Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №185/3351/26
Суддя: Бабій С. О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 185/3351/26
Провадження № 2/185/4317/26
15 жовтня 2026 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабія С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноріченської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
05.03.2026 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Красноріченської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності.
Позивач просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв. м, житловою площею 30,1 кв. м. Судові витрати просить покласти на себе. Просить розгляд справи проводити без участі позивача і його представника.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірний житловий будинок належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 15.01.1990, виданого Кремінською районною радою народних депутатів на підставі рішення виконкому Кремінської районної ради народних депутатів № 361/4 від 21.11.1989. Право власності на будинок зареєстровано 14.02.1990 у Стаханівському бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу № 1 під реєстровим номером 97. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності позивача на цей будинок відсутні, що підтверджується інформаційною довідкою № 465014457 від 20.02.2026. З метою державної реєстрації права власності позивач звернувся до державного реєстратора, однак рішенням від 21.06.2024 № 73763220 у проведенні реєстраційних дій відмовлено у зв`язку з тим, що архів Бюро технічної інвентаризації Кремінського району не евакуйований і знаходиться на окупованій території, через що підтвердити наявність або відсутність реєстрації права власності неможливо. Іншим способом підтвердити право власності та внести відомості до Державного реєстру речових прав позивач можливості не має.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши подані докази, суд приходить до такого.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши подані докази, суд приходить до такого.
Судом встановлено, і матеріалами справи підтверджено, що позивачу – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 15.01.1990, виданим виконавчим комітетом Кремінської районної ради народних депутатів, засвідчено, що цілий житловий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 , належить на праві особистої власності позивачу. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Кремінської районної ради народних депутатів № 361/4 від 21.11.1989. Згідно з реєстраційною карткою зазначений житловий будинок зареєстровано 14.02.1990 у Стаханівському бюро технічної інвентаризації і записано до реєстрової книги № 1 під реєстровим № 97.
З технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду, складеного 04.07.1989 Первомайським БТІ, вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , складається з однієї квартири, трьох житлових кімнат, загальною площею 42,5 кв. м, з яких 30,1 кв. м – житлова площа, 12,4 кв. м – допоміжна площа.
Будівництво здійснено на присадибній земельній ділянці, виділеній згідно зі свідоцтвом на забудову індивідуальної садиби на підставі рішення виконавчого комітету Макіївської сільської ради депутатів трудящих від 21.02.1977 № 4 і згідно з постановою загальних зборів колгоспу ім. Шевченка від 20.02.1977.
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 465014457 від 20.02.2026, сформованою за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомостей про право власності на спірний житловий будинок не міститься. За цією довідкою за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4421682200:10:001:0251, площею 0,139 га, для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Мироненко Юлії Вікторівни, Центр надання адміністративних послуг Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, від 21.06.2024 № 73763220 відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою від 17.06.2024 реєстраційний номер 61558072. Підставою відмови вказано пункт 8 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для зупинення розгляду заяви. З рішення вбачається, що 18.06.2024 державним реєстратором направлено запит в порядку пункту 3 частини третьої статті 10 цього Закону, а 20.06.2024 отримано відповідь № 802 начальника Красноріченської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про те, що мешканці Красноріченської громади користувалися послугами БТІ Кремінського району, але архів цього БТІ не евакуйований і знаходиться на окупованій території, тому немає можливості надати інформацію про наявність або відсутність реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог статті 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Згідно з вимогами частин першої, другої, шостої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 522/4689/16-ц).
Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 у справі № 303/6974/16-ц зазначив, що відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 зазначила, що вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом цієї норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Правило статті 392 ЦК України має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.
Підпунктом 1 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 № 2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» установлено, що у сфері державної реєстрації прав державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, місцезнаходженням яких є, зокрема, Луганська область, проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Особливості державної реєстрації прав на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дію якого продовжено.
З поданих доказів суд установив, що право власності позивача на спірний будинок виникло на підставі рішення виконкому Кремінської районної ради народних депутатів № 361/4 від 21.11.1989 і засвідчене свідоцтвом від 15.01.1990, а також зареєстроване 14.02.1990 у Стаханівському БТІ. На момент виникнення цього права діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової державної реєстрації у сучасному розумінні. Державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій відмовлено з підстави, пов`язаної з неможливістю отримати інформацію з архіву БТІ Кремінського району, який не евакуйований і знаходиться на окупованій території. Відомостей про реєстрацію права власності на спірний будинок за іншою особою матеріали справи не містять. Іншим способом підтвердити право власності позивача та внести відомості до Державного реєстру речових прав можливості немає.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат. Позивач просить покласти судові витрати у справі на себе.
Керуючись статтями 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 316, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв. м, житловою площею 30,1 кв. м.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені статтею 354 ЦПК України.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, – у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Красноріченська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області, адреса: вул. Центральна, буд. 20, селище Красноріченське, Сватівський район, Луганська область, 92913, ЄДРПОУ 44781757.
Суддя С. О. Бабій
Оригінал: reyestr.court.gov.ua