Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №707/3464/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

Суд: Черкаський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №707/3464/26

Суддя: Суходольський О. М.

707/3464/26

2/707/2472/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені), інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14.05.2025 року у справі №707/1824/24, що набрало законної сили 20.06.2025 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено та визначено місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання останнього. А також, припинено стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, що були присуджені до стягнення згідно рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.09.2017р., починаючи з 01 липня 2024 року, тобто із дня звернення до суду з позовом; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів її доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 липня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2422грн. 40 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей Черкаської міської ради про визначення місця проживання дітей з матір`ю та стягнення пені (нестойки) за несплату аліментів – відмовлено повністю.

На підставі виконавчого листа №707/1824/24, виданого 20.06.2025 року, Черкаським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області відкрито виконавче провадження №78500465. Згідно з остаточним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 03.08.2026 року №38410/4, за період з липня 2024 року до липня 2026 року відповідачу нараховано 172758,56 грн. аліментів, фактично сплачених 11410,44 грн., а заборгованість станом на 03.08.2026 року становить 161 348,12 грн.

Відповідно до ч. ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Позивач зазначає, що згідно з детальним помісячним розрахунком пеня становить на 03.08.2026 року 529 328,29 грн. Оскільки законом установлено граничний розмір у 100 відсотків заборгованості, до стягнення заявляється 161 348, 12 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ОСОБА_1 просить застосувати вищезазначену норму, оскільки присуджені аліменти є щомісячними грошовими платежами, а їх несвоєчасна сплата спричинила знецінення належних дітям коштів та позбавила їх можливості своєчасно користуватися ними. Пеня має штрафний характер, тоді як інфляційні втрати і три проценти річних мають компенсаційний характер. Інфляційні втрати розраховано окремо щодо кожного простроченого щомісячного платежу шляхом послідовного застосування офіційних індексів споживчих цін по Україні від місяця дефляції. Три проценти річних розраховано окремо щодо кожного простроченого платежу за формулою: сума боргу х 3% кількість календарних днів прострочення/365. Кількість днів визначено від першого дня місяця, наступного за місяцем нарахування аліментів, до 08.08.2026 року, без включення дати закінчення розрахунку. За доданими розрахунками інфляційні втрати становлять 13658,85 грн., три проценти річних – 4350,65 грн.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 була зобов`язана щомісячно сплачувати аліменти на підставі судового рішення. Суми щомісячних платежів, часткових оплат і залишку боргу підтверджуються офіційним розрахунком державного виконавця. Усі суми, заявлені до стягнення обчисленні виключно на підставі остаточного розрахунку ДВС від 03.08.2026 року №38410/4 та офіційних індексів споживчих цін.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 161 348,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 658,85 грн. та три проценти річних у розмірі 4 350,65 грн.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 15.09.2026 відповідачці був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду на подачу відзиву на позовну заяву. Відзиву на позовну заяву від ОСОБА_2 на адресу суду не надано, будь-які клопотання до суду не надходили.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Черкаського районного суду Черкаської області від 14.05.2025 року у справі №707/1824/24, що набрало законної сили 20.06.2025 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено та визначено місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання останнього. А також, припинено стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, що були присуджені до стягнення згідно рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.09.2017р., починаючи з 01 липня 2024 року, тобто із дня звернення до суду з позовом; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів її доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 липня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2422грн. 40 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей Черкаської міської ради про визначення місця проживання дітей з матір`ю та стягнення пені (нестойки) за несплату аліментів – відмовлено повністю.

Постановою державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 03.07.2025 відкрито виконавче провадження ВП №78500465 за виконавчим листом від 20.06.2025.

З розрахунку заборгованості № 98347 від 07.05.2026 вбачається, що заборгованість ОСОБА_5 по сплаті аліментів за період з березня 2025 року по березень 2026 року станом на 01.04.2026 становить 86985,80 грн. Вказане також підтверджується довідкою головного державного виконавця від 07.05.2026.

Відповідно до розрахунку Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на заборгованість зі сплати аліментів, наданого позивачем, заборгованість відповідачки станом на 03.08.2026 становить 172758,56 грн.

Згідно з остаточним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 03.08.2026 року №38410/4, за період з липня 2024 року до липня 2026 року відповідачу нараховано 172758,56 грн. аліментів, фактично сплачених 11410,44 грн., а заборгованість станом на 03.08.2026 року становить 161 348,12 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Як передбачено ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) може бути стягнута з особи, яка є винною в ухиленні (простроченні) сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. (такий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року у справі №636/3546/17).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18), пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 03.08.2026 року № 38410/4, виданим Черкаським ВДВС, за період з липня 2024 року до липня 2026 року відповідачці нараховано аліменти в сумі 172 758,56 грн., фактично сплачено — 11 410,44 грн, а заборгованість станом на 03.08.2026 року становить 161 348,12 грн.

Статтею 196 Сімейного кодексу України передбачено відповідальність за прострочення сплати аліментів. Відповідно до частини 1 цієї статті, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з наданим позивачем помісячним розрахунком, математичний розмір пені за загальний період прострочення становить 529 328,29 грн. Враховуючи імперативні обмеження, встановлені ч. 1 ст. 196 СК України, позивач заявив до стягнення пеню в межах 100 відсотків від суми основного боргу, що становить 161 348,12 грн.

Аналізуючи вимогу про стягнення неустойки (пені), суд враховує положення частини 2 статті 196 СК України, яка визначає, що розмір пені може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Зокрема, неустойка за своєю правовою природою є санкцією за належне виконання зобов`язання, що має штрафний характер. Водночас цивільне та сімейне законодавство базується на принципах розумності, справедливості та добросовісності. Нарахування та стягнення неустойки не повинно перетворюватися на засіб збагачення однієї зі сторін або призводити до надмірного, неспівмірного фінансового тягаря для іншої сторони зобов`язання.

Враховуючи поточну суспільно-економічну ситуацію в країні, тривалий період накопичення заборгованості, баланс інтересів сторін, а також необхідність недопущення ситуації, за якої розмір штрафних санкцій призведе до повної матеріальної неспроможності боржника в майбутньому виконувати основне зобов`язання з утримання дітей, суд вважає за необхідне реалізувати право, надане ч. 2 ст. 196 СК України, та зменшити розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню, на 50 відсотків — тобто до суми 80 674,06 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення пені в сумі 80 674,06 грн слід відмовити через неспівмірність.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 квітня 2019 року у справі №638/10/17-ц дійшла висновку, що зв`язок між батьками та дітьми щодо сплати аліментів носить грошовий характер, а тому у разі прострочення виконання цього зобов`язання виникають підстави для застосування статті 625 ЦК України. На відміну від пені, інфляційні нарахування та 3% річних є мірою відповідальності боржника і мають компенсаційний характер для захисту майнових інтересів кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат у сумі 13 658,85 грн та трьох процентів річних у сумі 4 350,65 грн, які проведені окремо щодо кожного простроченого щомісячного платежу на підставі розрахунку Відділу ДВС та офіційних індексів інфляції. Розрахунки є арифметично правильними, належним чином обґрунтованими та відповідачкою не спростованими. Оскільки норми ст. 625 ЦК України не передбачають права суду на зменшення розміру компенсаційних виплат, дані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 80 674,06 грн, інфляційних втрат у розмірі 13 658,85 грн та трьох процентів річних у розмірі 4 350,65 грн.

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи, що позовні вимоги позивача, який звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", задоволено частково на суму 98 683,56 грн, з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 986 гривень 84 копійки.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 279, 354, 430 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрованого у АДРЕСА_1 , пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 80674 грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , інфляційні втрати в сумі 13 658 грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , три проценти річних у сумі 4 350 грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в сумі 986 грн. 84 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua