Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №752/11514/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11514/26

Провадження №: 1-кп/752/2051/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12026105120000053 від 24.03.2026 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасна, громадянина України, освіта вища, офіційно не працевлаштований, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 19.03.2026 Шевченківським районним судом м. Києва, за ч. 1 ст. 309 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимий 19.03.2026 вироком Шевченківського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Встановлено, що у ОСОБА_3 , який перебував у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4-ММС ( 4-метилметкатинон), для власного вживання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці та час, однак не пізніше 24.03.2026, незаконно придбав зазначену особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС ( 4-метилметкатинон) та почав незаконно зберігати його при собі.

Надалі, 24.03.2026 приблизно o 11 год. 45 хв., ОСОБА_3 , зайшов до вестибюлі станції метрополітену «Деміївська» КП «Київський метрополітен» у місті Києві, де на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений працівником поліції та запрошений до кімнати поліції, що розташована на вказаній станції метрополітену для перевірки документів. Під час перевірки документів ОСОБА_3 , поводив себе схвильовано та нервував, у зв`язку з чим у працівника поліції виникли обґрунтовані підстави вважати, що зри останньому можуть знаходитися речі та предмети, обіг яких обмежений або заборонений законом.

У подальшому, 24.03.2026 о 11 год. 50 хв., ОСОБА_3 затримано в порядку статті 298-2 Кримінального процесуального кодексу України. У присутності двох понятих та захисника під час проведення особистого обшук;,' та обшуку його речей із кросівка, який був одягнений на правій нозі ОСОБА_3 , вилучено пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою в середину якого поміщені 3 (три) пакети з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, що містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4- метилметкатинон), загальною масою - 1, 343 г.

4-ММС (4-метилметкатинон), згідно зі Списком №2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 06.05.2000 №770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, яке викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету їх вчинення та показав, що купив п`ять таблеток метадону та залишив у себе для особистого вживання. Щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; обставину, яка пом`якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, офіційно не працевлаштований, проходив курс психосоціальної реабілітації на стаціонарному лікуванні у реабілітаційних центрах, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2026 року за ч. 1 ст. 309 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Отже, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2026, за яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, необхідно остаточно призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід не обирати.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2026, за яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Речовий доказ: психотропну речовину, обіг якої заборонено 4 ММС (4-метилметкатинону), масою 1,343 г., який переданий на зберігання до кімнати схову речових доказів УП в метрополітені ГУНП у місті Києві, за адресою м. Київ, вул. Ярославська, 20 - знищити.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи, 3565 грн 60 коп.

Запобіжний захід відсутній.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1