Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №285/1326/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №285/1326/26

Суддя: Шалота К. В.

Справа № 285/1326/26 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М.

Доповідач Шалота К. В.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Шалоти К. В.,

суддів Коломієць О. С., Талько О. Б.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2026 року, ухвалене у складі судді Коцюби О. М. у місті Звягелі,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру сплачуваних аліментів на дитину,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У березні 2026 року ОСОБА_2 (далі – позивач, батько) звернувся до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач, матір) про зменшення розміру аліментів, які стягуються на спільну дитину.

2. Позов мотивовано тим, що сторони проживали разом та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 (далі – дитина) та рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 жовтня 2023 року у справі № 285/5994/22 ОСОБА_2 визнано батьком дитини та внесено зміни до актового запису про її народження.

3. 06 травня 2025 року судовим наказом Звягельського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 285/2368/25 з ОСОБА_2 на користь відповідача стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

4. 24 липня 2023 року позивач, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, під час виконання бойового завдання поблизу м. Авдіївки Донецької області внаслідок мінометного обстрілу отримав тяжкі поранення: травматичну ампутацію обох верхніх кінцівок на рівні нижньої третини обох передпліч, ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна, мінно-вибухове осколкове сліпе поранення м`яких тканин обличчя, шиї, грудної клітини.

5. Вказувалося, що позивач має інвалідність I-А групи, потребує постійного догляду, який здійснює його дружина, яка покинула роботу та переїхала в Житомирську область.

6. Посилаючись на те, що єдиним джерелом доходу позивача є пенсія у сумі 22 000 грн, потребу у постійній медикаментозній підтримці, лікуванні, протезуванні та реабілітації, неможливість працевлаштування через отримані фізичні травми, відсутність роботи у дружини, яка займається доглядом за позивачем, відсутність будь-якого нерухомого майна, позивач просив:

— зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2025 року у справі № 285/2368/25 на сина ОСОБА_3 , з 1/4 до 1/6 частини від його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення

7. Звягельський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 31 березня 2026 року позов ОСОБА_2 задовольнив.

Змінив розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , з 1/4 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Судовий наказ Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2025 року у справі № 285/2368/25 анулював.

8. Задовольняючи позов, суд першої інстанції врахував стан здоров`я позивача, рівний обов`язок батьків щодо утримання дитини, а також те, що прогнозований розмір аліментів після їх зменшення перевищує один розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

9. Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та неналежну оцінку доказів, просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

10. Апеляційна скарга мотивована тим, що:

— відповідно до положень Сімейного кодексу України та міжнародних стандартів, зокрема Конвенції ООН про права дитини, при вирішенні будь-яких питань щодо дитини першочергово мають враховуватися її найкращі інтереси;

— суд першої інстанції фактично поставив у пріоритет складне матеріальне становище позивача, належним чином не врахував потреби дитини, яка потребує стабільного та достатнього матеріального забезпечення для свого розвитку;

— зменшення аліментів прямо призводить до погіршення рівня життя дитини,

— соціальна справедливість вимагає захисту найслабшої сторони - дитини;

— суд першої інстанції не врахував, що відповідачка є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, її можливості щодо працевлаштування є істотно обмеженими, вона несе додаткові витрати на лікування та підтримку власного здоров`я та повністю утримує спільну дитину;

— суд першої інстанції не забезпечив баланс інтересів сторін, фактично переклавши більший тягар утримання дитини на відповідача як матір, яка сама є соціально вразливою особою;

— судовий наказ було видано з урахуванням незадовільного стану здоров`я позивача, який виник до встановлення розміру аліментів на дитину у 2025 році, а тому нових обставин, які б виправдовували зменшення розміру аліментів, не виникло;

— суд першої інстанції обмежився арифметичним розрахунком щомісячного розміру аліментів (3 666,67 грн) не врахувавши реальні потреби дитини; рівень інфляції та зростання витрат, необхідність забезпечення гармонійного розвитку дитини;

— зменшення аліментів означає зменшення можливостей для розвитку дитини; обмеження доступу до належного харчування, лікування, освіти, покладення додаткового тягаря на матір, яка має складний стан здоров`я, дитина не має нести наслідки складних життєвих обставин батьків.

Відзив на апеляційну скаргу

11. Відзив на апеляційну скаргу від позивача до апеляційного суду не надходив.

12. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (частина 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК)).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

13. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 23 квітня 2026 року відкрив апеляційне провадження та встановив учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

14. Житомирський апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

15. 18 жовтня 2023 року Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області заочним рішенням у справі № 285/5994/22 визнав ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 та вніс зміни до актового запису № 9 від 07 жовтня 2015 року про народження дитини, зазначивши відомості про позивача як батька дитини.

16. 06 травня 2025 року Звягельський міськрайонний суд Житомирської області видав судовий наказ у справі № 285/2368/25 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 травня 2025 року і до досягнення сином повноліття.

17. Відповідно до копії свідоцтва про хворобу солдата ОСОБА_2 № 327-т від 26 квітня 2024 року, складеного госпітальною військово-лікарською комісією травматологічного профілю НВМКЦ "ГВКГ" вбачається, що за наслідком мінно-вибухової травми (24 липня 2023 року): травматична ампутація обох верхніх кінцівок на рівні нижньої третини обох передпліч, травматична ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна, мінно-вибухове осколкове сліпе поранення м`яких тканин обличчя, шиї та грудної клітини, лікована хірургічно, у вигляді відсутності обох верхніх кінцівок на рівні нижньої третини передпліч, відсутності ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини стегна, зміцнілих післяопераційних рубців з больовим та астенічним синдромом при стійкому порушенні функції обох верхніх та лівої нижньої кінцівок. За наказом МОЗ № 370 від 04 липня 2007 року травма тяжкого ступеня.

18. Згідно із витягом з постанови лікарської комісії № 51 від 20 січня 2026 року слідує, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І-А групи, має ряд захворювань, серед іншого, цукровий діабет ІІ типу, хронічний вірусний гепатит С, потребує постійного медикаментозного лікування.

19. 20 листопада 2025 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 20 листопада 2025 року.

20. Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_5 (форма ОК-5) вбачається відсутність відомостей про доходи за період з лютого по грудень 2025 року.

Позиція апеляційного перегляду

21. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК).

22. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина 2 статті 263 ЦПК).

23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом (частина 5 статті 263 ЦПК).

24. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК).

25. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Правове регулювання та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

26. Згідно з частинами 1, 9 статті 7 Сімейного кодексу України (далі – СК) сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

27. Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню їх інтересів.

28. Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а основна відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, покладається на її батьків.

29. Статтею 141 СК передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.

30. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК).

31. Згідно з частиною 3 статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

32. Відповідно до частини 1 статті 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

33. Частиною 2 статті 182 СК встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

34. Відповідно до частин 1, 2 статті 183 СК частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

35. Статтею 192 СК передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК.

36. Отже, визначений судом розмір аліментів не є незмінним, однак вирішуючи питання про його зміну суд повинен установити обставини, передбачені статтею 192 СК, та оцінити їх у сукупності з обставинами, визначеними статтею 182 СК, з урахуванням найкращих інтересів дитини та матеріальних можливостей обох батьків.

37. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 12, частина 1 статті 81 ЦПК).

38. Звертаючись до суду з позовом до відповідача позивач просив зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2025 року у справі № 285/2368/25 на сина ОСОБА_3 , з 1/4 до 1/6 частини від його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.

39. Встановивши, що позивач має інвалідність I-А групи внаслідок тяжкого поранення, отриманового внасліодк виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, має ампутацію обох верхніх та лівої нижньої кінцівок, обмежений у можливості працювати, потребує постійного стороннього догляду, лікування, реабілітації, суд першої інстанції дійшов загалом правильного висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача на малолітнього сина ОСОБА_4 з 1/4 до 1/6 частини від його доходу щомісячно.

40. Такий висновок місцевого суду відповідає фактичним обставинам справи з урахуванням вимог статті 182 СК, зокрема матеріального стану сторін та їх здоров`я, а також інтересів дитини.

41. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що наслідки поранення та встановлена позивачу інвалідність існували ще на час видачі судового наказу від 06 травня 2025 року, а тому не можуть враховуватися при вирішенні цього спору, оскільки судовий наказ про стягнення аліментів видається в порядку наказного провадження без судового засідання та без повідомлення заявника і боржника, під час розгляду вимог, заявлених у судовому наказі суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (частини 1, 3 статті 167 ЦПК).

42. Отже, під час видачі судового наказу про стягнення аліментів на дитину, позивач не брав участі у розгляді заяви відповідача та не мав процесуальної можливості подати заперечення щодо визначеного розміру аліментів чи надати докази, які характеризують його стан здоров`я, потребу у постійному сторонньому догляді, реабілітації і лікуванні та матеріальні можливості.

43. Крім того, судовий наказ про стягнення аліментів, виданий відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК, не може бути скасований за заявою позивача як платника аліментів у порядку, передбаченому статтею 170 ЦПК. Натомість частиною 7 статті 170 ЦПК прямо передбачено право боржника звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

44. Частиною 5 статті 183 СК передбачено можливість видачі судового наказу про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів. Ця норма безпосередньо регулює наказне провадження та не виключає подальшої зміни визначеної таким наказом частки за позовом платника аліментів у разі встановлення передбачених законом підстав.

45. За таких обставин сам по собі факт незадовільного стану здоров`я платника аліментів на момент видачі судового наказу не виключає їх оцінки у подальшому у позовному провадженні про зміну розміру аліментів, в якому суд має визначити розмір аліментів з урахуванням усіх обставин, передбачених статтями 182, 192 СК та надати їм відповідне обгрунтування.

46. Колегія суддів вважає помилковими також доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції найкращих інтересів дитини, оскільки зменшуючи розмір аліментів до 1/6 частини заробітку (доходу) позивача, суд першої інстанції урахував, що прогнозований розмір аліментів після їх зменшення перевищуватиме мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, що становить один прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

47. Принцип найкращих інтересів дитини не виключає необхідності врахування реальних матеріальних можливостей обох батьків, оскільки обов`язок щодо її утримання покладається на кожного з них. Визначений судом розмір аліментів має забезпечувати належне утримання дитини та водночас бути співмірним з об`єктивними можливостями платника виконувати цей обов`язок.

48. Щодо доводів апеляційної скарги про наявність у відповідачки інвалідності ІІ групи з дитинства, слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про непрацездатність відповідачки, необхідність постійного стороннього догляду чи наявність інших обмежень, які унеможливлюють участь у матеріальному забезпеченні дитини.

49. Колегія суддів вважає, що наявність у відповідачки групи інвалідності ураховується у сукупності з іншими обставинами справи, однак не спростовує висновку суду першої інстанції щодо необхідності визначення розміру аліментів на спільну дитину сторін з урахуванням тяжкого стану здоров`я позивача, його сімейного стану та збереження належного рівня утримання дитини.

50. Посилання в апеляційній скарзі на рівень інфляції, загальне зростання вартості життя та збільшення витрат на дитину також не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

51. Загальне підвищення вартості товарів і послуг саме по собі не дає можливості встановити конкретний обсяг потреб дитини, а належних доказів виникнення додаткових або істотного збільшення витрат на харчування, навчання чи інші побутові потреби дитини, які б свідчили про недостатність аліментів у визначеному судом розмірі, відповідачем не подано.

52. При цьому визначення аліментів у частці від доходу платника означає, що їх фактичний розмір змінюється залежно від розміру його доходу, а встановлена судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні мінімальна межа у 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку гарантує мінімальний рівень її матеріального забезпечення незалежно від такого доходу.

53. Ураховуючи тяжкий стан здоров`я позивача, потребу у постійному сторонньому догляді, рівність обов`язку обох батьків утримувати дитину та інші обставини, що мають значення для визначення розміру аліментів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення раніше визначеного судовим наказом від 06 травня 2025 року розміру аліментів на дитину до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно.

54. Щодо доводу апеляційної скарги про те, що соціальна справедливість вимагає захисту найслабшої сторони - дитини, колегія суддів зазначає, що принцип справедливості та розумності (частина 9 статті 7 СК) вимагає балансу конкуруючих інтересів. В умовах цієї справи збереження попереднього розміру аліментів за наявності у платника стійких незворотних наслідків травми, отриманих в результаті захисту Батьківщини і потреби у постійному сторонньому догляді та медикаментозному забезпеченні перетворювало б обов`язок утримання на надмірний тягар. Водночас дитина забезпечується гарантією того, що розмір аліментів не опускається нижче гарантованого мінімуму, а другий із батьків зобов`язаний нести рівну частку матеріального тягаря.

55. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин та не спростовують висновку місцевого суду про необхідність у конкретних обставинах справи забезпечити баланс між правом дитини на належне матеріальне утримання та об`єктивними можливостями платника аліментів виконувати відповідний обов`язок.

56. Водночас, задовольняючи позов ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції замість зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на підставі судового наказу від 06 травня 2025 року, у резолютивній частині рішення помилково повторно стягнув з позивача аліменти на користь відповідачки на малолітнього сина ОСОБА_4 у новому розмірі та анулював судовий наказ від 06 травня 2025 року у справі № 285/2368/25, що не відповідає нормам статті 192 СК та виходить за межі заявлених позивачем позовних вимог.

57. За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні із викладенням його резолютивної частини в новій редакції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

58. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

59. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

60. Розглянувши спір між сторонами, належно встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статей 77-81, 89 ЦПК, суд першої інстанції загалом дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на дитину, однак припустився помилки у викладенні резолютивної частини рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення його резолютивної частини в новій редакції.

Щодо розподілу судових витрат

61. Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", як особи з інвалідністю I та II груп, то підстав для розподілу судових витрат за наслідком апеляційного розгляду справи не вбачається.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК, Житомирський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2026 року у справі № 285/1326/26 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції.

3. Позов ОСОБА_2 задовольнити.

4. Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі судового наказу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2025 року у справі № 285/2368/25 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини на 1/6 частину від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання судового рішення законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК.

Суддя-доповідачК.В. Шалота

СуддіО.С. Коломієць

О.Б. Талько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua