Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №756/19556/25 — Оболонський районний суд міста Києва

16.10.2026 Справа № 756/19556/25

Справа № 756/19556/25

Провадження № 2/756/2929/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін-Ап!» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , звернулися до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ТОВ «Джоін Ап!» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивачки посилаються на те, що 21.08.2025 між турагентом ТОВ «Сімейна Відпустка», яке діяло від імені та за дорученням туроператора ТОВ «Джоін-Ап!», та ОСОБА_1 укладено договір про надання туристичних послуг № 216857, за яким туроператор зобов`язався забезпечити надання їм та малолітньому ОСОБА_3 комплексу туристичних послуг у Грецькій Республіці (Іракліон) з розміщенням у готелі Senseana Sea Side Resort&Spa 5* на строк з 09.09.2025 по 18.09.2025. Вартість туристичного обслуговування сплачено в повному обсязі.

Після прибуття до готелю 09.09.2025 близько 04 год. 00 хв. туристам повідомили, що заселення в заброньований номер можливе лише з 14 год. 00 хв., у зв`язку з чим вони були змушені за власні кошти оплатити інший номер. 18.09.2025 працівники готелю вимагали звільнити номер до 11 год. 00 хв., хоча зворотний виліт був запланований на 19.09.2025, тому туристи знову були змушені оплатити проживання. Загальний розмір додаткових витрат склав 540 євро.

Позивачки вважають, що туроператор не надав їм необхідної та достовірної інформації про строк і обсяг туристичного обслуговування, зокрема про час заселення та виселення, чим порушив їхні права як споживачів, а претензію від 25.09.2025 залишив без задоволення. Крім того, неправомірними діями відповідача їм та малолітній дитині завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному виснаженні, стресі, відчутті безпорадності в чужій країні та зіпсованому відпочинку.

З урахуванням наведеного позивачки просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 540 євро матеріальної шкоди, що станом на день подання позову становить 26 460 грн. 05 коп., та 121 грн. 79 коп. трьох процентів річних, зазначити в рішенні про нарахування органом примусового виконання трьох процентів річних до повного виконання рішення, а також стягнути з відповідача на їх користь 250 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Ухвалою суду від 10.12.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 09.02.2026 за клопотанням ОСОБА_1 замінено первісного відповідача ТОВ «Джоін Ап!» (код ЄДРПОУ 38729427) належним відповідачем ТОВ «Джоін-Ап!» (код ЄДРПОУ 43051357).

Ухвалою суду від 11.05.2026 вирішено проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позовну заяву представник ТОВ «Джоін-Ап!» - адвокат Слаблюк Н.С. просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність. Зокрема зазначає, що договором та ваучером № 3804926 погоджено проживання в готелі протягом дев`яти ночей з 09.09.2025 по 18.09.2025, а послуги раннього заселення та пізнього виселення сторонами не погоджувались і туристами не замовлялись. Час заселення та виселення встановлюється правилами готелю, про заселення після 14 год. 00 хв. ОСОБА_2 до початку туру повідомила менеджер турагента в листуванні у месенджері Viber, а відповідна інформація розміщена на сайті туроператора. Крім того, надані рахунки готелю не підтверджують оплату саме послуг раннього заселення та пізнього виселення, доказів завдання моральної шкоди позивачками не надано, а п. 7.17 договору можливість відшкодування моральної шкоди виключено.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 заперечує доводи відповідача, вказуючи, що інформацію про час заселення до готелю туристам надано лише 02.09.2025, тобто після укладення договору та оплати туру, інформації про час виселення та про відсутність проживання до зворотного вильоту туроператор не надав, договором визначено строк туристичного обслуговування по 18.09.2025 включно, а право споживача на відшкодування моральної шкоди передбачене законом незалежно від умов договору.

У судовому засіданні 15.06.2026 судом поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про зобов`язання позивачки надати відповіді на запитання, про долучення до матеріалів справи відеозапису та про залучення до участі у справі третьої особи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , яка також представляє інтереси ОСОБА_2 , позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник ТОВ «Джоін-Ап!» - адвокат Слаблюк Н.С. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що 21.08.2025 між турагентом ТОВ «Сімейна Відпустка», що діє на підставі агентського договору на реалізацію турпродукту № 14696/16 від 31.03.2023 від імені та за дорученням туроператора ТОВ «Джоін-Ап!» (код ЄДРПОУ 43051357), та ОСОБА_1 , яка діяла також за усним дорученням від імені ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено договір про надання туристичних послуг № 216857, відповідно до п. 2.1 якого туроператор через турагента зобов`язується відповідно до заявки туриста на бронювання забезпечити надання комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити їх.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили строк перебування у місці надання туристичних послуг з 09.09.2025 по 18.09.2025, перевезення рейсом SkyUp U5 0307 за маршрутом Кишинів - Іракліон 09.09.2025 з відправленням о 00 год. 05 хв. та прибуттям о 02 год. 20 хв., розміщення в готелі Senseana Sea Side Resort&Spa 5* з харчуванням «все включено», а також вартість туристичного обслуговування у розмірі 195 302 грн. 21 коп.

Згідно з п. 3.4.1 договору турист має право на необхідну і достовірну інформацію, що передує укладенню цього договору, передбачену ст.ст. 19-1, 20 Закону України «Про туризм», Законом України «Про захист прав споживачів», та іншу інформацію, необхідну туристу для безпечного використання туристичного продукту.

Відповідно до листа бронювання, який є додатком до договору, до туристичного продукту включено розміщення туристів у номері Classic Quadruple Garden View, груповий трансфер аеропорт - готель 09.09.2025 та груповий трансфер готель - аеропорт 19.09.2025.

Згідно з ваучером № 3804926 від 25.08.2025, виданим туроператором ТОВ «Джоін-Ап!», період розміщення в готелі становить 09.09.2025 - 18.09.2025 (9), до туристичного продукту включено трансфери аеропорт - готель та готель - аеропорт, авіаперевезення рейсом U5 0307 09.09.2025 о 00 год. 05 хв. та рейсом U5 0302 19.09.2025 о 03 год. 20 хв.

Як вбачається з авіаквитків, зворотний рейс U5 0302 за маршрутом Іракліон - Кишинів відправлявся 19.09.2025 о 03 год. 20 хв.

Договір, лист бронювання та ваучер не містять відомостей про розрахунковий час заселення до готелю та виселення з нього.

Зі змісту листування в месенджері Viber між менеджером турагента ТОВ «Сімейна Відпустка» ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , долученого до відзиву, вбачається, що на запитання ОСОБА_2 щодо поселення в нічний час менеджер повідомила, що заселення відбувається після 14 год., однак готель йде назустріч туристам і заселяє раніше. Факт такого листування та надання цієї інформації 02.09.2025 сторона позивачів не заперечує.

Відповідно до звіту руху коштів готелю Senseana Sea Side Resort & Spa № А 000610 від 09.09.2025 з нотаріально засвідченим перекладом на ім`я ОСОБА_2 за номер 1205 з датою прибуття та від`їзду 09.09.2025 сплачено 350 євро.

Згідно зі звітом руху коштів готелю № А 021026 від 18.09.2025 з нотаріально засвідченим перекладом за бронюванням № 215602 (номер 1325, прибуття 09.09.2025, від`їзд 18.09.2025) на ім`я ОСОБА_2 сплачено 190 євро, а згідно з чеком платіжного терміналу від 18.09.2025 о 11 год. 06 хв. ці 190 євро сплачено готелю саме за проживання у номері 1325.

25.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Джоін-Ап!» з претензією про відшкодування 540 євро додаткових витрат. Листом від 19.11.2025 № 1311 туроператор відмовив у задоволенні претензії з посиланням на пп. 6.8, 7.4, 7.10 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про туризм»).

Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України «Про туризм» договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 20 Закону України «Про туризм» у договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору, зокрема готелі та інші засоби тимчасового розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19-1 Закону України «Про туризм» інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості, зокрема, про характеристику готелів та інших засобів тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, строки і порядок оплати готельного обслуговування.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо невиконання або неналежне виконання умов договору сталося з вини туриста, з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь, або внаслідок настання форс-мажорних обставин чи є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності не могли передбачити.

Частиною 15 ст. 20 Закону України «Про туризм» передбачено, що якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом (ст. 33 Закону України «Про туризм»).

Суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, несе майнову відповідальність, якщо з його вини замовнику завдано збитків (постанова Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 201/17472/16-ц).

Аналізуючи зміст укладеного договору, суд враховує, що в п. 2.1 договору, яким визначено його істотні умови, у графі щодо готелів та інших засобів тимчасового розміщення, їх місця розташування, категорії, а також строку і порядку оплати готельного обслуговування зазначено лише назву та категорію готелю - Senseana Sea Side Resort & Spa 5*.

Строку готельного обслуговування з урахуванням розрахункового часу заселення та виселення, а також порядку оплати розміщення туристів з моменту їх прибуття до готелю до заселення в заброньований номер і з моменту виселення з номера до трансферу в аеропорт договір не визначає.

Таких відомостей не містять і лист бронювання та ваучер.

Водночас, формуючи туристичний продукт, туроператор знав, що туристи прибувають до аеропорту м. Іракліон 09.09.2025 о 02 год. 20 хв., а трансфер з готелю до аеропорту відбудеться 19.09.2025 для зворотного вильоту о 03 год. 20 хв.

Отже, оплачений строк розміщення в готелі - дев`ять ночей з 09.09.2025 по 18.09.2025 - не охоплював ні періоду від прибуття туристів до готелю вранці 09.09.2025 до розрахункового часу заселення, ні періоду від розрахункового часу виселення 18.09.2025 до трансферу в аеропорт, і за розміщення в ці періоди туристи мали додатково сплачувати готелю.

З огляду на це строк і порядок оплати готельного обслуговування з урахуванням часу прибуття туристів та їх розміщення в готелі мали для туристів істотне значення та в силу п. 3 ч. 4 ст. 20 Закону України «Про туризм» підлягали погодженню в договорі на туристичне обслуговування як його істотна умова.

Відповідач цього не зробив, тобто не довів до відома туристів у визначеній законом формі відомості про строк і порядок оплати готельного обслуговування з урахуванням часу їх прибуття та розміщення, чим неналежно виконав договір на туристичне обслуговування.

Повідомлення менеджера турагента в месенджері Viber від 02.09.2025 про заселення після 14 год. не свідчить про належне виконання туроператором цього обов`язку, оскільки надане вже після укладення договору та повної оплати туристичного продукту, не є умовою договору, не містить відомостей про порядок і вартість розміщення туристів до заселення в заброньований номер, а, навпаки, вказує на те, що готель заселяє туристів раніше встановленого часу. Відомостей про час виселення з готелю та про відсутність розміщення до трансферу в аеропорт це листування не містить.

Роздруківка з сайту туроператора, на яку посилається відповідач, не підтверджує, яка саме інформація була доступна туристам на момент укладення договору 21.08.2025, та не змінює умов укладеного сторонами договору.

Доводи відповідача про те, що послуги раннього заселення та пізнього виселення туристами не замовлялися, є необґрунтованими, оскільки потреба в цих послугах зумовлена структурою туристичного продукту, сформованого самим туроператором, а туристи, не будучи поінформованими у визначеній законом формі про строк і порядок оплати готельного обслуговування, були позбавлені можливості свідомо оцінити дійсну вартість туристичного продукту та завчасно замовити такі послуги.

Отже, витрати туристів у розмірі 350 євро на оплату номера 1205 09.09.2025 до заселення в заброньований номер та 190 євро на оплату проживання у номері 1325 18.09.2025 до трансферу в аеропорт, а всього 540 євро, є вимушеними витратами позивачок та розцінюються судом як збитки, завдані неналежним виконанням туроператором вимог закону щодо обов`язкових умов договору на туристичне обслуговування, які підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до ч. 12 ст. 20, ст. 33 Закону України «Про туризм» та ст. 906 ЦК України.

Доказів того, що порушення прав позивачок сталося з їх вини, третіх осіб чи внаслідок форс-мажорних обставин, відповідач не надав.

Доводи відповідача про те, що надані рахунки готелю не підтверджують оплату саме послуг раннього заселення та пізнього виселення, спростовуються звітом руху коштів готелю № А 000610 від 09.09.2025, згідно з яким 350 євро сплачено за окремий номер 1205 з датою прибуття та від`їзду 09.09.2025, тобто за розміщення туристів у день прибуття, а також чеком платіжного терміналу від 18.09.2025, згідно з яким 190 євро сплачено саме за проживання у номері 1325.

Посилання відповідача на пп. 6.8, 7.10 договору, за якими туроператор діє як посередник між туристом та готелем і не відшкодовує витрати, що виходять за межі послуг, обумовлених договором, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ч. 1, 12 ст. 20 Закону України «Про туризм» саме туроператор є стороною договору на туристичне обслуговування та несе перед туристом відповідальність за його неналежне виконання.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 711/1348/19, на яку посилається відповідач, стосується інших фактичних обставин, а саме зміни часу вильоту перевізником та використання туристом альтернативної послуги, тому не може бути застосована у цій справі.

Визначаючи розмір збитків у національній валюті, суд виходить із розрахунку, наведеного позивачками, згідно з яким 540 євро станом на день подання позову становили 26 460 грн. 05 коп.

Відповідач цього розрахунку не спростував.

З огляду на те, що договір про надання туристичних послуг укладено ОСОБА_1 , а позивачки просили стягнути матеріальну шкоду на її користь, суд стягує 26 460 грн. 05 коп. матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 .

Вимоги позивачок про стягнення 121 грн. 79 коп. трьох процентів річних та про зазначення в рішенні про їх нарахування до повного виконання рішення задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов`язок відповідача відшкодувати збитки є мірою цивільно-правової відповідальності, наявність та розмір якої встановлено цим рішенням суду, а не грошовим зобов`язанням, виконання якого відповідач прострочив, тому підстав для нарахування трьох процентів річних немає.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц). З огляду на це посилання відповідача на п. 7.17 договору є безпідставними.

Встановивши порушення прав позивачок, внаслідок чого вони разом з малолітньою дитиною в іноземній державі після нічного перельоту не мали змоги одразу розміститися в заброньованому номері, а наприкінці відпочинку були змушені самостійно вирішувати питання розміщення до трансферу в аеропорт, сплачуючи за проживання власні кошти, суд дійшов висновку, що позивачкам та малолітньому ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних хвилюваннях, розчаруванні від порушення законних очікувань щодо отриманого туристичного продукту та необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого перебування.

Враховуючи характер правопорушення, нетривалий період, протягом якого туристи зазнали негативних наслідків, відсутність доказів погіршення стану їх здоров`я, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що заявлений позивачками розмір моральної шкоди 250 000 грн. 00 коп. є явно завищеним, та визначає розмір її відшкодування по 5 000 грн. 00 коп. кожній з позивачок та малолітньому ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 .

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачки звільнені від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Судовий збір за позовом ціною 276 581 грн. 84 коп., поданим в електронній формі, становив би 2 212 грн. 65 коп., а пропорційно задоволеній частині вимог (41 460 грн. 05 коп.) - 331 грн. 68 коп.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін-Ап!» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін-Ап!» (код ЄДРПОУ 43051357, адреса: 02121, м. Київ, Харківське шосе, 201-203, літера 2А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 26 460 грн. 05 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, а всього 31 460 (тридцять одна тисяча чотириста шістдесят) грн. 05 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін-Ап!» (код ЄДРПОУ 43051357, адреса: 02121, м. Київ, Харківське шосе, 201-203, літера 2А) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої їй, та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої малолітньому ОСОБА_3 , народженому ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якого вона діє, а всього 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін-Ап!» (код ЄДРПОУ 43051357) в дохід держави 331 грн. 68 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя