Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №705/5933/26
Суддя: Душин О. В.
Справа №705/5933/26
1-кп/705/1029/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань кримінальне провадження № 12026250320001013 від 19.08.2026 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ананьїв Подільського району Одеської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушен ня, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
І. Історія провадження.
27.08.2026 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області від Уманської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026250320001013 від 19.08.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026 визначено головуючого суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 27.08.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 15.10.2026 у цьому кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.08.2026, близько 00 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, рухаючись по вулиці Стуса в місті Умань Черкаської області, під час дії комендантської години, був зупинений екіпажем СРПП ВПД № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, в складі поліцейського СРПП ВПД № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 , старшого інспектора СРПП ВПД № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 , які відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та Закону України «Про Національну поліцію» є службовими особами правоохоронного органу - Національної поліції, та відповідно до дислокації сил та засобів ВПД № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, заступили на добове чергування по обслуговуванню м. Умань та Уманського району Черкаської області, з метою забезпечення публічної безпеки та здійснення контролю за дотриманням правил дорожнього руху.
Під час перевірки документів працівниками СРПП ВПД № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області у ОСОБА_4 виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, у зв?язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння. За результатами огляду за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» встановлено концентрацію алкоголю у видихуваному повітрі 1,22 проміле, при допустимій нормі 0,20 проміле. За результатами встановлених обставин, працівниками СРПП ВПД № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області в діях ОСОБА_4 виявлено ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП (Керування транспортним засобом в стані алкогольного сп?яніння).
Так, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що працівниками поліції документується вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, перебуваючи біля автомобіля марки «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який розташовувався по вулиці Стуса, 14, в місті Умань, Черкаської області, під час складання відносно нього адміністративних матеріалів поліцейським СРПП ВПД № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_5 та старшим інспектором СРПП ВПД № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_6 , які відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки до 1 ст. 364 КК України є службовими особами та які згідно п. 1 абз. 1 ст. 255 КУпАП і п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» наділені повноваженнями складати матеріали про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з метою уникнення від адміністративної відповідальності, діючи умисно та цілеспрямовано, реалізовуючи свій злочинний намір направлений на надання неправомірної вигоди за не вчинення вищевказаних дій відносно нього, розуміючи протиправний характер своїх дій, запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, тим самим вчинив пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як службовим особам, за невчинення останніми, в інтересах ОСОБА_4 , дії з використанням наданого службового становища.
Після цього, з метою належного документування протиправних дій ОСОБА_4 та відповідно до вимог законодавства, працівниками поліції було повідомлено на спеціальну лінію «102» про факт пропозиції неправомірної вигоди та викликано слідчо-оперативну групу Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.
За результатами оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПН № 749329 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
ІІІ. Позиція сторін судового провадження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив зазначене кримінально каране діяння.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 , зокрема, заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримала у повному обсязі та просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та відповідно до санкції статті призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
IV. Положення закону, яким керувався суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України пом`якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 КК України пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
V. Висновки та мотиви суду.
Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, у нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, одружений, з середньою спеціальною освітою, пенсіонер.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: згідно приписів ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 369 КК України є нетяжким злочином;
- особу винного, який під наркологічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, одружений;
- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 , також під час досудового розслідування ОСОБА_4 добровільного здійснив перерахування грошових коштів у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень на підтримку військової частини НОМЕР_2 , чим фактично сприяв наданню допомоги Збройним Силам України. Зазначені дії вчинені ним добровільно, з власної ініціативи, що свідчить про його щире каяття, негативне ставлення до вчиненого та бажання сприяти підтримці військовослужбовців.
Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, під час досудового розслідування повідомив про всі обставини вчинення правопорушення, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження, що враховується як активне сприяння останнім встановленню обставин кримінального провадження.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
Підстав для застосування положень ст. ст. 69 КК України суд не знаходить.
Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час та після вчинення злочинних дій, відношення обвинуваченого до вчиненого.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченого, беззастережне визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, надав допомогу Збройним Силам України, суд вважає за необхідне у вказаному випадку призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 0000 (сімнадцять тисяч) гривень.
У підсумку, дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 58, 65-67, 369 КК України, ст.ст. 100, 373, 374 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 0000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази:
- один компакт-диск формату DVD-R з відеозаписами з нагрудних відеокамер поліцейських СРПП ВПД № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, на яких зафіксовано факт висловлювання пропозиції неправомірної вигоди поліцейським від ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua