Вирок від 15 жовтня 2026 р. у справі №754/17802/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/1204/26

Справа№754/17802/26

Вирок

Іменем України

16 жовтня 2026 року місто Київ

Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12026100030002016 від 25 вересня 2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно неодруженого, батька трьох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, місце реєстрації відсутнє, фактично проживаючого у АДРЕСА_1 , не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 308 КК України,

за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 перебуваючи з 17.12.2024 по 22.02.2026 на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з опіоїдною залежністю в ТОВ «Медичний центр «МЕДСЕРВІС», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 6-Б, систематично отримував для прийому лікарський засіб «Tab.Methadoni 0,025 mg», що містить - метадон (відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено). Достовірно знаючи про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 200 від 27.03.2012 року у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 12.07.2025 в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 діючи умисно з корисливих мотивів, перебуваючи по вул. Оноре де Бальзака, 6 у м. Києві у приміщенні ТОВ «ЯНОШ» подав заяву на отримання наркотичних засобів та уклав угоду про надання медичних послуг.

Після чого, 12.07.2025 в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні ТОВ «ЯНОШ» по вул. Оноре де Бальзака, 6 у м. Києві шляхом обману лікаря ОСОБА_5 незаконно отримав лікарський засіб в кількості 40 таблеток, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», загальною масою 1 г, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів, тим самим заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Крім того, ОСОБА_3 з 17.12.2024 по 22.02.2026 перебуваючи на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з опіоїдною залежністю в ТОВ «Медичний центр «МЕДСЕРВІС», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 6-Б, систематично отримував для прийому лікарський засіб «Tab.Methadoni 0,025 mg», що містить - метадон (відповідно до списку 1 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено). Достовірно знаючи про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 200 від 27.03.2012 року у ОСОБА_3 виник умисел на повторне незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 12.07.2025 в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 , діючи умисно з корисливих мотивів, перебуваючи по вул. Оноре де Бальзака, 6 у м. Києві у приміщенні ТОВ «ЯНОШ» подав заяву на отримання наркотичних засобів та уклав угоду про надання медичних послуг.

Після чого, 22.07.2025 в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні ТОВ «ЯНОШ» по вул. Оноре де Бальзака, 6, шляхом обману лікаря ОСОБА_5 , повторно незаконно отримав лікарський засіб, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон «Tab.Methadoni 0,025 mg», загальною масою 1 г, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 10 днів, а саме у виді таблеток в загальній кількості 40 шт., тим самим повторно заволодів вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України, а саме у заволодінні наркотичними засобами шляхом шахрайства та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України, а саме у заволодінні наркотичними засобами шляхом шахрайства, вчиненому повторно.

Обвинувачений ОСОБА_3 в суді визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні, щиро розкаявся та підтвердив встановлені судом обставини, фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінальних правопорушень не оспорював, дав показання суду, що дійсно, перебуваючи на замісній терапії з грудня 2024 року в медичному центрі ТОВ «МЦ Медсервіс», отримуючи там метадон, у липні 2025 року подавав до медичного центру ТОВ «ЯНОШ», що знаходиться по вул. Оноре де Бальзака, 6 в м. Києві, заяву на отримання наркотичних засобів та уклав відповідну угоду, не повідомивши лікарів про те, що вже перебуває на замісній терапії. У подальшому, двічі у липні 2025 року отримував у вказаній клініці метадон в таблетках для прийому вдома.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 :

-за ч. 1 ст. 308 КК України, як заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства;

-за ч. 2 ст. 308 КК України, як заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, вчинене повторно.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому суд, враховує те, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно з положеннями ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, за змістом ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. При цьому суд має врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винуватого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, офіційно неодружений, має трьох малолітніх дітей та визначене місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра та призначає йому покарання у виді позбавлення волі, у межах санкцій ч. 1 ст. 308 та ч. 2 ст. 308 КК України, та за ч. 2 ст. 308 КК України - з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю на підприємствах, установах чи організаціях будь-якої форми власності, пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, та норми ст. 59 КК України, за ч. 2 ст. 308 КК України суд не застосовує додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки злочин не є корисливим.

Враховуючи особу винного, його щире каяття у скоєному, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування основного покарання, але в умовах нагляду за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 308 КК України та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 308 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 308 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю на підприємствах, установах чи організаціях будь-якої форми власності, пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю на підприємствах, установах чи організаціях будь-якої форми власності, пов`язані з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, на строк 3 (три) роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

1/ періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2/ повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3/ не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази в кримінальному провадженні:

1/ медичну картку амбулаторного хворого №139 на ім`я ОСОБА_3 з ТОВ «МЦ «Медсервіс», яка зберігається в службовому сейфі, що розташований у службовому кабінеті №15 СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві - повернути ТОВ «МЦ «Медсервіс»;

2/ медичну картку амбулаторного хворого №200 на ім`я ОСОБА_3 з ТОВ «ЯНОШ», яка зберігається в службовому сейфі, що розташований у службовому кабінеті №15 СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві - повернути ТОВ «ЯНОШ»;

3/ журнал обліку наркотичних препаратів в кабінетах замісної підтримувальної терапії ТОВ «МЦ «Медсервіс», який зберігається в службовому сейфі, що розташований у службовому кабінеті №15 СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві - повернути ТОВ «МЦ «Медсервіс».

4/ журнал обліку наркотичних препаратів в кабінетах замісної підтримувальної терапії закладу охорони здоров`я ТОВ «ЯНОШ», який зберігається в службовому сейфі, що розташований у службовому кабінеті №15 СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві - повернути ТОВ «ЯНОШ».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Головуючий ОСОБА_1