Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №389/3177/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №389/3177/26

Суддя: Ябчик Н. М.

07.09.2026

Провадження №3/389/559/26

ЄУН 389/3177/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Ябчик Наталія Миколаївна, розглянувши в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , РНОКПП не відомий, працюючого машиністом електровоза в ТЧ-7, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу серії ВАД №730804 від 11.08.2026 ОСОБА_1 11.08.2026 о 09:57 годині, на автодорозі М-30 Стрій-Тернопіль-Умань-Дніпро-Ізварене км 741, керував транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , на якому здійснював провадження господарської діяльності, а саме: надання послуг з перевезення пасажирів в режимі таксі, без державної ліцензійної діяльності, чим порушив п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ст.9 Закону України «Про автомобільний транспорт», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, проте подав письмову заяву, в якій просить справу про адміністративне правопорушення стосовно нього закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, та розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №730804 від 11.08.2026; письмове пояснення ОСОБА_2 ; фотокопії транспортного засобу, відеозапис з відеозаписом, суддя дійшов до такого.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом правопорушень, передбачених частиною першою статті 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Визначення господарської діяльності міститься, зокрема, у Господарському кодексі України (далі ГК України). Відповідно до статті 3 цього Кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

Згідно зі статтею 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Отже, незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється самостійно (ініціативно) та систематично.

Саме у разі здійснення такої (господарської) діяльності та реалізації господарської компетенції особи визнаються суб`єктами господарювання та підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку як юридична особа чи фізична особа підприємець (стаття 58 ГК України).

За відсутності в діяльності особи ознак самостійності (ініціативності) та систематичності, а також господарської компетенції відсутні підстави для висновку про її господарський характер, а отже, і про обов`язок особи зареєструватись як суб`єкт господарювання.

З огляду на зазначене під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 164 КУпАП, при встановленні об`єктивної сторони складу правопорушення, яке полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, з`ясуванню підлягають як факти здійснення реалізації продукції (виконання робіт чи надання послуг) особою без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, так і факти систематичності такої діяльності (три і більше разів), її самостійність та ініціативність, наявність в особи господарської компетенції щодо такої діяльності.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, суб`єктом правопорушення було зазначено ОСОБА_1 , який проводив господарську діяльність, а саме: надавав послуги з перевезення пасажирів в режимі таксі, без державної ліцензійної діяльності.

Проте в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які підтвердження того, що ОСОБА_1 займався господарською діяльністю з перевезення пасажирів. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено кого саме перевозив ОСОБА_1 , які кошти отримав за перевезення як таксист.

До загальних ознак господарської діяльність закон відносить в тому числі систематичність, однак в протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП складеного відносно ОСОБА_1 не встановлено даної систематичності. Доказів цього факту також немає і в матеріалах справи.

Самі по собі фотоматеріали із зображенням транспортного засобу ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 , фотокопія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , відеозапису перевірки від 11.08.2026, на якому видно, що автомобіль Opel Astra був зупинений службоовим автомобілем поліції, які підійшли з перевіркою з приводу перевезення пасажирів водієм ОСОБА_1 , не є підтвердженням здійснення ним господарської діяльності з перевезення пасажирів, оскільки він пояснив, що відвозив додому свого двоюрідного брата.

Письмові пояснення ОСОБА_2 як свідка зазначеної події суд не приймає до уваги, оскільки він безпосередньо не надавав покази у судовому засіданні.

Водночас сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, і за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.

Інших належних і допустимих доказів, які б спростували досліджений судом відеозапис та підтвердили б події, викладені у протоколі, до матеріалів справи не долучено.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За положеннями ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини, і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зважуючи на практику Європейського Суду з прав людини, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, тобто таким, що не залишать місце сумнівам (наприклад, рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України»), отриманий судом адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 не доводить поза розумним сумнівом наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

У зв`язку з викладеним, виникають обґрунтовані сумніви у правильності відображення фактичних обставин події у вказаних документах. Оскільки будь-яких інших об`єктивних доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, які б спростовували обставини, викладені у протоколі, відсутні, а всі сумніви щодо вини тлумачаться на користь порушника.

Враховуючи вищенаведене та оцінивши наявні у даній адміністративній справі докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.164, 247, 251, 255, 256, 268, 277 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.М. Ябчик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua