Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №173/3675/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3675/25

Номер провадження2/173/802/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/0136/82/0180248 від 27.08.2015 у розмірі 44998,37 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у формі овердрафту з максимальним лімітом 200 000,00 грн та поточним лімітом на дату укладення договору 20400,00 грн під 45 % річних. Оскільки відповідач належним чином не виконував зобов`язання за договором, припинив здійснювати щомісячні платежі та сплачувати проценти за користування кредитом, утворилася заборгованість. 20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, за яким до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором. За розрахунком позивача, заборгованість складається з 41200,00 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом та 3798,37 грн заборгованості за недозволеним овердрафтом. Позивач зазначає, що направлена відповідачу досудова вимога залишилася невиконаною, у зв`язку з чим просить стягнути зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 27.08.2015 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0136/82/0180248.

Відповідно до умов договору, банк зобов`язався надавати позичальнику кредитні кошти у формі овердрафту в межах встановленого поточного ліміту за поточним рахунком клієнта за умови відсутності або недостатності на ньому грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту становить 200000,00 грн, поточний ліміт на дату укладення договору - 20400,00 грн. Строк користування кредитом становить 48 місяців, починаючи з 27.08.2015, з можливістю його продовження на аналогічний строк за відсутності письмової відмови клієнта від пролонгації. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 45 % річних, процентна ставка за користування недозволеним овердрафтом - 45 % річних.

За умовами договору позичальник зобов`язався щомісяця, до 20 числа включно місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплачувати обов`язковий платіж у розмірі 5 % від заборгованості перед банком, але не менше 30,00 грн або в розмірі залишку заборгованості, якщо він є меншим за зазначену суму. При цьому заборгованість за недозволеним овердрафтом та прострочені грошові зобов`язання підлягають погашенню в повному обсязі негайно. Договором також передбачено щомісячне нарахування процентів за фактичне користування кредитними коштами та можливість договірного списання коштів із рахунків клієнта для погашення заборгованості за кредитом, процентів, комісій та інших платежів.

Договір є змішаним та, крім умов кредитування, містить умови страхування життя, здоров`я та працездатності позичальника.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти, а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші передбачені договором грошові зобов`язання у встановлені строки.

На підтвердження умов кредитування до матеріалів справи також долучено заяву на отримання кредиту за програмою «Кредитна картка» та довідку про умови кредитування й орієнтовну сукупну вартість кредиту за відповідними кредитними продуктами.

Зі змісту заяви на отримання кредиту вбачається, що позичальник звернувся до банку з проханням установити кредитний ліміт до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). У заяві зазначено суму кредитного ліміту 20400,00 грн, тарифну модель «Кредитна картка - Прозора» та платіжну картку MasterCard Mass.

Таким чином, із досліджених документів убачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання та використання кредитних коштів у формі овердрафту, а також обслуговування відповідного рахунку на погоджених сторонами умовах.

На виконання умов договору банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, що підтверджується випискою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по рахунку ОСОБА_1 за період 27.08.2015 по 21.08.2024.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 21.08.2024у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором № 010/0136/82/0180248 від 27.08.2015 у розмірі 44998,37 грн, з яких: 41200,00 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом та 3798,37 грн заборгованості за недозволеним овердрафтом.

20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-F, згідно з умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № № 010/0136/82/0180248 від 27.08.2015.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надавдоговір про відступлення прав вимоги № 114/2-67-Fвід 20.02.2024, реєстр боржників, а також платіжну інструкцію № 1971 від 19.08.2024 на підтвердження оплати за договором відступлення права вимоги.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини, пов`язані з наданням та використанням кредитних коштів, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. За відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, встановлених договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту за плату (винагороду), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що правочин вважається правомірним, доки його недійсність не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним. У разі неспростування презумпції правомірності договору права, набуті сторонами правочину, підлягають здійсненню, а обов`язки, які виникли внаслідок його укладення, - виконанню. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Враховуючи, що АТ «Райффайзен Банк» банк установив кредитний ліміт та надав можливість користуватися кредитними коштами у формі овердрафту, однак відповідач належним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором щодо повернення використаних кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», як нового кредитора, до якого перейшло право грошової вимоги за відповідним кредитним договором.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 44998,37 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: - чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; - чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; - поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; - дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги № 26/112025 від 26.11.2025, замовлення № 1600 до Договору про надання правової допомоги № 26/112025 від 26.11.2025, акт виконаних робіт від 27.11.2025 до Договору про надання правової допомоги № 26/112025 від 26.11.2025, платіжну інструкцію № 2960 від 28.11.2025 про оплату за послуги з правничої допомоги.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує не лише факт понесення таких витрат та їх документальне підтвердження, а й критерії співмірності, обґрунтованості та пропорційності цих витрат предмету спору.

Судом встановлено, що ця справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 44998,37 грн та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Предмет спору не є складним, фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є типовими для спорів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а розгляд справи не потребував проведення судових засідань, допиту свідків, призначення експертиз чи вчинення інших процесуальних дій, пов`язаних зі значним обсягом юридичної роботи.

Крім того, матеріали справи не містять доказів виконання представником позивача значного обсягу додаткової роботи, який би об`єктивно обумовлював необхідність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу саме в заявленому розмірі 7500,00 грн.

З урахуванням характеру та складності спору, ціни позову, обсягу фактично виконаної представником позивача роботи, способу розгляду справи, відсутності судових засідань та інших процесуальних дій, а також принципів розумності, співмірності та пропорційності суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн є неспівмірним із фактично виконаною роботою.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим та співмірним із предметом спору розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС»(04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, ЄДРПОУ 39508708) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 44998(сорок чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є.В. Челюбєєв