Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №758/10818/26 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №758/10818/26

Суддя: Войтенко Т. В.

Справа № 758/10818/26

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Скитецької І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 36 494,64 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.11.2016 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «Ідея Банк» із заявою про отримання кредитних коштів. За умовами заявки кредит надається позичальнику у розмірі - 11 537,00 грн. строком на 36 місяців.

22.11.2016 року. між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Р29.990.70241, який підписано відповідачем особистим підписом.

Умовами кредитного договору передбачено, що кредит надається на 36 місяців з 22.11.2016 р. у розмірі 11 537,00 грн.

На банківську картку позичальника було перераховано 22.11.2016 року кредитні кошти у розмірі 11 537,00 грн.

26.11.2020 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №12/85, відповідно до якого ПАТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що відповідач станом на 26.11.2020 року має заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яка становить 36 494,64 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 11 303,68 грн. та простроченої заборгованості за процентами - 25 190,96грн., яку не сплачено у позасудовому порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи, відзив на позов до суду не подавав.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2016 року ОСОБА_1 заповнила письмову згоду фізичної особи-клієнта банку на отримання кредитних коштів зазначивши свої персональні дані, в тому числі паспортні дані.

Отже, 22.11.2016 р між ПАТ «Ідея Банк та ОСОБА_1 було укладено договір кредитний договір №Р29.990.70241.

Відповідно до п. 1.1. Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 11537.00 грн. (Одинадцять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 00 копійок), включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 1.2. Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок, вказаний Позичальником, надалі по тексту - «БПР» (при видачі кредиту у готівковій формі).

П. 1.3. договору предебачено, що Позичальник доручає та дає розпорядження Банку переказати в безготівковій формі кредитні кошти: 1) Позичальнику в належній до виплати частині за такими реквізитами ОТР-Ьапк, 300528, 19390819, 29092000100133 2) Страховику в частині суми страхового платежу, належного Страховику, через транзитний рахунок Банку.

Відповідно до п. 1.4. договору, за користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 6.00 % (Маржу Банку).

Згідно п. 1.5., станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9.50 %, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15,500%.

Сторонами передбачено порядок погашення кредиту: 2.1. Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 22 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок N° НОМЕР_1 в Банку, МФО 336310, з якого проводиться погашення заборгованості за Договором у такій черговості: 1) для оплати прострочених процентів, простроченої плати за обслуговування кредитної заборгованості; 2) для оплати простроченої заборгованості по кредиту; 3) для погашення строкових процентів та строкової плати за обслуговування кредитної заборгованості; 4) для погашення строкової заборгованості по кредиту; 5) для погашення штрафних санкцій (пені) згідно п. 3.3.1. цього Договору, 6) погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом). Черговість погашення заборгованості, встановлена цим пунктом Договору, може змінюватись за згодою Сторін. Погашення простроченої заборгованості за цим Договором (крім штрафних санкцій) здійснюється шляхом списання Банком з транзитного рахунку суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на транзитний рахунок. Погашення іншої заборгованості здійснюється в терміни погашення заборгованості визначені Графіком щомісячних платежів.

2.2. Сторони домовились, що у випадку порушення Позичальником термінів (строків) сплати платежів за Договором (виникнення простроченої заборгованості), Банк має право змінити черговість погашення заборгованості за кредитом, передбачену п. 2.1. Договору, та встановили, що платежі для погашення заборгованості за кредитом можуть, за рішенням Банку, здійснюватись у наступній черговості: 1) для погашення простроченої заборгованості по кредиту; 2) для погашення прострочених процентів, простроченої плати за обслуговування кредитної заборгованості; 3) для погашення строкових процентів, строкової плати за обслуговування кредитної заборгованості; 4) для погашення строкової заборгованості по кредиту; 5) для погашення штрафних санкцій згідно п. 3.3. цього Договору; 6) Погашення іншої заборгованості.

2.3. У випадку якщо Позичальник усуне шення умов Договору, в частині порушення термінів (строків) сплати платежів, Банк має право відновити (^кредитом, передбачену п. 2.1. Договору.

2.4. Право змінювати черговість погашення заборгованості за кредитом, згідно з п. 2.2. та 2.3. Договору, може використовуватись Банком неодноразово протягом строку дії Договору на власний розсуд Банку без додаткового повідомлення та погодження з Позичальником.

2.5. Термін внесення платежу за Договором для погашення заборгованості, повинен відповідати терміну щомісячного платежу, передбаченого Графіком щомісячних платежів. Щомісячний платіж, внесений не в термін, передбачений Графіком щомісячних платежів, та/або в більшій сумі зараховується а оплату щомісячних платежів в термін, визначений таким Графіком, тобто кошти зберігаються на транзитному рахунку Банку та зараховуються в оплату щомісячних платежів згідно Графіку та в черговості погашення заборгованості, визначеній п. 2.1. - 2.3. Договору. Черговість погашення заборгованості, встановлена цим пунктом Договору, може змінюватись за згодою Сторін. У випадку часткового дострокового погашення кредиту Банк здійснює відповідне коригування кредитних зобов`язань у бік їх зменшення. За умови отримання відповідної письмової заяви від Позичальника, Банк надає Позичальнику новий Графік щомісячних платежів.

Договір про надання кредиту №Р29.990.70241 від 22.11.2016 року підписано ОСОБА_1 особистим підписом.

22.11.2016 року ПАТ «Ідея банк» перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 11 537,00 грн. що підтверджується випискою.

26.11.2020 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №12/85, відповідно до якого ПАТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 .

На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором надало: письмову згоду фізичної особи-клієнта Банку; кредитний договір №Р29.990.70241 від 22.11.2016 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №№Р29.990.70241 від 22.11.2016 року станом на 26.11.2020 року складає 36 494,64 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 11 303,68 грн. та прострочена заборгованість за процентами - 25 190,96 грн.

Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Своїм підписом у договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. Таким чином, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» свої зобов`язання за договором виконало, надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 11 537,00 грн.

Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором для погашення його договірних зобов`язань.

Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 кредитного договору №Р29.990.70241 від 22.11.2016 року. ОСОБА_1 отримала кредит за договором №Р29.990.70241, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернула.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за основною сумою боргу.

Позивач також просив стягнути з відповідача 25 190,96 грн. відсотків, які нарахував первісний кредитор за період з 22.11.2016 по 26.11.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору №Р29.990.70241 від 22.11.2016 року кредитні кошти надавалися на 36 місяців. Відтак, впродовж цього періоду кредитор мав право нараховувати відсотки у розмірі, встановленому договором.

Сума відсотків за період з 22.11.2016 по 26.11.2020р. (до дати переуступки права вимоги позивачу) становить 25 190,96 грн.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, позивач після переходу до нього права вимоги за кредитним договором не нараховув відсотки за користування кредитом.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у розмірі 11 303,68 грн. тіла кредиту та 25 190, 96 грн. відсотків.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року; акт наданих послуг від 08.06.2026 року; детальний опис наданих послуг до Акту №1379 від 08.06.2026року.

Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №34729 від 09.06.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 22.11.2016 року, укладеним з ПАТ «Ідея Банк», у розмірі 36 494,64 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 47 157, 04 грн. ( сорок сім тисяч сто п`ятдесят сім гривень 04 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корп.);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .

СуддяТ. В. Войтенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua