Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №211/7464/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №211/7464/26

Суддя: Сарат Н. О.

Справа № 211/7464/26

Провадження № 2/211/5723/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Сарат Н.О.

секретаря судового засідання - Зоріної С.М.

у відсутність сторін, розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 року представник позивача адвокат Кафтасьєва Г.В. звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 про визначення за позивачем права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина відкрилася за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача – ОСОБА_3 , місце смерті – місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, актовий запис про смерть № 729, копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 долучається до позовної заяви. 15 листопада 1986 року між позивачем та ОСОБА_3 , було укладено шлюб, зареєстрований відділом ЗАГС Саксаганського РНК м. Кривого Рогу, актовий запис про шлюб № 1235, після укладання шлюбу, позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », копія свідоцтва про укладання шлюбу серія НОМЕР_2 долучається до позовної заяви.

У шлюбі у позивача та покійного чоловіка народилися діти: Син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час перебування у шлюбі, подружжям було набуто житловий будинок, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дацко Я.О. укладеного 01 серпня 1997 року, за реєстровим номером 6898, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний договір зареєстрований в реєстровій книзі № 1 НС, сторінка 106, що підтверджується копією архівної довідки від 13.09.2022 року № 197665, виданої КП ДОП « Криворізьке БТІ», будинок був збудований, але оскільки продавцем є ВАТ « Кривий Ріг Цемент», з метою оптимізації витрат, вказане про те, що будинок є незавершеним будівництвом, натомість фактично, будинок, є завершеним об ?єктом, обладнаним всіма комунікаціями, облаштований газопостачанням, електрикою, водопостачанням, з усіма комунальними службами укладено договори на постачання комунальних послуг.

Для обслуговування житлового будинку, покійним чоловіком була набута у власність земельна ділянка, площею 0, 0785 га, цільове призначення якої, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) кадастровий номер: 1211000000:03:004:0168, за адресою: АДРЕСА_1 , яка набута на підставі державного акту від 14.11.2000 ІІ –ДП 030829 № 13661, копія якого долучається до позовної заяви.

Родина мешкала у спадковому будинку, покійний чоловік та позивач зареєстровані за адресою розташування будинку, облаштовували свій побут, обробляли присадибну ділянку, будинок об лаштований сучасними приладами, в тому числі, опалення, водопостачання, іншими комунікаціями, з дати набуття будинку у власність, він є збудований та перебував у користуванні та володінні родини, позивач все життя працює, за рахунок спільних коштів, позивач та покійний чоловік облаштували будинок, сплачували комунальні платежі та мали теплі та гармонійні стосунки.

Чоловік позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер раптово, на момент смерті він був зареєстрований у будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною, позивачем по справі.

Таким чином, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є : дружина ( позивач по справі) – ОСОБА_1 , син – ОСОБА_6 донька – ОСОБА_2 .

Спадкодавець – ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 після початку повномасштабного вторгнення рф до України, відповідно до Постанови КМУ № 164 строк для прийняття спадщини було збільшено та зупинень на час дії воєнного стану ( але не більше ніж на 4 ( чотири місяці), таким чином, встановлений на той час для подання заяви про прийняття спадщини або відмови від неї становив 10 місяців та спливав 16 січня 2023 року.

Дружина – позивач фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка та звернулась до державного нотаріуса Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори задля оформлення спадщини .

Донька позивача фактично на момент смерті батька проживала за межами України, на спадщину після смерті батька вона не претендує, тому звернулась до консульської установи та склала заяву, згідно до якої не заперечує проти, того, щоб будинок та земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті батька – ОСОБА_3 на користь матері – ОСОБА_1 , позивача по справі, заява була складена у встановленому законом порядку у визначений строк, посвідчена першим секретарем з консульських питань Посольства України в Австралії, але, через оголошений в країні воєнний стан, вчасно до спливу строку, визначеного на час законом для подання заяви про відмову від спадщини, а саме до 16 січня 2023 року, заява не надійшла, до державного нотаріуса заява надійшла вже після спливу визначеного законом строку, тому, донька позивача є спадкоємцем та є відповідачем по справі.

Син позивача – подав заяву про відмову від спадщини на користь мами ( позивача по справі), яка наявна в матеріалах спадкової справи.

За життя, спадкодавець заповіт не складав, всі обставини щодо подання заяв про прийняття спадщини та відмову від неї, наявні в матеріалах спадкової справи, клопотання про витребування якої долучено до позовної заяви.

Житловий будинок був придбаний покійний чоловіком позивача в період зареєстрованого шлюбу із позивачем, набутий у спільну сумісну власність, тому після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , звернулась до суду задля визначення її частки у спільному майні подружжя, та визнання за нею права власності на її 12 частку.

Але частка у спільному майні подружжя, а саме 12 частка у спадковому будинку та земельна ділянка належить покійному чоловіку – ОСОБА_3 , в оформленні спадкових прав після смерті якого, державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори було відмовлено та видано постанову про відмову у вчинення нотаріальних дії від 06 липня 2023 року тим, що у спадкоємця відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ на спадкове майно, при цьому, нотаріус вказує в постанові, що згідно до технічного паспорту та відомостей про стан нерухомого майна, виданих КП ДОР « Криворізьке БТІ» за вищевказаною адресою знаходяться: житловий будинок « А», загальною площею 208, 6 кв. м., житловою площею 60, 3 кв. м., альтанка « Б», огорожа № 1, ворота № 2, огорожа № 3 замощення І.

За результатами технічної інвентаризації, яке було виконано КП ДОР «Криворізьке БТІ», були складено відомості про технічний стан об`єкту нерухомого майна від 21.09.2022, згідно до яких, домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: житлового будинку літ. «А» загальною площею приміщень 208, 6 кв. м., житловою площею 60, 3 кв. м., альтанка літ. « Б», № 1 – огорожа, № 3 огорожа, № 2 – ворота, І – замощення, але дозвільних документів надано не було, альтанка « Б» не потребує документів, що дають право на їх виконання та об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Спадковий будинок об лаштований всіма засобами комунікації як на завершений об`єкт, до позовної заяви долучаються копії договорів із комунальними установами щодо надання комунальних послуг та квитанції про сплату комунальних платежів.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в загальному порядку.

Витребувано від Четвертої криворізької державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 729.

Ухвалою від 10.08.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, надали суду письмову заяву, в якій просить цивільну справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідача в судове засідання не з`явилася, надав суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить ухвалити рішення позов задовольнити, заперечень не має.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача – ОСОБА_3 , місце смерті – місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, актовий запис про смерть № 729, копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 долучається до позовної заяви.

15 листопада 1986 року між позивачем та ОСОБА_3 , було укладено шлюб, зареєстрований відділом ЗАГС Саксаганського РНК м. Кривого Рогу, актовий запис про шлюб № 1235, після укладання шлюбу, позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », копія свідоцтва про укладання шлюбу серія НОМЕР_2 долучається до позовної заяви.

У шлюбі у позивача та покійного чоловіка народилися діти:

Син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Донька – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час перебування у шлюбі, подружжям було набуто житловий будинок, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дацко Я.О. укладеного 01 серпня 1997 року, за реєстровим номером 6898, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний договір зареєстрований в реєстровій книзі № 1 НС, сторінка 106, що підтверджується копією архівної довідки від 13.09.2022 року № 197665, виданої КП ДОП « Криворізьке БТІ», продавцем є ВАТ « Кривий Ріг Цемент», будинок є незавершеним будівництвом.

Для обслуговування житлового будинку, покійним чоловіком була набута у власність земельна ділянка, площею 0, 0785 га, цільове призначення якої, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) кадастровий номер: 1211000000:03:004:0168, за адресою: АДРЕСА_1 , яка набута на підставі державного акту від 14.11.2000 ІІ –ДП 030829 № 13661.

Родина мешкала у спадковому будинку, покійний чоловік та позивач зареєстровані за адресою розташування будинку, облаштовували свій побут, обробляли присадибну ділянку, будинок об лаштований сучасними приладами, в тому числі, опалення, водопостачання, іншими комунікаціями, з дати набуття будинку у власність, він є збудований та перебував у користуванні та володінні родини, позивач все життя працює, за рахунок спільних коштів, позивач та покійний чоловік облаштували будинок, сплачували комунальні платежі та мали теплі та гармонійні стосунки.

Чоловік позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер раптово, на момент смерті він був зареєстрований у будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною, позивачем по справі.

Таким чином, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є : дружина ( позивач по справі) – ОСОБА_1 , син – ОСОБА_6 донька – ОСОБА_2 .

Спадкодавець – ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 після початку повномасштабного вторгнення рф до України, відповідно до Постанови КМУ № 164 строк для прийняття спадщини було збільшено та зупинень на час дії воєнного стану ( але не більше ніж на 4 ( чотири місяці), таким чином, встановлений на той час для подання заяви про прийняття спадщини або відмови від неї становив 10 місяців та спливав 16 січня 2023 року.

Дружина – позивач фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка та звернулась до державного нотаріуса Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори задля оформлення спадщини .

Донька позивача фактично на момент смерті батька проживала за межами України, на спадщину після смерті батька вона не претендує, тому звернулась до консульської установи та склала заяву, згідно до якої не заперечує проти, того, щоб будинок та земельна ділянка, за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті батька – ОСОБА_3 на користь матері – ОСОБА_1 , позивача по справі, заява була складена у встановленому законом порядку у визначений строк, посвідчена першим секретарем з консульських питань Посольства України в Австралії, але, через оголошений в країні воєнний стан, вчасно до спливу строку, визначеного на час законом для подання заяви про відмову від спадщини, а саме до 16 січня 2023 року, заява не надійшла, до державного нотаріуса заява надійшла вже після спливу визначеного законом строку, тому, донька позивача є спадкоємцем та є відповідачем по справі.

Син позивача – подав заяву про відмову від спадщини на користь мами ( позивача по справі), яка наявна в матеріалах спадкової справи.

За життя, спадкодавець заповіт не складав, всі обставини щодо подання заяв про прийняття спадщини та відмову від неї, наявні в матеріалах спадкової справи, клопотання про витребування якої долучено до позовної заяви.

Земельна ділянка належить покійному чоловіку – ОСОБА_3 , в оформленні спадкових прав після смерті якого, державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори було відмовлено та видано постанову про відмову у вчинення нотаріальних дії від 06 липня 2023 року тим, що у спадкоємця відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ на спадкове майно, а саме на будинок який не введений в експлуатацію.

За результатами технічної інвентаризації, яке було виконано КП ДОР «Криворізьке БТІ», були складено відомості про технічний стан об`єкту нерухомого майна від 21.09.2022, згідно до яких, домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: житлового будинку літ. «А» загальною площею приміщень 208, 6 кв. м., житловою площею 60, 3 кв. м., альтанка літ. « Б», № 1 – огорожа, № 3 огорожа, № 2 – ворота, І – замощення, але дозвільних документів надано не було.

Згідно витребуваної від Четвертої криворізької державної нотаріальної контори належним чином завіреної копію спадкової справи № 171/2022 заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 729, вбачається, що з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася ОСОБА_1 дружина, син померлого ОСОБА_6 надав заяву про відмову від спадщини після смерті батька на користь матері ОСОБА_1 , донька відповідач по справі ОСОБА_2 , звернулася з заявою про відмову від спадщини після смерті батька на користь матері ОСОБА_1 , однак фактично на момент смерті батька проживала за межами України, заява була складена у встановленому законом порядку у визначений строк, посвідчена першим секретарем з консульських питань Посольства України в Австралії, але, через оголошений в країні воєнний стан, вчасно до спливу строку, визначеного на час законом для подання заяви про відмову від спадщини, а саме до 16 січня 2023 року, заява не надійшла, до державного нотаріуса заява надійшла вже після спливу визначеного законом строку, тому, донька позивача є спадкоємцем та є відповідачем по справі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі визнання права.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але у позивача наразі виникли реальні умови, які обмежують його право у реалізації ним своїх прав на належне йому нерухоме майно.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників), належить їх на праві спільної власності. Ст. 368, 372 ЦК України визначає, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них в праві власності є сумісною власністю, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлене домовленістю між ними або законом.

Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об ?єкт нерухомого майна ( жилий будинок ( крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об ?єкт незавершеного будівництва, право власності на земельну ділянку ( крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об?єкт, одночасно переходить до відчужувача ( попереднього власника) такого об?єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу( попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об?єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу ( попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об?єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

Згідно ч. 16 ст. 120 ЗК України предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об?єкт нерухомого майна ( жилий будинок ( крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об?єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об?єкт) який розміщений на земельній ділянці ( крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача ( попереднього власника) такого об?єкта, повинна бути також така земельна ділянка ( або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку ( частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об?єкта ( частки у праві спільної власності на неї).

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об?єкт нерухомого майна ( житловий будинок) ( крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об?єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об?єкт, одночасно переходить право власності ( частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об?єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача ( попереднього власника) такого об?єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним Кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об?єкт нерухомого майна ( житловий будинок ( крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду) об?єкт незавершеного будівництва, на якій розміщений а земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку ( частку у праві спільної власності на неї) від віджучувача ( попереднього власника) відповідного об?єкта до набувача такого об?єкта.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але у позивача наразі виникли реальні умови, які обмежують його право у реалізації ним своїх прав на належне йому нерухоме майно, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У статті 1216, 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і е припинилися внаслідок його смерті. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач просить суд, визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на 12 частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: житлового будинку літ. «А» загальною площею приміщень 208, 6 кв. м., житловою площею 60, 3 кв. м., альтанка літ. « Б», № 1 – огорожа, № 2 – ворота, огорожа № 3, І – замощення, суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, так як, співвласник, який не є забудовником і не може здійснити юридично значущі дії щодо введення об`єкта в експлуатацію, але прагне захистити свої правомірні очікування щодо набуття права власності на нерухоме майно, може звернутися до суду та просити визнати за собою право на належну йому частку в об`єкті незавершеного будівництва.

Судове рішення про визнання в порядку поділу права власності на частку в незавершеному будівництвом об`єкті закріплює правовий режим цього майна як такого, що належить сторонам на праві спільної власності, та є підставою для проведення державної реєстрації речових прав саме на об`єкт незавершеного будівництва.

Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 8 квітня 2026 року у справі №?607/10858/22.

Об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва), право власності на який не зареєстровано в установленому для державної реєстрації речових прав на нерухомість порядку, не належить ані до рухомих, ані до нерухомих речей, постаючи як piч sui generis (свого, особливого роду). Така річ може бути об`єктом цивільних прав і обов`язків, зокрема й речових, однак лише як річ особливого роду.

У випадку, коли об`єкт не має ознак самочинного будівництва, проте не вводиться в експлуатацію з вини одного з подружжя (співвласника – формального забудовника), то суд має право визнати за позивачем право на частку в об`єкті незавершеного будівництва, усунувши невизначеність у правовому режимі відповідної споруди.

Ступінь готовності спорудженого подружжям об`єкта незавершеного будівництва не є кваліфікувальною ознакою для ідентифікації відповідного об`єкта як оборотоздатного та не впливає на можливість застосування такого способу захисту порушеного права, як визнання за одним із подружжя (співвласником) права власності на його частку в спільному майні в порядку його поділу.

Спадкоємці першої черги (дружина та інші) маючи оформлену землю та дозвільні документи на померлого чоловіка, успадковують його права та обов`язки як забудовника. Вони можуть завершити будівництво, ввести будинок в експлуатацію від власного імені та зареєструвати право власності на своє ім`я.

Безпосередньо успадкувати чи визнати право власності на новостворений (незареєстрований) будинок у звичайному порядку спадкування не можна. Наявність комунальних договорів та сплата послуг доводять факт проживання, але не замінюють правовстановлюючий документ.

За законом, до спадкоємців переходять права на будівельні матеріали та конструктивні елементи, з яких побудований будинок, а також право користування земельною ділянкою.

В такому разі позивач позивач має право, звернутися до суду з позовом про визнання права власності не на сам будинок як нерухомість, а на будівельні матеріали та конструктивні елементи будинку (статті 16, 376, 1218 ЦК України).

Разом з тим, позивач просить визнати за позивачем, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:03:004:0168, загальною площею 0, 0785 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно статті 1225 ЦК України ("Спадкування права на земельну ділянку"): Частина 1: Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу права власності на земельну ділянку в порядку спадкування є те, що сам спадкодавець за життя набув на неї право власності (або право оренди / користування) законним шляхом. Право власності спадкодавця має бути підтверджене державним актом на право власності на землю, свідоцтвом або іншим правовстановлюючим документом, зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав.

Так дійсно , для обслуговування житлового будинку, покійним чоловіком позивача ОСОБА_3 була набута у власність земельна ділянка, площею 0, 0785 га, цільове призначення якої, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) кадастровий номер: 1211000000:03:004:0168, за адресою: АДРЕСА_1 , яка набута на підставі державного акту від 14.11.2000 ІІ –ДП 030829 № 13661, цільове призначення не змінено, а тому дана вимога підлягає задоволенню.

Вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивачем не заявлено.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за позивачем, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:03:004:0168, загальною площею 0, 0785 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14.10.2026 року.

Суддя: Н. О. Сарат

Оригінал: reyestr.court.gov.ua