Суд: Корецький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №563/414/26
Суддя: Загородько Н. А.
Cправа № 563/414/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.10.2026 року
Корецький районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Загородько Н.А.
секретар судових засідань Миколайчук М.О.
за участю:
представника позивача адвоката Ковалець М.І.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
в с т а н о в и в:
Адвокат Ковалець М.І. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, зазначаючи, що 26 квітня 2025 року ОСОБА_2 надав в позику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 700 Євро на умовах розписки і ОСОБА_1 зобов`язався повернути позику до 31 грудня 2025 року. У визначений строк відповідач свого зобов`язання за договором позики не виконав, борг не повернув і не повертає його до цього часу. Тому позивач просить задовольнити його вимоги повністю і стягнути із відповідача борг за розпискою в загальному розмірі 3 700 Євро, та 3% річних за прострочення повернення позики в розмірі 21,90 Євро, а також стягнути судові витрати.
Представник позивача адвокат Ковалець М.І.в судовому засіданні позов підтримала, наполягала на його задоволенні повністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити. Вказав, що вказані гроші не отримував, але віддавав гроші, оскільки вони були сплачені за певну послугу. Вказав, що сплатив 500 Євро від загальної суми, про що здійснено запис на зворотньому боці розписки.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази окремо та в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до оригіналу розписки від 26 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_1 отримав в позику від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3 700 Євро і зобов`язався повернути позику не пізніше 30 грудня 2025 року. Вказана розписка містить РНОКПП сторін, реквізити паспортів.
Отже, сторонами дотримано вимог закону щодо форми та умов договору позики, визначених у ст. 1047 ЦК України.
Спеціального порядку визначення суми, яка підлягає сплаті у гривнях, сторони в укладеному ними договорі не погодили.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики виконав та передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 700 Євро, про що вказує останній у своїй розписці.
Відповідач борг в сумі 3 700 Євро у визначені договором строки - до 30 грудня 2025 року і на час звернення позивача із позовом до суду не повернув.
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
З розписки, підписаної ОСОБА_1 встановлено, що він взяв на себе зобов`язання повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3 700 Євро. Зобов`язання з повернення позивачу коштів відповідач підтвердив своїм підписом. Про проведення судової експертизи з метою встановлення справжності підпису у розписці відповідач не клопотав. У судовому засіданні відповідач підтвердив, що не заперечує факту написання розписки.
Щодо заперечень відповідача щодо неотримання грошових коштів, то суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що тягар доведення того, що грошові кошти насправді не були одержані позичальником від позикодавця лежить на позичальнику, який за допомогою ексцепції заперечує проти позову. При цьому за наявності оригіналу розписки у позикодавця (позивача) простого заперечення позичальником (відповідачем) недостатньо (заперечення факту), якщо останній заперечує справжність підпису та факт отримання грошей, це заперечення потребує доведення цих обставин і тягар їх доведення лежить на відповідачеві (позичальникові). Така позиція, викладена у постанові Верховного суду у справі №368/1257/21 від 06 квітня 2026 року.
Крім того, відповідач посилається на те, що розписка не підтверджує позики. Разом з тим, відсутність у розписці прямої вказівки на те, що грошові кошти були взяті у борг (позику) не є підставою для висновку про відсутність зобов`язань з повернення грошових коштів. Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути позивачу грошові кошти, а отже, зобов`язаний виконати свій обов`язок належним чином. Докази на спростування розміру заборгованості за розпискою у справі відсутні.
Що стосується 3% річних, то суд зазначає наступне.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до правової позиції ВС, що міститься у постанові від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22, касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, у зв`язку з введенням в дію в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 року неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та ст. 625 ЦК України (інфляційні втрати та 3% річних), за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за договором позики, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак нарахування пені, інфляційних втрат, 3 % річних, є безпідставним.
Отже, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму боргу за письмовою розпискою в розмірі 3 700 Євро. Такий висновок суду відповідає обставинам справи та є справедливим по відношенню до обох сторін.
Крім того, згідно із ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі, а саме: судовий збір пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 158, 259, 263-268, 353 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 26 квітня 2025 року в розмірі 3 700 (три тисячі сімсот) Євро.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в розмірі 1 876 (одна тисяча вісімсот сімдесят шість) грн. 38 коп.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Н.А. Загородько
Оригінал: reyestr.court.gov.ua