Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №182/7148/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7148/26

Провадження № 1-кп/0182/1053/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2026 за №12026046340000195 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, українця, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, не є депутатом, не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером, на утриманні нікого не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

Так, приблизно у червні місяці 2017 року (більш точної дати та часу досудовим розслідування встановити не надалось можливим), ОСОБА_2 маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, за невстановлених обставин придбав у невстановленої особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії «А1, А, B1, В, C1, С, D1, D, BE, CIE, CE, DIE, DE», видане 21.11.2018 Територіальним сервісним центром 1245 на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою подальшого використання.

При цьому ОСОБА_2 достеменно усвідомлював, що вказаний документ є підробленим, оскільки він у встановленому законом порядку відповідного навчання не проходив та офіційно такий документ у територіальних сервісних центрах МВС не отримував.

Так, ОСОБА_2 , після отримання підробленого посвідчення водія, достовірно знаючи, що згадане посвідчення водія підроблене, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», зі змінами, постанови Кабінету Міністрів України №511 від 20.05.2009 «Про внесення змін до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» умисно використовував завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії «А1, А, B1, В, C1, С, D1, D, BE, CIE, CE, DIE, DE» видане 21.11.2018 на його ім`я для керування автотранспортним засобом марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

04.09.2026 приблизно о 19:19 годині ОСОБА_2 керуючи автотранспортним засобом марки «Богдан», реєстраційний номер НОМЕР_3 пересуваючись по вул. Херсонській, в м. Нікополь, Дніпропетровської області, де був зупинений працівниками поліції, а саме інспектором ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 та інспектором ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 .

В подальшому, 04.09.2026 приблизно о 19:19 годині ОСОБА_2 , перебуваючи по вул. Херсонській поблизу будинку N?366/1 в м. Нікополь, Дніпропетровської області на законну вимогу працівника поліції про надання документів для перевірки усвідомлюючи протиправність свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пред`явив працівнику поліції згадане завідомо підроблене посвідчення водія НОМЕР_2 категорії «A1, A, BI, B, C1, C, D1, D, BE, CIE, CE, DIE, DE» видане 21.11.2018 на його ім?я, таким чином безпосередньо використав завідомо підроблений документ - підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім?я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 виданого 21.11.2018 ТСЦ 1245 категорії «А1, А, B1, В, C1, С, D1, D, BE, CIE, CE, DIE, DE», яке згідно висновку експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України №CE-19/104-26/32919-ДД від 17.09.2026 не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку - бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, та виготовлені на підприємстві ПК «Україна», пред`явивши його поліцейському.

Таким чином, ОСОБА_2 умисно надав працівникам поліції підроблений документ, тобто використав завідомо підроблений документ.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа.

Ухвалою суду від 02.10.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2026 за №12026046340000195 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.11-13). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, також не оспорюються потерпілим під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

- рапорту інспектора ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, згідно якого ОСОБА_7 повідомив, що перебуваючи в наряді екіпажу Уран-326, вони зупинили автобус БАЗ АО79.24 біля буд. 366/1 по вул. Херсонська в м. Нікополь, яким керував ОСОБА_2 , під час перевірки документів останнього було виявлено факт підробки документів, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_2 , які згідно бази ІПНП «Цунамі» належаться іншій особі ОСОБА_8 . Після чого, на місце події було викликано СОГ (а.п.8-9).

- заяви від 04.09.2026, згідно якої ОСОБА_2 надає для огляду та вилучення його посвідчення водія (а.п.10).

- протоколу огляду предмету від 04.09.2026 р., згідно якого було оглянуто посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 , яке має категорії «А1, А, B1, В, C1, С, D1, D, BE, CIE, CE, DIE, DE», видане 21.11.2018 Територіальним сервісним центром 1245 на ім?я ОСОБА_2 , 12.12.1989 р. (а.п.11-14 з фото таблицею).

- висновку експерта №СЕ-19/104-26/32919-ДД від 17.09.2026 р., згідно якого бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого ТСЦ 1245, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку – бланками посвідчення водія, що перебувають в офіційному обігу на території України та виготовлені на підприємстві ПК «Україна». Фонові графічні зображення та текстова інформація на лицьовому та зворотному боках бланку посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я « ОСОБА_2 » отримані за допомогою кольорового знакодрукуючого пристрою зі струменевим способом нанесення зображень. Зображення персональних даних дат терміну дії категорії в графах №10 і №11 та серії і номеру бланку посвідчення (на зворотному боці) виконані способом ре трансферного термодруку. Зображення підпису власника та реквізитів підприємства-виробника (на зворотному боці) нанесене термосублімаційним способом із використанням занокдрукуючого пристрою (за допомогою термосублімаційного принтеру). (а.п.30-39 з фототаблицею)

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України не допущено, право на захист підозрюваному було роз`яснено та забезпечено.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведена в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають вірну правову кваліфікацію за ч.4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд бере до уваги встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 неодружений, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ЗСУ з 05.09.2026 р., має місце реєстрації та постійного проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п.61,64,65), є раніше не судимою особою (а.п.60).

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлені. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи №CE-19/104-26/32919-ДД від 17.09.2026 року у розмірі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст. 358 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Стягнути з ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_4 ) на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи на суму 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 коп.

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 21.11.2018 р. на ім`я ОСОБА_2 , яке знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12026046340000195– зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1