Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №346/3528/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №346/3528/26

Суддя: Сольський В. В.

Справа № 346/3528/26

Провадження № 2-а/346/90/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Сольського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Беззабарової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

07.07.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №R600085 від 26.06.2026 року за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно нього, закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.06.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № R600085 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Згідно з фабулою правопорушення, викладеною в постанові, за результатами відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (ла) відмовився (лась) від проходження) ВЛК, чим допустив (ла) порушення правил військового обліку. Вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 08.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду із відкриттям провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.08.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що як встановлено відповідачем, позивач за результатами військово-лікарської комісії від 15.10.2010 року, проведеної при ІНФОРМАЦІЯ_3 , був визнаний таким, що «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» за графою І статті відповідного Розкладу хвороб.

Законом України від 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» було скасовано статус «обмежено придатний до військової служби».

При цьому пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IX прямо встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які до набрання чинності цим Законом були визнані обмежено придатними до військової служби, з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Вказані особи також були зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста для отримання направлення на військово-лікарську комісію.

Таким чином, законодавець встановив конкретний та імперативний строк виконання цього обов`язку — до 05 червня 2025 року.

Отже, позивач не міг обґрунтовано вважати, що висновок ВЛК від 15.10.2010 року автоматично продовжує визначати його придатність до військової служби після законодавчого скасування статусу «обмежено придатний».

Навпаки, саме наявність у позивача попереднього висновку «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» зумовлювала його прямий обов`язок пройти повторний медичний огляд у встановлений законом строк.

26 червня 2026 року позивач через електронний кабінет подав заяву щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, у якій фактично повідомив про наявність допущеного ним порушення та зазначив, що оскаржувати допущене порушення не буде.

Вказана заява була отримана та опрацьована ІНФОРМАЦІЯ_4 26 червня 2026 року, після чого того ж дня було прийнято постанову № R600085 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За результатами перевірки було встановлено, що позивач мав попередній висновок ВЛК про обмежену придатність у воєнний час, у зв`язку з чим відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IX був зобов`язаний пройти повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року.

Таким чином, правовою підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було не саме існування висновку ВЛК від 15.10.2010 року, а невиконання ним нового, прямо встановленого Законом № 3621-IX обов`язку пройти повторний медичний огляд у встановлений законом строк.

Доводи позивача про те, що він раніше проходив ВЛК та був визнаний «непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час», фактично підтверджують, а не спростовують правомірність дій відповідача, оскільки саме така категорія осіб була прямо визначена законодавцем як така, що підлягала повторному медичному огляду до 05 червня 2025 року.

Посилання позивача на давність висновку ВЛК від 15.10.2010 року також не може бути підставою для скасування постанови, оскільки законодавець, встановивши обов`язок повторного медичного огляду, фактично визначив необхідність актуалізації висновку щодо придатності особи до військової служби.

Окремо відповідач звертає увагу суду на те, що позивач не користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а отже, відсутні підстави вважати, що він належить до категорії військовозобов`язаних, які не підлягають відповідним мобілізаційним заходам.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, однак належним чином були повідомлені про розгляд.

Представник позивача подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Враховуючи неявку сторін в судове засідання та обмежені строки розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 286 КУпАП, у відповідності до ст. 205 КАС України, справу розглянуто за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів.

Згідно вимог частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, 26.06.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № R600085 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Згідно з фабулою правопорушення, викладеною в постанові, за результатами відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (ла) відмовився (лась) від проходження) ВЛК (п.2 Розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл. та поліцейських на соціальний захист», чим допустив (ла) порушення правил військового обліку.

Згідно витягу з Резерв + ОСОБА_1 військовозобов`язаний. Дата ВЛК: 15.10.2010 непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Дата уточнення даних 16.02.2026 року.

Згідно відомостей наданих представником відповідача, виявлено порушення у ОСОБА_1 31.07.2025 року, а саме: не проходження (відмова від проходження ВЛК). Причина скасування: 26.06.2026 року особу доставлено, складено протокол за ст.210 КУпАП.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Диспозиція цієї статті є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Згідно з абзацом 4 частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзацу 4 частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Отже, положеннями вищевказаних нормативно-правових актів встановлено обов`язок військовозобов`язаних громадян України проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.

Законом України «Про внесенні змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 виключено таку підставу для зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04 лютого 2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

15 лютого 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 (далі - Закон № 4235-ІХ), яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов`язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю). Вказані громадяни зобов`язані до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Як з`ясовано судом, ОСОБА_1 востаннє проходив ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби 15.10.2010 та його статус визначений як «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», що підтверджується наданим витягом Резерв + (а.с. 10).

Отже, з огляду на процитовані судом вище приписи Закону № 3621-IX та Порядку № 560, на позивача, як на громадянина України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який з 15.10.2010 мав статус обмежено придатного та не проходив повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за відсутності доказів визнання його в установленому порядку особою з інвалідністю), поширювався обов`язок до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження військово-лікарської комісії шляхом особистого звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Позивач таких дій не вчинив.

За правилами статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Так, позивач стверджує, що його притягнуто до адміністративної відповідальності поза строком, встановленими статтею 38 КУпАП.

Окрім цього, за інформацією електронної системи обліку, витяг з якої надано відповідачем, 31.07.2025 року ОСОБА_1 порушено пункт 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (непроходження (відмова від проходження) ВЛК).

Згідно з Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Персональні дані, за змістом згаданого Закону, є відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до статті 14 Закону 1951-VIII ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Статтями 14-1 та 14-3 Закону 1951-VIII передбачено функціонування:

електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста - це персонального кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

електронного кабінету ведення персонального обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), призначений для ведення персонального обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбаченого статтею 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наявність у електронної системи обліку, про фіксування порушення військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, є фактичним підтвердженням виявлення відповідачем принаймі ще 31.07.2025 факту порушення ОСОБА_1 військового обліку, а саме непроходження ВЛК на виконання припису пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX.

Отже, з огляду на наявні матеріали справи, документально підтвердженою датою виявлення відповідачем вчиненого позивачем правопорушення військового обліку є щонайпізніше 31.07.2025, а не 26.06.2026.

З огляду на встановлені обставини, останнім днем притягнення позивача до адміністративної відповідальності з урахуванням строків, визначених статтею 38 КУпАП, було 31.10.2025. Натомість позивача притягнуто до адміністративної відповідальності 26.06.2026, тобто за межами встановленого строку.

Таким чином, постанова, винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 № R600085 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 665,60 грн судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову.

На підставі ст. ст. 210-1, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову від 26 червня 2026 року № R600085, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень 00 копійок - скасувати і справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:Сольський В. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua