Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №357/8058/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №357/8058/25

Суддя: Верланов Сергій Миколайович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 357/8058/25

провадження номер № 22-ц/824/3527/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року у складі судді Цуранова А.Ю., у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року акціонерне товариство «Універсал банк» (далі - АТ «Універсал банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 02 грудня 2019 року між АТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. Відповідно до умов договору АТ «Універсал банк» надало відповідачу кредит у розмірі 50 000 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Позивач вказував, що станом на 28 грудня 2022 року прострочення зобов`язання зі сплати місячного мінімального платежу за договором перевищило 90 днів, у зв`язку з чим відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28 грудня 2022 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив, дій щодо погашення кредиту не вчиняв.

У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 20 березня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал банк» становить 63 880 грн 18 коп. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням прав та законних інтересів банку.

З урахуванням наведеного, АТ «Універсал банк» просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 грудня 2019 року у розмірі 63 880 грн 18 коп., а також стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року позов АТ «Універсал банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 грудня 2019 року у розмірі 29 244 грн 76 коп. та 1 386 грн 22 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ «Універсал банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами та правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про те, що відповідач не був ознайомлений із вказаними вище документами.

Вказує, що невиконання відповідачем умов договору, на які він погодився та ознайомився в анкеті-заяві, що договір про надання банківських послуг складається не лише з анкети-заяви, а також з Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, та непогашення у повному обсязі заборгованості перед банком, матиме наслідком порушення фундаментального положення про обов`язковість договору.

Зазначає, що, підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою «Monobank», Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники в мобільному додатку. Також відповідач підтвердив, що вищевказані документи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Крім того, клієнт на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, зобов`язаний ознайомлюватися із чинною редакцією Умов і правил, що розташовані за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в мобільному додатку, з метою виконання умов договору з урахуванням можливих змін до нього (п.4 Розділу І Умов і правил).

Водночас, редакція Умов і правил, що наявна у матеріалах справи, може носити показовий характер та може змінюватись та доповнюватись позивачем. Однак суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення мав безперешкодний доступ до актуальних Умов і правил, що доступні в публічному доступі в режимі реального часу на офіційному сайті банку, про що було зазначено у позовній заяві.

Також вказує, що, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи, про невірність наданого банком розрахунку, а відтак відсутні законні підстави для того, що піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем доказами.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки в даній справі ціна позову становить 63 880 грн 18 коп., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року в частині задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 грудня 2019 року у розмірі 29 244 грн 76 коп. та судового збору у розмірі 1 386 грн 22 коп. в апеляційному порядку не оскаржується, тому відповідно до положень ч.1 ст.367 ЦПК України його законність та обґрунтованість колегією суддів не перевіряється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» в частині стягнення із ОСОБА_1 34 635 грн 42 коп., суд першої інстанції виходив із недоведеності погодження сторонами умов щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, оскільки підписана відповідачем анкета-заява від 02 грудня 2019 року таких умов не містить, а надані банком Умови і правила обслуговування, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту не підтверджують належним чином ознайомлення відповідача саме з відповідними редакціями цих документів та погодження з ними. Установивши, що 34 635 грн 42 коп. нарахованих процентів були включені банком до загальної суми заборгованості як тіло кредиту, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх стягнення та визначив фактично неповернуту суму кредитних коштів у розмірі 29 244 грн 76 коп.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем власноручно. Підписанням анкети ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (038A30D731F72B802C5F95125B6ECF6D0BC596243A098D2B422E48477366E00F55), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Анкета-заява містить детальну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться копія паспорту ОСОБА_1 , яка надана до анкети в електронному вигляді.

У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов.

Крім копії анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 02 грудня 2019 року, АТ «Універсал банк» на підтвердження позовних вимог надало суду такі докази: витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank|Universal Bank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, розрахунок заборгованості за договором №б/н від 02 грудня 2019 року, укладеного між АТ «Універсал банк» та ОСОБА_1 , станом на 20 березня 2025 року, копію паспорта ОСОБА_1 , копію банківської ліцензії, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Універсал банк».

Також у матеріалах справи міститься довідка про розмір встановленого кредитного ліміту, відповідно до якої кредитний ліміт становив: з 02 грудня 2019 року - 19 000 грн 00 коп., з 02 грудня 2019 року - 0 грн 00 коп., з 20 лютого 2020 року - 5 000 грн 00 коп., з 21 лютого 2020 року - 8 000 грн 00 коп., з 24 лютого 2020 року - 20 000 грн 00 коп., з 18 листопада 2020 року - 30 000 грн 00 коп., з 31 травня 2021 року - 50 000 грн 00 коп.; розрахунок заборгованості за договором від 02 грудня 2019 року станом на 20 березня 2025 року, а також довідка про наявність рахунку від 20 березня 2025 року.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У відповідності до приписів ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 грудня 2019 року, у зв`язку з чим станом на 20 березня 2025 року за ним обліковувалася заборгованість у розмірі 63 880 грн 18 коп. Відповідно до наданого позивачем розрахунку зазначена сума визначена як загальна заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту).

Водночас підписана ОСОБА_1 анкета-заява від 02 грудня 2019 року не містить умов щодо розміру процентної ставки та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами.

При цьому обставини встановлення ОСОБА_1 кредитного ліміту та фактичного користування ним кредитними коштами підтверджуються наявними у справі доказами. Однак самі по собі ці обставини не свідчать про погодження відповідачем саме тих умов щодо розміру та порядку нарахування процентів, на які посилається АТ «Універсал Банк».

Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення заборгованості, АТ «Універсал Банк», крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилається на Паспорт споживчого кредиту, Тарифи обслуговування кредитних карт і Умови та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, як невід`ємні частини спірного договору.

Однак матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме надана АТ «Універсал Банк» редакція Умов і правил надання банківських послуг діяла на час укладення договору, була доведена до відома ОСОБА_1 та погоджена ним як складова укладеного сторонами договору.

Крім того, роздруківка Умов і правил із вебсайту банку сама по собі не може підтверджувати погодження позичальником відповідних умов кредитування, оскільки такий доказ залежить від волевиявлення та дій банку, який має можливість вносити зміни до Умов і правил надання банківських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо Паспорта споживчого кредиту колегія суддів враховує правовий висновок, викладений Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20), відповідно до якого паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання кредитодавцем переддоговірного обов`язку щодо надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця, а ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті споживчого кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2024 року у справі № 756/16950/21 (провадження № 61-3412св23), предметом дослідження в якій були, зокрема, правовідносини, що виникли на підставі анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «monobank», Верховний Суд зазначив, що оскільки умови договору приєднання розробляються банком, саме банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ті умови, на які він посилається. У цій справі Верховний Суд також виходив із того, що за відсутності підпису позичальника, у тому числі електронного, на наданих банком Умовах і правилах та доказів того, що саме з цими Умовами позичальник був ознайомлений і погодився з ними при підписанні анкети-заяви, такі Умови і правила не можуть вважатися складовою частиною укладеного сторонами договору.

АТ «Універсал Банк», обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на те, що після направлення до мобільного додатку ОСОБА_1 примірників Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту останній ознайомився з їх змістом та погодився з ними шляхом використання електронного цифрового підпису. За твердженням АТ «Універсал Банк» такі дії ОСОБА_1 свідчать про погодження ним умов кредитування, у тому числі, щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Водночас ОСОБА_1 заперечує факт погодження ним будь-яких документів, крім анкети-заяви, та вказує на відсутність належних і допустимих доказів того, що саме надані АТ «Універсал Банк» редакції Умов і правил, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту були доведені до його відома та погоджені ним у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Факт укладення кредитного договору та користування ОСОБА_1 кредитними коштами не є спірним у межах апеляційного перегляду. Водночас зазначені обставини самі по собі не підтверджують погодження відповідачем саме тих умов щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами, на підставі яких АТ «Універсал Банк» здійснило відповідні нарахування.

Як убачається з наданого АТ «Універсал Банк» розрахунку заборгованості, до загальної суми заборгованості, визначеної банком як заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), включено 34 635 грн 42 коп. нарахованих процентів. Оскільки належними та допустимими доказами погодження ОСОБА_1 умов щодо розміру та порядку нарахування таких процентів банком не доведено, суд першої інстанції обґрунтовано не включив зазначену суму до заборгованості, яка підлягає стягненню, та визначив фактично неповернуту суму кредитних коштів у розмірі 29 244 грн 76 коп.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 в частині стягнення 34 635 грн 42 коп., правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно і всебічно дослідив наявні у справі докази та надав їм належну оцінку відповідно до вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення зазначеної суми.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не надав контррозрахунку заборгованості, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти визначеного АТ «Універсал Банк» розміру заборгованості та навів власний розрахунок суми, яка, на його думку, підлягала стягненню.

Крім того, саме на АТ «Універсал Банк» як позивача покладено обов`язок довести обставини, на які воно посилається як на підставу своїх вимог, зокрема склад та розмір заявленої до стягнення заборгованості. Неподання відповідачем контррозрахунку саме по собі не звільняло б банк від обов`язку довести належними та допустимими доказами обґрунтованість заявленого ним розміру заборгованості.

Отже, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та підстав для скасування рішення в цій частині не дають.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.

Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування рішення в цій частині.

Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал банк» залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 34 635 грн 42 коп. залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua