Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №759/21986/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/21986/26

пр. № 3/759/5627/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП невідомо, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.07.2026 о 17 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , порушила правила утримання собак, вигулюючи собаку без породи без намордника, внаслідок чого остання вкусила малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому потерпіла звернулася за медичною допомогою до КНП «ЦПМСД» № 1. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що собака дитину не кусав, а лише гавкнув. Водночас підтвердила, що собака був без намордника.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що, коли вона виходила з під`їзду, назустріч їй йшла ОСОБА_1 із собакою на повідку, який був без намордника. Собака вкусив потерпілу, після чого остання відійшла, а ОСОБА_1 із собакою пішла додому. Наступного дня вона відчула біль, у зв`язку з чим звернулася до лікарні, де їй зробили щеплення.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що проживає на одному поверсі з потерпілою. За словами свідка, собака є агресивним, гавкає та кидається на людей коли виходить їз під`їзду. Собака завжди без намордника. Коли сусідка входить до будинку або виходить із нього із собакою, вона завжди притримує його, а інші мешканці чекають, доки собака пройде. Про обставини укусу свідку відомо зі слів матері потерпілої.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №881660 від 03.08.2026, складений відносно ОСОБА_1 , рапорти працівників поліції, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу дію від 20.07.2026, довідку з КМП «ЦПМСД №1» від 20.07.2026, письмові пояснення, інші матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частиною третьою ст. 154 КУпАП встановлено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Оцінюючи пояснення учасників провадження, суддя враховує, що ОСОБА_1 заперечує факт укусу потерпілої, тоді як потерпіла послідовно зазначає про його наявність. Водночас свідок ОСОБА_3 безпосередньо подію не спостерігала, а тому її пояснення щодо обставин укусу ґрунтуються на повідомленій їй інформації.

Відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» № 3447-IVвід 21.02.2006, особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Відповідно до статті 22 вказаного закону при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов`язана забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання.

Пунктом 3.1. «Правил утримання собак та котів в м. Києві» (далі - Правила) передбачено, що власникам собак і котів дозволяється утримувати тварин: у квартирах, де проживає одна сім`я, за кількістю, обмеженою можливістю забезпечення їм умов; утримання відповідно до вимог цих Правил; у квартирах, де проживає кілька сімей, лише за письмовою згодою всіх повнолітніх мешканців квартири; на території присадибної земельної ділянки за умови, якщо огорожа цієї ділянки забезпечує ізоляцію тварини на цій території та наявна попереджувальна табличка про існування тварини; на території і/або приміщенні, що не належить власнику тварини на правах власності за умови письмової згоди власника території і/або приміщення; у куточках живої природи у встановленому порядку за погодженням з державними органами санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарної медицини; на територіях об`єктів будівництва, підприємств, установ, організацій за умов наявності обладнаних приміщень та попереджувальної таблички про існування тварини.

Відповідно пункту 3.2. Правил, власнику забороняється утримувати собаку незареєстрованою належним чином.

У пункті 3.4 Правил зазначено, що при утриманні собак і котів їх власникам необхідно: запобігати прояву небезпечних дій з боку тварин, які утримуються, по відношенню до людей, інших тварин або майна; забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм та громадського порядку; упереджувати можливість безконтрольного виходу тварини поза межі місця її утримання. Якщо власником собаки чи кота є юридична особа, в обов`язковому порядку, повинна бути визначена особа, яка безпосередньо несе відповідальність за тварину.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, а її дії кваліфіковано правильно.

Таким чином, з огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо застосування конфіскації тварини, як передбачено санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Статтею 265-5 КУпАП встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.

До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

При цьому у відповідності до Порядку тимчасового вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затвердженого Постановою КМУ від 08.09.2023 року №1010, тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.

Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуальні ознаки вилученої тварини.

Проте органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, ані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, ані в окремому протоколі про тимчасове вилучення тварини (який не складався), не вказано біологічний вид, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуальні ознаки тварини, що в свою чергу позбавляє можливості вірно ідентифікувати таку тварину з-поміж інших тварин даної породи, та відповідно застосувати такий вид покарання, як конфіскація, а також в подальшому унеможливлює виконання такого рішення суду. Відсутність цих відомостей позбавляє суд можливості вирішити питання щодо конфіскації тварини.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити порушнику адміністративне стягнення без конфіскації тварини.

Відтак, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність ознак повторності, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, з огляду на положення статті 34 КУпАП, застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП, у виді штрафу, без конфіскації тварини.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, то вона підлягає звільненню від сплати судового збору.

З огляду на вище викладене та керуючись ст.ст. 9, 23, 40-1, 154, 245, 251-252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., без конфіскації тварини.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя К.О. Васильєва