Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №342/1122/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1122/26

Провадження № 3/342/182/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Городенка

Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Гайдич Р.М., розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно даних протоколу ЕПР1 №769864 від 12.09.2026 ОСОБА_1 12.09.2026 біля 16-14 год. по вул.Височана в м.Городенка Коломийського району, Івано-Франківської області керуючи ТЗ Сітроен Берлінго р.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законодавством порядку. Своїми діями він порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Розгляд справи призначався на 30.09.2026 та на 15.10.2026. ОСОБА_1 в судові засідання не прибув. Його представник – адвокат Малетин А.Я. в судовому засіданні 30.09.2026 зазначав, що ОСОБА_2 не відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння. Подав 15.10.2026 до суду клопотання про необхідність закриття провадження по даній справі. Наголошував в судовому засіданні, що факт відмови відсутній бо ОСОБА_2 не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння ні на місці зупинки ні в медичному закладі. А поліцейськими та медичними працівниками стверджувалось, що він відмовляється. Подольський багато разів дув в прилад Драгер, однак йому стверджували, що він дує не правильно, тощо.

Вислухавши представника ОСОБА_2 – адвоката Малетина А.Я. в судовому засіданні 30.09.2026, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис наданий працівниками поліції, приходжу до наступного висновку.

При прийнятті рішення за наслідками розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що процесуальні особливості справ про адміністративні правопорушення прирівнюються до кримінального процесуального законодавства.

Так, згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції,у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з урахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа "Озтюрк проти Німеччини", "Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства").

При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».

Таким чином, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом водієм в стані сп`яніння або його відмова від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція, затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці ( п.3 розділу І Інструкції).

Згідно п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У пунктах 2, 3 розділу III Інструкції зазначено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Згідно розділу III Інструкції огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи ( п.8).

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу ( п. 11, 12 розділу III Інструкції).

Згідно п.14 розділу III Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння, видається на підставі акта медичного огляду (п.15 розділу III Інструкції).

Відповідно до п.19 розділу III Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адмінправопорушення.

Як убачається з відеозапису події, які направлені поліцейськими до суду, поліцейським було запропоновано проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водію Подольському на місці зупинки транспортного засобу.

На пропозицію поліцейських він продував декілька разів в прилад Драгер наданий поліцейським, однак результату продування не було зафіксовано за допомогою технічного засобу.

Водій ОСОБА_2 пояснював поліцейським, що він не може інакше дути, зважаючи на зауваження поліцейських, що він дує не правильно.

На пропозицію поліцейського в такому випадку про можливість проходити огляд в медичному закладі ОСОБА_2 одразу погодився.

В медичному закладі лікар з`ясувала в ОСОБА_2 чи не відмовляється він проходити огляд, на що він ствердив, що хоче проходити огляд.

Одразу після цього до ОСОБА_2 підійшов працівник поліції, а не працівник медичного закладу і надавав йому технічний прилад, щоб той дув у трубочку вмонтовану в нього. Подольський неодноразово дув, однак результату не було зафіксовано. Після цього прилад йому давав дути вже медичний працівник однак результату також не було зафіксовано.

Поліцейські та медичні працівники стверджували, що ОСОБА_2 дує не правильно і вони можуть це розцінювати як відмову від огляду. На що ОСОБА_2 категорично заперечував зважаючи на свій вік та стан здоров`я. Повідомляв, що не може інакше дути та просив іншим чином провести огляд окрім того, щоб дути в прилад.

Після чого медичний працівник просила його пройти по уявній прямій лінії, рахувати цифри, прикладати руки у вказані нею місця обличчя, тощо. Всі без винятку вказівки медичного працівника ОСОБА_2 виконував і медичним працівником не було констатовано, що він виконує ці вказівки не правильно або, що він відмовився їх виконувати.

Не зважаючи на що в результаті всіх цих дій ОСОБА_2 медичний працівник ствердила, що оскільки він не дує так як треба в прилад вона це розцінює як відмову від огляду. Що категорично заперечувалось ОСОБА_2 та він ствердив, що вони можуть навіть брати в нього кров бо він алкоголю не вживав. Але цього не було зроблено медичними працівниками. Як і не був здійснений забір біологічного матеріалу у Подольського іншим чином не зважаючи на його неодноразові твердження, що він не може інакше дути в прилад і щоб вони іншим чином проводили огляд.

Тобто із наданого відеозапису та матеріалів справи вбачається, що стан алкогольного сп`яніння Подольського чи відсутність у нього стану сп`яніння поліцейськими та медичними працівниками не було встановлено відповідно до норм чинного законодавства України.

Також висновку лікаря чи іншого документу про проведення лабораторного чи іншого дослідження під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у Подольського, до матеріалів справи поліцейські не долучили.

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, те що поліцейськими не надано суду доказів які б беззаперечно підтверджували факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.

Тобто вимога про проходження такого огляду, без відповідної фіксації відмови від огляду є істотним порушенням вимог ст.266 КУпАП та вимог спеціальної Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення.

Дане порушення є істотним порушенням вимог ст. 266 КУпАП про процедуру огляду водія і в силу дії ч.5 ст. 266 КУпАП вказує на недійсність проведеного його огляду.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Вищезазначені обставини свідчать про:

- порушення поліцейськими процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки ними не надано доказів належним чином зафіксованої відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ні на місці зупинки транспортного засобу ні в медичному закладі, а твердження поліцейських та медичних працівників на відеозаписах під час того як Подольський багато разів дує в трубку технічного приладу наданого ними не підтверджують належним чином відмови водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.

За таких умов, на думку суду, на цьому етапі, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівними, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, а тому, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважаю, що вина особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.

Тому приходжу до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.

Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 283-285, 287 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд.

Суддя: Гайдич Р. М.