Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №712/9875/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

ЄУ №712/9875/26

Провадження №2/712/5106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить:

- розірвати шлюб між ними, зареєстрований 17 квітня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис 434;

- стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття;

- стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) до досягнення донькою трирічного віку.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 17 квітня 2024 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейні стосунки між подружжям припинені, сторони мають різні погляди на життя, втратили почуття любові та поваги одне до одного. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Спільна донька сторін проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні, тому позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Крім того, позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, тому звернулася з вимогою про стягнення аліментів на її утримання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2026 року відкрито позовне провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 08 вересня 2026 року, яке відкладено на 12 жовтня 2026 року за клопотанням відповідача.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання визнав позовні вимоги щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. Щодо стягнення аліментів на утримання дружини заперечив з огляду на те, що позивачем не надано доказів її скрутного матеріального стану. Просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 4 000,00 грн.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково за таких підстав.

Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Матеріалами справи встановлено, що з 17 квітня 2024 року сторони перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис 434.

Статтею 105 Сімейного кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.

Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, відповідач заперечень проти розірвання шлюбу не заявив, а тому суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.

Позивач просила повернути після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище.

Згідно зі ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За таких обставин, вимога щодо повернення позивачу дошлюбного прізвища підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Крім того, сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1274.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того ст. 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позов пред`явлено до суду 16 липня 2026 року.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ з відповідними змінами та доповненнями, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

За змістом ст. 141 Сімейного кодексу України проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 1 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до норм чинного законодавства за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 183 СК України визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідачем не заперечується обов`язок щодо утримання спільної з позивачем доньки.

Заявлений позивачем розмір аліментів, а саме, 1/4 частина від заробітку (доходу) платника аліментів, є мінімально визначеним законодавцем розміром аліментів, які слід стягувати на утримання однієї дитини.

Згідно наказу від 30.01.2025 №14-св Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби ОСОБА_1 надано соціальну відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 31 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Положеннями ч. 1 ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Як визначено ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Як було встановлено судом, відповідач є батьком дитини ОСОБА_5 , позивач не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отже вона потребує матеріальної допомоги від батька дитини, що, у свою чергу, є його обов`язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 80 СК України).

Статтею 10 СК України визначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону). Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права).

Отже, незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходу, чоловік зобов`язаний утримувати дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років. Крім того, суд вважає, що право на утримання дружини, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Судом досліджені відомості щодо доходів позивача та відповідача за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 року.

Так, за указаний вище період розмір доходу ОСОБА_1 складає 39 765,00 грн., ОСОБА_4 – 783 868,09 грн.

На основі повного і всебічного з`ясування обставин, на які посилалася позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання дружини частково, а саме у розмірі 1/8 частки від доходів позивача.

Суд зазначає, що розмір аліментів на утримання дружини у розмірі 1/8 частки від доходів відповідача буде достатнім для забезпечення необхідних потреб та не буде надмірним тягарем для відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу у сумі 14 200,00 грн.

Відповідач просив зменшити суму витрат на правничу допомогу до 4 000,00 грн., оскільки сума 14 200,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та засадами розумності і справедливості.

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу у сумі 14 200,00 грн. завищений і неспівмірний зі складністю справи, а тому вважає за необхідне зменшити їх розмір до 4 000,00 грн., ураховуючи, що указана справа є малозначною, типовою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу у сумі 1 331,20 грн., сплачений позивачем згідно квитанції №2387-0008-684-0935 від 15.07.2026, виданої АТ «А-банк».

За вимогу про стягнення аліментів при зверненні до суду позивач звільнена від сплати судового збору, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 206, 263-268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17 квітня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис 434, розірвати.

Повернути ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16.07.2026 до 15.11.2027.

У решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір у сумі 1 331,20 грн. та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16.10.2026.

Суддя О.С. Стеценко