Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №932/15013/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа№932/15013/26

Провадження №2-о/932/247/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Брик К.Е., за участю заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи.

1. Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сімферополі, Автономна Республіка Крим, що є тимчасово окупованою територією України, вказуючи на те, що встановлення зазначеного факту необхідно йому для подальшої реєстрації факту смерті ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану та реалізації своїх спадкових прав.

2.Заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України відзив на заяву не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. Заявник у судовому засіданні підтримав заяву просив її задовольнити, зазначивши, що його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалий час мешкала у АДРЕСА_1 та отримувала пенсію в Україні. З його слів мати була громадянкою України, проте підтвердити даний юридичний факт у судовому засіданні не зміг. Після повномасштабного вторгнення навесні 2022 року мати виїхала до своєї дочки, сестри заявника, до м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, забравши з собою усі наявні у неї документи. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати заявника померла у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим. Після смерті заявник звернувся до Пенсійного фонду з метою припинення виплати пенсії матері, у зв`язку з її смертю та до відділу РАЦС. Після смерті матері залишилась належна їй квартира, яка була ним же подарована приблизно у 2008 році. Наразі заявнику потрібно зареєструвати смерть матері та реалізувати своє право на спадкування після її смерті на належну їй квартиру.

4. Представник заінтересованої особи, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Клопотань, пояснень, заперечень щодо суті вимог заявника не надав.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносин.

5. Судом установлено, що заявником у цій справі є громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Новокузнецьк Кемеровської області, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданим 19 червня 1997 року (а.с.7-8).

6. Заявник ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22 вересня 1958 року (а.с.5).

7. ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, Україна померла мати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ново- Кузнецьк, Західно –Сибірський край, громадянка Російської Федерації (копія паспорту громадянки Російської Федерації НОМЕР_3 , виданого 29.01.2007 ГУВД 230 (а.с.6)).

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником надана: копія свідоцтва про смерть останньої, видане відділом реєстрації смерті м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим 25 вересня 2026 року серії НОМЕР_4 (а.с.17).

ІV. Оцінка Суду.

8. Загальновідомим є факт, що Автономна Республіка Крим, у тому числі і місто Сімферополь, є тимчасово окупованою територію України, а діяльність державних органів влади України, в т ч. (установ) державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється.

9. Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

10. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості отримати, відновити втрачені або знищені документи про це.

11. Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України (ч.1) . Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (ч.2). Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання (ч.4). Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи (ч.5).

12. Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

13. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18 жовтня 2000 року № 52/5 підставою для державної реєстрації смерті, крім іншого, є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

14. Частиною першою статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

15.Положеннями ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Консультативний висновок Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, так звані «намібійські винятки» - є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений висновок полягає у тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смерті і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Тому суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті оцінки медичних документів про смерть фізичної особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території, зразків, визначених законодавством України, можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації низки прав людини.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

16. Оцінюючи докази, які долучені до матеріалів справи з точки зору належності та допустимості, суд виходить з того, що смерть фізичної особи на окупованій території є юридичним фактом, що має наслідком виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав такої фізичної особи.

17.Отже, враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги ключове значення, яке має встановлення факту смерті ОСОБА_2 для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника ОСОБА_1 , суд визнає належною та допустимою інформацію, яка міститься у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 , яке видане відділом реєстрації смерті м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим 25 вересня 2026 року серії НОМЕР_4 ; та вважає, що заявлені вимоги належить задовольнити, встановивши факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, Україна, що надасть заявнику можливість отримати видане державним органом України свідоцтво про смерть матері.

З цих підстав, керуючись ст.ст.317,319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України (ЄДРПОУ 33339119, адреса: 49107, м. Дніпро, пр. Науки, буд.112) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

2.Встановити факт смерті громадянки Російської Федерації ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Ново- Кузнецьк, Західно – Сибірський край, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, Україна.

3.Повний текст рішення складено 15 жовтня 2026 року.

4.Допустити негайне виконання судового рішення.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.В. Стадченко