Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №761/23497/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/23497/25 Головуючий у 1 інстанції: Мальцев Д.О.

Провадження № 22-ц/824/14434/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року, постановлену в м. Києві в складі судді Мальцева Д.О., про передачу на розгляд іншого суду справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

05 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виданий 07 вересня 2007 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Маймор С.Ю. виконавчого напису №2282, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: с. Тухля, Сколівського району, Львівської області, кадастровий № 4624587800:01:029:0045; земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка, Сколівського району, Львівської області, кадастровий № 4624580800:01:014:0193; земельну ділянку площею 0,0760 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка, Сколівського району, Львівської області, кадастровий № 4624580800:01:014:0307

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року матеріали справи за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Сколівського районного суду Львівської області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та залишити справу для розгляду в Шевченківському районному суді міста Києва. Посилається на порушення норм процесуального права. Зазначає, що предметом даного спору є виключно законність виконавчого напису нотаріуса та наявність підстав для його виконання. Суд першої інстанції безпідставно вважав її позов виник з приводу нерухомого майна та передав його на розгляд до Сколівського районного суду Львівської області. Жодна із сторін не знаходяться на території Сколівського району Львівської області. Відповідач знаходиться в м. Києві, а вона фактично перебуває за межами України. Передача справи до Сколівського районного суду Львівської області не сприяє забезпеченню принципу доступності правосуддя.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи ухвалу про передачу на розгляд до Сколівського районного суду Львівської області справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що виник з приводу нерухомого майна, а тому до нього підлягають застосуванню передбачені ч. 1 ст. 30 ЦПК України правила виключної підсудності.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 1 ст. 30 ЦПК України визначено правило виключної підсудності, згідно з яким позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до висновків, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 910/10647/18, від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18, правила ст. 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано. Тобто, спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 523/14831/21 правила виключної підсудності поширюються на будь-які майнові спори, пов`язані з нерухомим майном.

Предметом поданого до суду позову ОСОБА_1 є визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса №2282, виданого 07 вересня 2007 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Маймор С.Ю., згідно якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: с. Тухля, Сколівського району, Львівської області, кадастровий № 4624587800:01:029:0045; земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка, Сколівського району, Львівської області, кадастровий № 4624580800:01:014:0193; земельну ділянку площею 0,0760 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка, Сколівського району, Львівської області, кадастровий № 4624580800:01:014:0307.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що даний позов є таким, що виник з приводу нерухомого майна. Керуючись визначеними ч.1 ст. 30 ЦПК України правилами виключної підсудності, суд правомірно передав справу на розгляд до Сколівського районного суду Львівської області.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 рокубез змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2026 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Кафідова О.В.

Оніщук М.І.