Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №548/2288/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2288/26

Провадження № 2/548/1191/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участі секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

установив:

Позиції сторін, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка ОСОБА_1 16.09.2026 за допомогою підсистеми "Елетронний суд" звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позову зазначила, що 02.08.2019 між сторонами був укладений шлюб. Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка прохає суд розірвати укладений між сторонами шлюб, зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 2968.

Ухвалою від 22.09.2026 відкрите провадження у справі та призначений її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначений відповідачу строк 15 днів для надання відзиву на позов.

Відповідач був належно повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки копію ухвали від 22.09.2026 отримав до зареєстрованого кабінету у підсистемі "Електронний суд" у день її постановлення, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документу.

01.10.2026 та 02.10.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" сторони надіслали до суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, відповідач вказав, що позовні вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивачка до суду не подавали.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З наданих досліджених письмових доказів суд встановив, що 02.08.2019 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області за актовим записом № 2968 був зареєстрований шлюб. Після реєстрації шлюбу позивачка прізвище не змінювала. Вказане підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_2 .

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Cпільне життя позивачки та відповідача не склалося, шлюб носить формальний характер. Між сторонами припинені подружні стосунки, вони проживають окремо і відновлювати їх не мають наміру.

З матеріалів справи вбачається, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин стала втрата почуття любові між сторонами. Сім`я розпалася та існує формально. Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньої неповнолітньої дитини.

Клопотання про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти цього не заперечує.

Зважаючи на зазначене, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Питання про стягнення судових витрат судом не вирішувалось, оскільки така вимога не ставилась позивачкою.

Керуючись ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що був зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 2968, розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий