Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №756/17571/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №756/17571/26

Суддя: Ковальова В. М.

16.10.2026 Справа № 756/17571/26

Справа № 756/17571/26

№ 3/756/4632/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Ковальової В. М.,

за участі секретаря судового засідання Бура М. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який офіційно не працює та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

УСТАНОВИВ:

1. До Оболонського районного суду міста Києва надійшли матеріали Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 884916 від 18.09.2026.

Опис обставин, установлених під час розгляду справи.

2. Судом установлено, що 18.09.2026 близько 22 год. 48 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виразилося у вчиненні умисних дій, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображав людську гідність та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, що проявилося у стані емоційного напруження та страху, чим порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

3. Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП України установлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

4. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це «діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь».

5. Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 цього Закону психологічне насильство - це «форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи».

6. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 3 цього Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на подружжя.

7. Відповідно до ст. 39-1 КУпАП України у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Програма для кривдника за п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 цього Закону суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм. Згідно з ч. 6 ст. 28 цього Закону кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Типову програму для кривдників затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за № 1222/32674.

8. Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру (образи, погрози), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Підстави розгляду справи за відсутності або за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

9. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у судове засідання з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, письмової заяви до суду не надав.

Оцінка суду.

10. Згідно зі ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

11. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 884916 від 18.09.2026, у якому зафіксовано дату, час, місце і суть правопорушення, а також відмітку про отримання ОСОБА_1 другого примірника протоколу 18.09.2026; рапортом з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно з яким 18.09.2026 зареєстровано за № 67199 повідомлення ОСОБА_2 на лінію «102» про те, що о 22 год. 48 хв. за адресою: АДРЕСА_1 чоловік погрожує підірвати квартиру, а за результатами виїзду на виклик щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення і винесено терміновий заборонний припис серії АА № 484146; рапортом інспектора сектору протидії домашньому насильству Оболонського управління поліції про отримання 18.09.2026 виклику за цією адресою, кваліфікованого як домашнє насильство, та про складення протоколу; поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 18.09.2026, згідно з якими 18.09.2026 приблизно о 22 год. 50 хв. за місцем проживання її чоловік ОСОБА_1 вибивав двері в її кімнату, словесно ображав її, погрожував підірвати квартиру; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 16.10.2026, поданими до суду, згідно з якими 18.09.2026 близько 22 год. 35 хв. її чоловік ОСОБА_1 , з яким вона не розлучена, але проживає в окремих кімнатах, зайшов до її кімнати й учинив сварку через засмічення каналізації на кухні, дорікаючи їй тим, що вона обмежує його в користуванні водою, словесно ображав її та висловлювався нецензурною лайкою в присутності доньок; коли вони замкнулися в кімнаті, він почав стукати в двері й погрожувати підірвати квартиру, через що вона викликала поліцію; після від`їзду поліції він принципово не зачиняв вхідні двері квартири, залишаючи їх відчиненими навстіж; такі дії завдають їй і донькам моральних страждань та негативно впливають на психіку; поясненнями ОСОБА_3 від 18.09.2026, згідно з якими 18.09.2026 близько 22 год. 50 хв. за місцем проживання її батько ОСОБА_1 вчинив сварку з її матір`ю ОСОБА_2 , висловлював слова образи, погрожував підірвати квартиру, вибивав двері в кімнату; поясненнями ОСОБА_1 від 18.09.2026, згідно з якими під час суперечки він, можливо, крикнув і якось образив свою дружину, але точно не пам`ятає.

12. Невизнання ОСОБА_1 вини в судовому засіданні, як і його посилання в письмових поясненнях на те, що він не погрожував підірвати квартиру і фізичної шкоди нікому не завдав, не спростовує висновку про його вину. Протокол інкримінує йому психологічне насильство, а не фізичне. Словесні образи на адресу дружини, які охоплюються поняттям психологічного насильства за п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», підтверджено поясненнями ОСОБА_2 від 18.09.2026 і 16.10.2026 та поясненнями ОСОБА_3 , а сам ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 18.09.2026 образи дружини під час суперечки не заперечив. Доказів на спростування цих обставин він суду не надав.

13. Досліджені докази узгоджуються між собою, є належними й допустимими, а в сукупності достатніми для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру щодо дружини, внаслідок якого було завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

14. Санкція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України передбачає альтернативні види стягнення: штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до десяти діб. Враховуючи характер правопорушення та відсутність у матеріалах справи відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за домашнє насильство, суд вважає достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП України, найменш суворий із цих видів стягнення - штраф, у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією, - двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність (ст. 34, 35 КУпАП України), судом не установлено.

Строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 3 ст. 38 КУпАП України, не сплив.

15. Протокол про адміністративне правопорушення відомостей про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить, інших документів про притягнення його до відповідальності за домашнє насильство в матеріалах справи немає. Оскільки ОСОБА_1 за домашнє насильство раніше не притягався, підстав для направлення його на проходження програми для кривдників суд не вбачає.

Інші питання, які вирішує суд при розгляді справи.

16. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення; розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи, яку встановлено безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0971331 та пенсійним посвідченням, копії яких долучено до матеріалів справи. Тому судовий збір з нього не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 23, 33, 34, 35, 38, 39-1, 40-1, 173-2, 245, 268, 280, 283, 284 КУпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок, без направлення на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому ст. 308 КУпАП України; у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. М. Ковальова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua