Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №185/14188/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/14188/25

Провадження № 2/185/5523/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'КОЛЛЕКТ ЦЕНТР' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю 'КОЛЛЕКТ ЦЕНТР' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ "МІЛОАН" (надалі - первісний кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір №4309992 від 25 травня 2021 року, відповідно до якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 4500,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків виникла кредитна заборгованість. У свою чергу 16.12.2021 року між первісним кредитором та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" прийняв останні. Пізніше, 10.01.2023 року між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором. Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного судового провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Позивач просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, тому, керуючись ст. 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір №4309992 від 25 травня 2021 року, згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кошти в розмірі 4500,00 грн, строком на 20 днів, з процентною ставкою 0,88% за кожен день користування кредитом. Зазначений договір був підписаний відповідачем в електронній формі. Вказане підтверджується копією кредитного договору та додатків до нього.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 15.10.2025 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить 26190,99 грн, з яких: 4365,00 грн - тіло кредиту, 21479,49 грн – сума заборгованості за відсотками, 346,50 грн - заборгованість по комісії.

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2021 року між первісним кредитором та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" прийняв останні.

Пізніше, 10.01.2023 року між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні. Таким чином позивач набув права грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом чи одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Верховний Суд неодноразово наголошував, що кредитний договір, укладений в електронній формі з використанням одноразового пароля-ідентифікатора, має юридичну силу письмового правочину за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (зокрема, постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19).

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата ВС зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно умовам договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4500,00 грн строком на 20 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,88 % на день.

Перевіряючи розрахунок заявленої заборгованості, суд виходить із необхідності встановлення фактичного розміру неповернутих кредитних коштів, періоду користування ними та правових підстав нарахування процентів.

Так, суд установив, що розмір процентів за один день становить 39,60 грн (4500,00 грн ? 0,88 %), а за 20 днів - 792,00 грн (4500,00 грн ? 0,88 % ? 20 днів).

Таким чином, за умови неповернення основної суми кредиту загальний розмір заборгованості за погоджений сторонами 20-денний строк кредитування становить 5292,00 грн, з яких 4500,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 792,00 грн - проценти за користування кредитом.

Водночас позивач заявив до стягнення 21479,49 грн процентів, що на 20687,49 грн перевищує суму процентів, розраховану за первісний двадцятиденний строк кредитування.

Сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є достатньою підставою для стягнення нарахованої ним суми, якщо її розмір та період нарахування не відповідають установленим судом умовам кредитного договору.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню в розмірі 792,00 грн, а в частині стягнення 20687,49 грн надміру нарахованих процентів слід відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.

Позивач також заявив вимогу про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 346,50 грн.

Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, оскільки позивач не надав доказів надання відповідачу конкретних додаткових чи супутніх послуг, за які встановлена така комісія. Саме по собі зазначення комісії у кредитному договорі та графіку платежів не підтверджує фактичного надання окремої платної послуги. Такий висновок узгоджується з правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, та Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зроблено висновок про те, що банк не міг стягувати плату за управління кредитом, адже такі дії не є банківською послугою, яку замовив позичальник.

Враховуючи те, що кредит надавався відповідачу на споживчі потреби, а кредитодавець не мав права встановлювати плату за дії, які вчиняє на власну користь, адже отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, то така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 346,50 грн, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позов підялгає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 611,82 грн (3028,00 грн ? 5292,00 грн / 26190,99 грн).

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу, розмір та зв`язок яких із розглядом справи підтверджені належними доказами.

Суд враховує характер спірних правовідносин, предмет доказування, складність справи, обсяг фактично виконаних представником робіт, час, необхідний для їх виконання, а також співвідношення заявлених витрат із ціною позову та приходить до висновку про необхідність задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 19, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю 'КОЛЛЕКТ ЦЕНТР' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 'КОЛЛЕКТ ЦЕНТР' заборгованість за кредитним договором №4309992 від 25 травня 2021 року у розмірі 5292,00 (п`ять тисяч двісті дев`яносто дві гривні нуль копійок) грн, з яких 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 792,00 грн - проценти за користування кредитом.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю 'КОЛЛЕКТ ЦЕНТР' судові витрати у розмірі 3611,82 грн (три тисячі шістсот одинадцять гривень вісімдесят дві копійки) грн, що складаються: судовий збір - 611,82 грн, витрати на правничу допомогу - 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, Київ р-н, Київ обл., 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський