Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №367/8294/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8294/26

Провадження №2/367/7534/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Зайцевій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зазначивши, що 08.05.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 308294140 на суму 15650,00грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора UMVF-5665. Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Таким чином ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Згідно умов кредитного договору, кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 15650,00грн. 08.07.2025 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/43. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу № МВ-ТП/43 підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 08.07.2025, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову. Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно № МВ-ТП/43 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № Б/Н від 08.07.2025 до договору факторингу № МВ-ТП/43 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги. 27.02.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено договір факторингу № 27/0226-1, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 55618,23 грн, яка складається з: 15650,00грн. – заборгованості по тілу кредиту; 31204,23 – заборгованості по процентах; 939,00- заборгованості за комісією; 7825,00грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Проте, позивач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 47793,23грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 47793,23 грн, яка складається з 15650,00 грн. – заборгованості по тілу кредиту; 31204,23 – заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник надав суду заяву в якій позов підтримує, просив його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення та розглядати справу в його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Через канцелярію суду подав заяву, в якій зазначив, що визнає частково позов, а саме: визнає тіло кредиту у розмірі 15650грн. Зазначає, що неодноразово брав кредит у цій установі та вчасно погашав його. Проте залишився без роботи у воєнний час та був не спроможним виплачувати відсотки. Готовий закрити борг перед товариством на якихось інших умовах, наприклад розділити тіло кредиту на рівні платежі. На даний час має роботу та готовий вирішити дане питання.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що з заявки на отримання грошових коштів в кредит від 08.05.2025року, довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства сформованої 29.04.2026 17:10:44 року вбачається, що 08.05.2025 року ОСОБА_1 здійснив авторизацію в особистому кабінеті в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Перед авторизацією товариством було ідентифіковано та верифіковано особу ОСОБА_1 .

Після авторизації в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства ОСОБА_1 подав заяву на отримання грошових коштів у кредит, в якій визначив власне волевиявлення на отримання кредиту у розмірі 15650 грн. 00 коп. строком на 30 днів, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на його номер картки НОМЕР_1 .

08.05.2025року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 308294140, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 15650,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (пункт 2.1. договору).

Згідно п. 2.2. договору загальний розмір кредиту за цим договором становить 15650,00нрн.

Згідно пункту 2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 08.05.2025 (що є датою надання кредиту).

Згідно п. 5.1. договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно п. 7.3. договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 07.06.2030.

Згідно п. 8.3. Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 357,70% річних.

Згідно п.8.5. договору розмір комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим договором становить 939,00грн.

Згідно п. 8.6. договору для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п.2.3. договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом Дисконтного період, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 296642,62грн. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 280992,62грн. (які складаються з процентів за користування кредитом за Базовою ставкою та Комісії за надання кредиту) та суми кредиту у розмірі 15650,00грн.

У відповідності до п. 14.1 договору невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Договір кредитної лінії № 308294140 від 08.05.2025 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису - одноразовий персональний ідентифікатор № UMVF, який було направлено позичальнику 08.05.2025 12:15:16 на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів, та одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником 08.05.2025 о 12:15:59.

Пунктом 11.1. договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом п`яти років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.

З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно долученої довідки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», та платіжного доручення № 8fc34970-6a19-4843-a2b3-95617dfa3db8 від 08.05.2025 вбачається, що ОСОБА_1 на платіжну картку 4149-62ХХ-ХХХХ-6147 отримав 15650,00грн. 08.05.2025 року, індентифікатор платіжної операції : 44669-57644-40584.

Факт отримання кредитних коштів в розмірі 15650,00грн. не заперечується і відповідачем у своїх поясненнях.

Таким чином, первісний кредитор належним чином виконав своє зобов`язання надавши позичальнику грошові кошти у розмірі, в порядку та на умовах визначених кредитним договором.

08.07.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № МВ-ТП/43, у подальшому до договору факторингу № 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу № 1: № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року, № 32 від 31.12.2023 року , первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 701642792 від 29.10.2021 у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

27 лютого 2026 року між ТОВ «ФК «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт) укладений договір факторингу № 27/0226-01 за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язалося відступити ТОВ «Фінансова компанія «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

Із витягу з реєстру прав вимоги від 08 липня 2026 року вбачається, що до ТОВ «ФК «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 308294140 від 08.05.2025: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 15650,00грн., заборгованість по процентам - 8505,47грн., заборгованість по комісії - 939,00грн., неустойка - 7825,00грн., - загальна заборгованість 32919,47грн., сума фінансування- 6260,00грн.

З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитним договором № 308294140 від 08.05.2025 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що станом на 08.07.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить становить 32766,10грн., яка складається з: 15650,00грн. - тіло кредиту, 8510,47грн. - проценти, 939,00грн. - комісія, 7825,00грн. – неустойка.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 308294140 від 08.05.2025 року ТОВ «Таліон плюс» вбачається, що станом на 27.02.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 55618,23грн., яка складається з: 15650,00грн. - тіло кредиту, 31204,23грн. - проценти, 939,00грн. - комісія, 7825,00грн. – неустойка.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 308294140 від 08.05.2025 року вбачається, що станом на 01.05.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» складає 55618,23грн., яка складається з: 15650,00грн. - тіло кредиту, 31204,23грн. - проценти, 939,00грн. - комісія, 7825,00грн. – неустойка.

Таким чином між сторонами виникли зобов`язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи наведене, проаналізувавши зміст договору, його форму, суд дійшов висновку, що договір про споживчий кредит дійсно укладений сторонами правочину в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладення договору.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Свої зобов`язання за кредитним договором кредитодавець виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі 15650,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8fc34970-6a19-4843-a2b3-95617dfa3db8 від 08.05.2025, довідкою директора ТОВ «МЕНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», поясненнями відповідача, а також отриманою на запит суду інформацією з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитодавця вимагати їх повернення.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу, який прийняв права вимоги до боржника, в тому числі і відповідача за договором факторингу не повернуті, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Тому, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за сумою кредиту в розмірі 47793,23грн., що складає за тілом кредиту - 15650,00 грн. заборгованості по процентам – 31204,23грн. та комісії – 939,00грн., підлягають задоволенню.

В свою чергу, з боку відповідача факт отримання кредитних коштів за вищевказаним договором не спростований, а визнаний відповідачем в частині суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15650,00грн., вказаний вище кредитний договір є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавався, у матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості за кредитним договором перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у загальному розмірі 31204,23грн. та комісії 939,00грн. з цього приводу суд зазначає про наступне.

Так, як вже зазначалось, умовами договору кредитної лінії № 30829414 від 08.05.2025 року, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та строки, визначені договором.

Умовами вищевказаного кредитного договору передбачено сплату процентів за користування грошовими коштами та комісії, з умовами яких погодився відповідач, підписуючи його. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, з дня видачі кредиту до дати фактичного повного повернення кредиту, протягом строку визначеного договором.

З огляду на викладене, сума заборгованості по відсоткам є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Водночас відповідачем не було надано жодних доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості.

Враховуючи те, що позичальник (відповідач) не виконав умови договору та не повернув у встановлений строк отримані кошти, продовжує ними користуватися, то з урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками в загальному розмірі 31204,23 грн, та 939,00грн.комісії, які передбачені умовами кредитного договору.

Отже, суд звертає увагу, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, умовами якого передбачено та встановлено проценти за користування кредитними коштами, з чим погодився відповідач підписуючи вказаний договір (з усіма їхніми умовами).

Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що відсотки нараховані кредиторами, з боку позивача вимог щодо штрафних санкцій не пред`являється до відповідача, відсотки нараховані у відповідності до умов вищевказаного договору, розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк кошти не повертав, внаслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 47793,23грн., що підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та АБ «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», додаткову угоду № 25771543070 до договору про надання правничої допомоги, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 року, у відповідності до якого сума наданих послуг складає 7000,00 грн.

При визначені суми витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18, враховуючи фактичний обсяг наданих Адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що дана справа є незначної складності й не потребувала заявленого позивачем часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, виходячи з співмірності заявлених вимог, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 7000,00 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 3000,00 грн.

Також, позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, що складаються з: 2 662,40 грн. витрати по сплаті судового збору, 3 000,00 грн. витрати на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 204, 205, 207, 514, 516, 26, 628, 629, 633, 634, 1054, 1055 ЦК України, ст. 4, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163 заборгованість за кредитним договором № 308294140 від 08.05.2025 у розмірі 47793,23грн., яка складається, з 15650,00грн. заборгованість за тілом, 31204,23 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам, 939грн. – комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання даного повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза