Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №183/12663/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12663/26

№ 3/183/3354/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., за участі:

потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

05.09.2026 року о 16.42 годині по вул. Центральній, 57А, в с. Піщанка Самарівського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Хонда Акорд», д/н НОМЕР_1 , при повороті ліворуч з другорядної дороги на головну, не надала дорогу транспортному засобу «Фольцваген Туарег» д/н НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

В суд ОСОБА_2 не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про місце і час розгляду справи, причини неявки не повідомила. При цьому до суду надала клопотання про закриття справи за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, мотивуючи його тим, що вона перед тим, як виїхати своїм автомобілем на перехрестя автодороги М1-105 та вул. Центральній, вона впевнилася, що ні зліва, ні справа по дорозі будь які транспортні засоби не рухалися, після чого почала рух у напрямку прямо з вул. Центральної до вул. Центральна, з метою під`їхати до магазину «Велике Пузо» зі сторони вул. Центральна. Коли вона перетнула умовну лінію середини дороги, відчула удар в передню ліву сторону її автомобіля, що підтверджує другий учасник ДТП водій ОСОБА_1 , а саме в поясненні він зазначає, що вона перетнула суцільну смугу, після чого відбулося зіткнення. Також він пояснив, що 05.09.2026 о 16:42 год., рухаючись з невеликою швидкістю по переду себе раптово побачив її автомобіль, який раптово почав розвертатися перед ним через суцільну смугу, при цьому відстань була мінімальна, він застосував екстрене гальмування та рефлекторно повернув кермо ліворуч оскільки зрозумів, що відстані для зупинки йому не вистачить і уточнив, що відстань була мінімум п`ятнадцять метрів. Разом з тим, вважає, що пояснення водія ОСОБА_1 мають розбіжності зі схемою ДТП. Крім того, зазначає, що схема ДТП була складена поліцейськими без застосування учасників ДТП, до вимірювання відстаней не залучалися учасники ДТП, а також поняті, підпис вона ставила вже по факту, будучи у шоковому стані, через моральний тиск на неї від водія ОСОБА_1 та його друзів які приїхали на місце ДТП, а також вона сильно переживала за своїх дітей, які були разом з нею у авто. Вважає, що схема складена з порушеннями, а саме вона погано читається та має багато неточностей і невідповідностей. Також вважає, що даний протокол був складений однобічно не в її користь, лише на показах водія ОСОБА_1 , який також впливав разом зі своїми друзями на працівників поліції. Просила закрити справу відносно неї.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що він 05.09.2026 року о 16.42 годині, керуючи своїм автомобілем «Фольцваген Туарег» д/н НОМЕР_2 , рухався по вул. Центральній, в с. Піщанка Самарівського району Дніпропетровської області. Попереду нього автомобілів не було. В цей час, він побачив білий автомобіль, який став перпендикулярно дорозі. Він його взагалі не бачив. Він намагався обминути автомобіль, але автомобіль ОСОБА_2 рухався і відбулося зіткнення. Вказав, що він рухався по головній дорозі в напрямку м. Самар з невеликою швидкістю. Зазначив, що вважає, що водій ОСОБА_2 мала переконатися в безпечності свого маневру, а тому порушила правила ПДР України.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини, її вина у вчинені нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується наступними доказами, дослідженими судом: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт правопорушення; схемою місця ДТП; письмовим поясненням ОСОБА_1 в якому зазначені пояснення аналогічні тим, які надані ним в судовому засіданні; письмовим поясненням самої ОСОБА_2 про те, що вона 05.09.2026 року о 16.42 годині, керуючи своїм автомобілем «Хонда Акорд», д/н НОМЕР_1 , виїжджала з вул. Центральній, 57А, на трасу М105. Подивилась вліво та вправо, переконалася в безпечності почала рух на паркову біля магазину «Велике Пузо». Виїхала вона з другорядної дороги на головну, їй ніхто не заважав, а тому вона переїхала сполошну. В цей час автомобіль «Фольцваген Туарег» д/н НОМЕР_2 по зустрічний смузі почав її обганяти та скоїв наїзд на її автомобіль.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Щодо невизнання ОСОБА_2 своєї провини, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до вимог п. 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Зазначені вимоги ПДР України ОСОБА_2 дотримані не були.

Посилання ОСОБА_2 на той факт, що у вчиненні ДТП винен і інший його учасник – водій транспортного засобу «Фольцваген Туарег» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 , то суд вважає за необхідне зазначити, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення виключно щодо особи, відносно якої складено прокол про адміністративне правопорушення. А, відтак, вирішення питання винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 , який по даній справі має статус потерпілого, не входить до компетенції даного складу суду, оскільки це не відповідає вимогам діючого законодавства.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що факт невизнання ОСОБА_2 своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, не спростовує висновків суду, викладених вище.

Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_2 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на рівні мінімальної межі санкції ст. 124 КУпАП, що у відповідності до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З цих же підстав суд не вбачає необхідності піддавати ОСОБА_2 адміністративному стягненню в межах найбільшої санкції ст. 124 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому, з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 124, 279, 280 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя В.В. Березюк