Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №185/10631/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/10631/26

Провадження № 3/185/3065/26

14 жовтня 2026 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Косюк А.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката – Ігнатова Є.Є. (в режимі ВКЗ),

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2026 року о 09 годині 50 хвилин в м. Павлоград, вул. Лінійна гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi L200» н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820» на бодікамеру 796611. Відповідно до тесту №30, проведеному 16 червня 2026 року о 10 годині 24 хвилини газоаналізатором «Drager Alcotest 6820» гр.. ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 1.80 % проміле). Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився на бодікамеру 796611. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А ПДР України. Зазначені дії органом внутрішніх справ кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що він спиртного не вживав.

Захисник – адвокат Ігнатов Є.Є. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що протокол складався близько місяця тому, можливо в червні 2026 року. Запропонував пройти огляд, ОСОБА_1 пройшов та тестер показав біля 2 % проміле. ОСОБА_1 не погодився з результатом і йому було запропоновано пройти медичний огляд. ОСОБА_1 відмовився від проходження. Протокол був складений за п. 2.9 ПДР України. Він видав направлення на огляд до м. Дніпро. В м. Павлограді огляди проводяться не безкоштовно.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та докази наявні у матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до загального визначення адміністративного правопорушення у ст. 9 КУпАП обов`язковою ознакою складу правопорушення, у тому числі передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, є вчинення особою певної дії або її бездіяльність, які згідно зі ст. 256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 працівником поліції, на якого покладено обов`язок щодо збирання доказів по справі, до справи долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694346 від 16 червня 2026 року;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 червня 2026 року;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів від 16 червня 2026 року, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: почервоніння обличчя, характерний запах алкоголю з порожнини рота від ОСОБА_1 . Результат огляду гр. ОСОБА_1 – 1.80 % проміле, який зазначив, що з результатом не згоден;

- тестування на алкоголь №30 у відношенні гр. ОСОБА_1 , зробленого за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820», де результат тесту 1.80 % проміле;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 16 червня 2026 року дійсним доповідає, що рухаючись на службовому автомобілі «Mitsubishi L200» н.з. НОМЕР_2 , проїжджаючи блокпост, був зупинений працівниками поліції. Під час огляду було вирішено провести перевірку на сп`яніння. На момент огляду алкоголю не вживав. Раніше теж. Драгер показав 1.8 проміле, з чим повністю не згоден;

- рапорт від 16 червня 2026 року;

- копію постанови від 16 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;

- копію технічного талону на транспортний засіб «Mitsubishi L200» н.з. НОМЕР_2 ;

- копію посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 ;

- фото ОСОБА_1 та транспортного засобу «Mitsubishi L200» н.з. НОМЕР_2 ;

- відеозапис, який міститься на диску, та долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху).

Згідно з п. 2.9 Розділу 2 Правил дорожнього руху, водієві забороняється, зокрема:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наказом МВС України з МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі по тексту – Інструкція) визначається процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції Розділу 1 «Загальні положення», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 Інструкції Розділу 1 «Загальні положення», огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 Інструкції розділу «Загальні положення», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частина 2 статті 266 КУпАП передбачає, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Під час перегляду в судовому засіданні відеозапису, тривалістю 32 хвилини 45 секунд, який міститься на диску, встановлено ОСОБА_1 , у якого працівник поліції запитав про те, що чи він вживав сьогодні щось зі спиртного та наркотичних засобів, на що ОСОБА_1 відповів, що нічого не вживав. Працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. ОСОБА_1 зазначив: як скажете. Працівник поліції запропонував пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 не заперечував. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер». Працівник поліції надав ОСОБА_1 запакований мундштук, для продуття, та сказав ОСОБА_1 його переглянути. ОСОБА_1 оглянув мундштук та повернув його працівнику поліції. Оскільки не зміг розпакувати. Працівник поліції ввімкнув прилад, розпакував мундштук та розповів ОСОБА_1 процедуру продуття. Після продуття, результат огляду – 1.80 % проміле. ОСОБА_1 не погодився із результатом огляду. ОСОБА_1 було вручено роздруківку тестування з результатом огляду, а також останній поставив свій підпис. Працівник поліції неодноразово запропонував ОСОБА_1 , в такому випадку пройти огляд в медичній установі, на що ОСОБА_1 не погодився, пояснивши, що у нього немає часу, йому потрібно їхати на бойове завдання. Працівник поліції повідомив, що у разі відмови, протокол буде складено на підставі проведеного огляду. ОСОБА_1 не заперечував. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права, положення ст. 63 Конституції України, повідомив про місце розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення. Також працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що у відношенні нього буде складено постанову про порушення правил ПДР України, накладення на нього штрафу у розмірі 1190 грн., роз`яснив порядок сплати штрафу та оскарження вказаної постанови. Працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 про те, що його направлено для проходження медичного огляду і проміжок часу, протягом якого він повинен пройти такий огляд. Посвідчення водія вилучено. ОСОБА_1 вручено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанову про накладення штрафу у розмірі 1190 грн.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом «Mitsubishi L200» н.з. НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції.

Суддя вважає, що у даному випадку поліцейськими дотримано приписи Інструкції та ст. 266 КУпАП.

Відповідно до п. 2 Інструкції Розділу 1 «Загальні положення», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Поліцейські, з огляду на виявлення працівником поліції ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , що підтверджено актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів від 16 червня 2026 року, мали підстави пропонувати йому пройти огляд.

Після перегляду відеозапису, встановлено, що працівник поліції діяв відповідно до вимог закону та після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння пропонував останньому пройти огляд для визначення стану сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер», на що водій погодився. Результат виявився позитивним та становить 1.80 % проміле. Досліджений суддею відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер. Після проведення огляду, працівником поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, на що останній відмовився, пояснивши, що у нього немає часу, йому потрібно їхати на бойове завдання. Працівник поліції повідомив, що у разі відмови, протокол буде складено на підставі проведеного огляду. ОСОБА_1 не заперечував. А тому інспектором поліції правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, перевіривши сукупність доказів по справі, суддя вважає, що викладеними матеріалами справи поза всяким розумним сумнівом доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду справи не було встановлено даних, які б вказували на невідповідність даних протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності фактичним обставинам.

Докази, які містяться в матеріалах справи у своїй сукупності є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні й не викликають сумніву.

Оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

Суддя критично оцінює наступні твердження захисника – адвоката Ігнатова Є.Є.

1. З доданого до матеріалів справи відеозапису, вбачаються ознаки його коригування, адже відеозапис є неповним, що підтверджується тим, що на відеозаписі відсутній момент зупинки, факт керування та першочерговий діалог поліцейських з ОСОБА_1 . Також, звертає увагу суду, що в протоколі час керування зазначено 16.06.2026 року о 09 год. 50 хв., проте відеозапис долучений до матеріалів справи починається 16.06.2026 року о 10 год. 21 хв. Тож, матеріали справи не містять доказів, щоб поза розумним сумнівом стверджувати, що ОСОБА_1 в інкримінований час керував транспортним засобом, що є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Так відеозаписом поліцейських взагалі не зафіксовано зупинку автомобіля. Визнати наявний відеозапис в даній справі про адміністративне правопорушення неналежним та недопустимим доказом і не посилатися на нього при ухваленні судового рішення по справі.

Зазначене спростовується наступним.

На виконання ч. 2 ст. 266 КУпАП матеріали відеозапису, щодо огляду ОСОБА_1 , долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внутрішньою інструкцією Департаменту патрульної поліції передбачена безперервність відеозапису від моменту початку і до моменту закінчення патрулювання, однак, ч. 2 ст. 266 КУпАП унормовано, що під час проведення огляду осіб на стан сп`яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, тобто, КУпАП передбачена необхідність застосування відеозапису лише для фіксації самої процедури огляду на стан сп`яніння поліцейським.

Разом з тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що події, викладені в ньому, а саме: 16.06.2026 року о 09 год. 50 хв. є часом самої зупинки транспортного засобу «Mitsubishi L200» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Mitsubishi L200» н.з. НОМЕР_2 підтверджено як письмовими поясненнями останнього, відповідно до яких зазначив, що 16 червня 2026 року дійсним доповідає, що рухаючись на службовому автомобілі «Mitsubishi L200» н.з. НОМЕР_2 , проїжджаючи блокпост, був зупинений працівниками поліції. Під час огляду було вирішено провести перевірку на сп`яніння, а також переглянутим відеозаписом, під час перегляду якого, ОСОБА_1 не зазначав про те, що вказаним транспортним засобом він не керував.

В той же час, в судовому засіданні не надано документального підтвердження з приводу оскарження ОСОБА_1 неправомірних дій працівника поліції, які на думку захисника, мали місце 16 червня 2026 року. Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.

2. Щодо порушення процедури огляду на стан сп`яніння. Як вбачається з матеріалів справи, події, що стали підставою для складання протоколу серії ЕПР1 № 694346 від 16.06.2026 року, мали місце у м. Павлоград, Дніпропетровської обл., тоді як медичний огляд поліцейські пропонували провести у закладі охорони здоров`я, що знаходиться у м. Дніпро, що підтверджується Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.06.2026 року. Вищезазначене, також, підтверджується Наказом Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 06.03.2025 року № 213/0/197-25, отриманого у відповідь на адвокатський запит, де визначено перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду осіб на встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, огляд пропонували провести не в найближчому до місця зупинки медичному закладі, що є порушенням порядку, визначеного нормативно-правовими актами. Це ставить під сумнів законність дій працівників поліції.

Зазначене спростовується наступним. Відповідно до виданого направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 червня 2026 року, встановлено найменування закладу охорони здоров`я ДНД м. Дніпро. В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він видав направлення на огляд до м. Дніпро. В м. Павлограді огляди проводяться не безкоштовно. Крім того, під час перегляду відеозапису, було встановлено, що працівник поліції неодноразово запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в медичній установі, на що ОСОБА_1 не погодився, пояснивши, що у нього немає часу, йому потрібно їхати на бойове завдання.

3. З відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 для того, щоб притягнути його до відповідальності за порушення п. 2.9А ПДР, надав свою згоду щодо результатів огляду, проведеного поліцейським. Навпаки він виказав свою конкретну та чітку незгоду з цими результатами і це беззаперечно спостерігається на відеозаписі. Відповідно до п. 5 Порядку підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Таким чином, працівники поліції проігнорували положення КУпАП, профільної Інструкції, Порядку та грубо порушили порядок і процедуру проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння. Підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності відсутні, оскільки останній не надав своєї згоди з результатами. Після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу ОСОБА_1 не надав своєї власної згоди з результатами такого огляду. Таким чином, за відсутності добровільної за власної волі згоди ОСОБА_1 з показниками спеціального технічного засобу, результати проведеного працівником поліції огляду на стан сп`яніння фактично втратили силу, оскільки останній повинен був бути направлений для проходження огляду на стан сп`яніння до найближчого закладу охорони здоров`я згідно визначеного законом порядку. Незважаючи на те, що відповідальність за порушення водієм п. 2.5 і 2.9А ст. 130 КУпАП ПДР встановлена однією і тією ж частиною , кожне з цих порушень має свій окремий юридичний склад, зокрема об`єктивну сторону, отже потребує відповідного та належного процесуального оформлення під час складання працівниками поліції матеріалів правопорушення. Таким чином у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відображено порушення ПДР за п. 2.9А, однак ОСОБА_1 не погоджувався з результатами огляду, проведеного поліцейським, та від проходження огляду у найближчому медичному закладі відмовилася (що фактично є порушенням п. 2.5 ПДР). Отже, виходячи з наявних відеозаписів та обставин подій, дії особи кваліфіковані неправильно, що вказує і на неправильне оформлення протоколу.

Зазначене спростовується наступним.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що працівник поліції виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 виконав свій обов`язок, передбачений п.2.5 ПДР України, пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер». Крім того, під час перегляду відеозапису, було встановлено, що працівник поліції неодноразово запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в медичній установі, на що ОСОБА_1 не погодився, пояснивши, що у нього немає часу, йому потрібно їхати на бойове завдання. Працівник поліції повідомив, що у разі відмови, протокол буде складено на підставі проведеного огляду. ОСОБА_1 не заперечував.

Суддя звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 після проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння та категоричною відмовою від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, своїм правом на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не скористався.

Тому, будь-яких порушень процедури огляду водія ОСОБА_1 , оформлення та складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія з боку поліцейського в ході розгляду справи не було встановлено.

4. Щодо порушення процедури огляду військовослужбовців та необхідністю з кваліфікації дій ОСОБА_1 за статтею 172-20 КУпАП.

Наказом МВС України з МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі по тексту – Інструкція) визначається процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції Розділу 1 «Загальні положення», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Відповідно до довідки № 1757 від 17 липня 2026 року, ОСОБА_1 є водієм – електриком відділення польового водопостачання інженерно – технічного взводу інженерно-технічної роти І інженерного батальйону військової частини НОМЕР_3 та в період, зокрема 13.06.2026 по 23.06.2026 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Покровський район, Покровська міська ТГр.

Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 16 червня 2026 року о 09 годині 50 хвилин був зупинений працівниками поліції в м. Павлоград, вул. Лінійна, тобто на території, де ОСОБА_1 , відповідно до довідки № 1757, не брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. А тому, з огляду на викладене, працівником поліції вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його огляд на стан сп`яніння мав здійснюватися за правилами статті 266 КУпАП.

5. У разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому діянні, застосувати за аналогією закону ст. 69 КК України і не призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на один рік.

Так, аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві.

Однак, питання призначення адміністративного стягнення чітко врегульована главою 4 КУпАП, і будь-якої прогалини в цьому випадку не існує, як і підстав застосувати аналогію закону.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже, санкції ч. 1 ст.130 КУпАП є безальтернативною в частині накладення на водіїв стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, що позбавляє суд можливості накласти стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому, положеннями КУпАП не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов`язкового.

Наведений вище підхід відповідає п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому з урахуванням наведеного вище нормативного регулювання, закріпленого в КУпАП, визначено, що судам за правилами КУпАП основні й додаткові стягнення слід застосовувати в межах санкцій відповідних норм.

Таким чином, підстави застосування ст. 69 КК України – відсутні.

Тому, вважаю, що такій позиції слід дати критичну оцінку, розцінивши її як обраний спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне, оскільки вона повністю спростовується дослідженими доказами по справі.

Враховуючи данні про особу правопорушника, характер вчиненого ним правопорушення, ступінь вини, при визначенні виду адміністративного стягнення вважаю необхідним застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. П. Косюк