Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №154/3654/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3654/26

2/154/1996/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16.10.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головування

судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання МазійІ.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5658249 від 04 липня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04 липня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір №5658249 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Первісна сума кредиту становила 8 000,00 грн.

Того ж дня між сторонами було укладено додатковий договір, відповідно до якого позичальнику додатково надано 6 000,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 14 000,00 грн.

Строк кредитування за договором становив 360 днів — з 04.07.2025 по 29.06.2026, стандартна процентна ставка — 0,95 % за кожен день користування кредитом.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі та перерахував відповідачу кредитні кошти на вказану ним платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідач своїх договірних зобов`язань належним чином не виконав.

Станом на 31.03.2026 за розрахунком первісного кредитора заборгованість відповідача, право вимоги щодо якої було передано новому кредитору, становила 53 053,00 грн, у тому числі 14 000,00 грн основного боргу, 32 053,00 грн процентів та 7 000,00 грн штрафних санкцій.

31 березня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №02-31/03/2026, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Після переходу права вимоги, враховуючи, що погоджений сторонами строк кредитування ще не закінчився, позивачем за період з 01.04.2026 по 29.06.2026, тобто за 90 календарних днів, нараховано проценти за погодженою договором ставкою 0,95 % на день у загальному розмірі 11 970,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 58 023,00 грн, що складається з:

14 000,00 грн — заборгованості за тілом кредиту;

32 053,00 грн — процентів, нарахованих первісним кредитором;

11 970,00 грн — процентів, нарахованих новим кредитором у межах строку кредитування.

Крім того, позивач просить стягнути 2 662,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У позові також прямо зазначено, що сторона позивача просить провести розгляд справи без її участі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від [дата] відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на наведене суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши надані позивачем докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено по справі наступні обставини.

З договору №5658249 про надання коштів на умовах споживчого кредиту встановлено, що 04 липня 2025 року о 21:42 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , укладено кредитний договір.

Договором передбачено, що первісна сума кредиту становить 8 000,00 грн, а за взаємною згодою сторін вона може бути збільшена шляхом укладення додаткового договору. Строк кредитування встановлено тривалістю 360 днів, періодичність платежів — кожні 30 днів.

Відповідно до п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується протягом усього строку кредитування. Первісно комісія за надання кредиту становила 800,00 грн.

Пунктом 2.1 договору передбачено безготівкове перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір укладений в електронній формі.

Пунктом 9.7.1 договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта одноразовим ідентифікатором, який направляється клієнту на номер мобільного телефону. Введення такого одноразового ідентифікатора створює електронний підпис клієнта та підтверджує прийняття ним усіх умов договору.

З реквізитів договору вбачається, що ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором 57466 04.07.2025 о 21:42:38.

Таким чином, волевиявлення відповідача на укладення договору у передбаченій законом електронній формі належним чином підтверджене.

Крім того, з паспорта споживчого кредиту встановлено, що первісно сторонами погоджено суму кредиту 8 000,00 грн, строк кредитування 360 днів та стандартну процентну ставку 0,95 % на день.

У той же день сторони погодили збільшення кредиту.

З паспорта споживчого кредиту, складеного у зв`язку з укладенням додаткового договору, встановлено, що загальна сума кредиту після збільшення становить 14 000,00 грн, із яких 8 000,00 грн — первісна сума кредиту, а 6 000,00 грн — додаткова сума кредиту. Строк кредитування залишився 360 днів, процентна ставка — 0,95 % на день.

Цим же документом визначено загальну комісію у розмірі 1 400,00 грн, у тому числі 600,00 грн комісії за додатково надані кошти.

Відповідач підтвердив ознайомлення з указаними умовами та підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 81609 04.07.2025 о 22:41:31.

Таким чином, судом установлено, що сума наданого відповідачу кредиту була збільшена до 14 000,00 грн, а договірна процентна ставка після збільшення залишилася незмінною — 0,95 % за кожен день користування коштами.

З наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором №5658249 встановлено, що станом на 31 березня 2026 року основна сума непогашеного кредиту становила 14 000,00 грн, непогашені проценти — 32 053,00 грн, а штрафні санкції — 7 000,00 грн.

За весь відповідний період первісним кредитором було нараховано 35 986,00 грн процентів та 1 400,00 грн комісії, при цьому відповідачем сплачено 3 933,00 грн процентів та 1 400,00 грн комісії. Основна сума кредиту не погашалась.

Отже, поданий розрахунок враховує здійснені відповідачем платежі, а комісія, яка була повністю сплачена, до заявленої позивачем заборгованості не включена.

Суд також враховує, що позивач не заявляє до стягнення 7 000,00 грн штрафних санкцій, які були відображені у розрахунку первісного кредитора.

Щодо переходу права вимоги судом встановлено наступне.

Згідно з п. 5.1.3 кредитного договору первісному кредитору надано право укладати договори про відступлення права вимоги або договори факторингу з третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язком повідомити його про таке відступлення.

31 березня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №02-31/03/2026, за яким до нового кредитора передано права вимоги за кредитними договорами, у тому числі право на основне зобов`язання, плату за кредитом та вимоги, які виникнуть у майбутньому в межах відповідних кредитних зобов`язань.

Факт виконання ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» своїх зобов`язань за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією №3145 від 31 березня 2026 року, відповідно до якої фактором перераховано ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 2 684 491,56 грн з призначенням платежу: «Сплата за договором факторингу №02-31/03/2026 від 31.03.2026».

Із повідомлення первісного кредитора про відступлення права вимоги встановлено, що відповідача було повідомлено про те, що 31.03.2026 право вимоги саме за договором №5658249 від 04.07.2025 передано ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822. Відповідну інформацію було розміщено в особистому кабінеті боржника та направлено на його електронну адресу.

Зазначене у сукупності з договором факторингу та витягом з реєстру боржників підтверджує набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 .

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» є фінансовою установою та має право надавати кошти та банківські метали у кредит, що підтверджується витягом із Державного реєстру фінансових установ. Копія Витягу із Державного реєс…

ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 44559822, також є фінансовою установою та має право здійснювати факторинг і надавати кошти у кредит.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна грошова вимога, строк платежу за якою настав, так і право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Отже, сам факт того, що на момент укладення договору факторингу строк кредитування ще не закінчився, не перешкоджає переходу до фактора права на платежі, які виникнуть у межах дії кредитного договору після відступлення права вимоги.

Після переходу права вимоги позивачем здійснено нарахування процентів за період з 01 квітня 2026 року по 29 червня 2026 року, тобто за 90 календарних днів, за встановленою договором процентною ставкою 0,95 % на день.

Розрахунок здійснено таким чином:

14 000,00 грн ? 0,95 % = 133,00 грн за один день;

133,00 грн ? 90 днів = 11 970,00 грн.

З наданого розрахунку вбачається щоденне нарахування по 133,00 грн, а загальна сума за 90 календарних днів становить саме 11 970,00 грн.

Суд звертає увагу, що ці проценти нараховані не після закінчення строку кредитування, а виключно в межах погодженого сторонами строку — до 29.06.2026 включно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 сформульовано правовий висновок щодо меж нарахування передбачених договором процентів. У цій справі нарахування, заявлене до стягнення, здійснено саме в межах погодженого сторонами строку кредитування, а не після його закінчення. На цю ж правову позицію посилається позивач.

Таким чином, підстав для відмови у стягненні 11 970,00 грн процентів, нарахованих новим кредитором у межах строку кредитування, суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання, у якому встановлено строк його виконання, підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 1048 ЦК України встановлено право кредитодавця на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у встановленому договором розмірі та на визначених умовах, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Щодо електронної форми укладеного договору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

За змістом Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 цього Закону передбачена можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

З огляду на встановлений договором порядок його укладення, застосування відповідачем одноразових ідентифікаторів та подальше часткове виконання грошового зобов`язання суд приходить до висновку, що договір був належним чином укладений і породив для сторін цивільні права та обов`язки.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, свідчили про неукладення договору, неотримання кредитних коштів чи погашення заборгованості в іншому розмірі, відповідач суду не подав.

Таким чином, суд вважає доведеним існування у відповідача перед позивачем заборгованості за договором №5658249 у загальному розмірі 58 023,00 грн, а саме:

14 000,00 грн — основний борг;

32 053,00 грн — непогашені проценти, нараховані первісним кредитором до 31.03.2026;

11 970,00 грн — проценти, нараховані позивачем з 01.04.2026 по 29.06.2026.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині стягнення кредитної заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що зазначено в позовній заяві та підтверджується платіжним документом.

Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивач просить стягнути 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 встановлено, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» доручило адвокату Столітньому Михайлу Миколайовичу надавати професійну правничу допомогу, представляти інтереси товариства та складати процесуальні документи.

Повноваження адвоката Столітнього М.М. підтверджуються ордером серії АІ №2284460, виданим на підставі договору №10/12-2024, а також свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №9422/10 від 18.09.2020.

Відповідно до рахунку №23384-26/08-2026 від 26.08.2026 загальна вартість правничої допомоги становить 10 000,00 грн за 12 годин роботи.

У рахунку деталізовано виконані роботи: первинна консультація, дослідження документів, аналіз законодавства і судової практики, формування правової позиції, підготовка письмової консультації, вжиття заходів для отримання доказів, підготовка позовної заяви, оформлення додатків і процесуальних документів та представництво інтересів клієнта.

Відповідно до ч.ч. 1–4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 20.10.2021 у справі №757/29103/20-ц, за умови підтвердження факту надання послуг і їх вартості такі витрати можуть розподілятися незалежно від того, чи були вони вже фактично сплачені, чи лише підлягають сплаті. На цю правову позицію також посилається позивач.

З урахуванням характеру спору, обсягу досліджених документів, необхідності підтвердження переходу права вимоги, підготовки клопотань про витребування доказів, ціни позову та обсягу заявленої роботи суд вважає суму 10 000,00 грн співмірною зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

У зв`язку з повним задоволенням позову такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 280–284, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1054, 1077, 1078, 1080, 1082 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за договором №5658249 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04 липня 2025 року у загальному розмірі 58 023 (п`ятдесят вісім тисяч двадцять три) гривні 00 копійок, яка складається з:

14 000,00 грн — заборгованості за основною сумою кредиту;

32 053,00 грн — заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими первісним кредитором;

11 970,00 грн — заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за період з 01 квітня 2026 року по 29 червня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя Тетяна Пустовойт