Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №557/1383/26 — Гощанський районний суд Рівненської області

Суд: Гощанський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №557/1383/26

Суддя: Оленич Ю. В.

Провадження 2/557/1100/2026

Справа 557/1383/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 557/1383/26,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі – ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 28 липня 2022 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (далі - ТОВ «ФК «Авіра Груп») в електронній формі був укладений договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 40720, відповідно до умов якого ОСОБА_1 у безготівковій формі, шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти надано кредит у розмірі 2 000,00 грн, строком на 18 днів, за користування яким позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі 2,5% в день.

У подальшому позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором на підставі договору факторингу № 02-17/02/2022.

Оскільки відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання, виникла прострочена заборгованість у загальній сумі 11 900,00 грн, з яких: заборгованість за сумою боргу 2 000,00 грн, заборгованість за процентами 9 900,00 грн, яку позивач просив стягнути з ОСОБА_1 , а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн.

05 жовтня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву. Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає та у їх задоволенні просить відмовити. Так, не погоджуючись із сумою нарахованих відсотків, представник вказала на те, що такі нараховані поза межами узгодженого сторонами строку кредитування тривалістю 18 днів та відсутності доказів пролонгації договору, крім того, такі підлягають списанню, так як позичальник є військовослужбовцем та на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Окремо представник зауважила на тому, що позивачем на підтвердження перерахування відповідачу коштів за кредитним договором не надано належних доказів, а також подала клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи на те, що сума заявлених позивачем до стягнення витрат є непропорційною, враховуючи складність справи та фактичний час, витрачений адвокатом на професійну правничу допомогу.

07 жовтня 2026 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де вказав на його безпідставність та необгрунтованість. Спростовуючи аргументи сторони відповідача, представник вказав на правильність нарахування процентів у сумі 9 900,00 грн та зазначив, що їх нарахування було здійснено за 198 днів, зокрема за 18 днів згідно п. 1.2 договору та за 180 днів згідно п. 2.3 договору, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором; а також вказав на наявність доказів в підтвердження перерахування кредитних коштів, яким є лист ТОВ «Платежі Онлайн», з якого убачається, що 28 липня 2021 року було проведено трансакцію на суму 2000,00 грн на номер карти, реквізити якої були зазначені самим відповідачем у договорі. Окремо представник у відповіді на відзив вказав на належність та допустимість доказів в підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі на підставі наявних доказів, про що зазначив у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилася, представник подала клопотання про розгляд справи у їх відсутності, у якому також підтримала позицію по позову, яка була висловлена у відзиві.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

18 вересня 2026 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

28 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 40720 (далі - Договір), який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «AV8211», за яким товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 2 000 грн на умовах строковості, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором (п. 1.1 Договору).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено Договір № 40720, ідентифікований ТОВ «ФК «Авіра Груп», акцепт договору позичальником здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового паролю), одноразовий пароль AV8211, дата відправки - 28 липня 2021 року.

Також ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було погоджено, що:

-кредит надається строком на 18 днів, тобто до 14 серпня 2021 року. Строк дії договору 18 днів, але в будь-якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2 Договору);

-за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,50 % річних від суми кредиту, в розрахунку 2,5% на добу. Процентна ставка фіксована (п. 1.3 Договору);

-сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки (п. 2.1, 2.3 Договору);

-клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту (п. 3.3, 3.3.3 Договору).

Додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту № 40720 сторонами встановлено графік платежів за договором. Сума процентів за користування кредитом протягом 18 днів становить 900,00 грн.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» 28 липня 2021 року перераховано кошти в розмірі 2 000,00 грн, на платіжну карту № НОМЕР_1 .

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в довідці ТОВ «Платежі Онлайн» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у договорі про надання фінансового кредиту від 28 липня 2021 року.

17 лютого 2022 року між ТОВ «Авіра Груп» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, а 12 жовтня 2022 року додаткову угоду до договору факторингу, відповідно до умов яких від ТОВ «Авіра Груп» до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 40720 на загальну суму 11 900,00 грн, що підтверджується договором, додатковою угодою до договору, витягом з реєстру боржників, платіжними дорученнями.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 40720 від 28 липня 2021 року слідує, що 80 липня 2012 боржнику, яким є ОСОБА_1 , надано кредит та заборгованість перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» станом на 01 червня 2026 року становить 11 900,00 грн, з яких: заборгованість за сумою боргу 2 000 грн, заборгованість за процентами 9 900,00 грн.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України (у редакції чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не спростовано факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «ФК «Авіра Груп» до позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за договором про надання фінансового кредиту № 40720, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Авіра Груп».

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що між відповідачем та ТОВ «ФК «Авіра Груп» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 40720 від 28 липня 2021 року.

Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем – AV8211), що цілком відповідає положенням наведених вище норм закону, який є вбудованим в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (частина перша статті 207 ЦК України).

Кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на рахунок платіжної карти № НОМЕР_1 , зазначений при укладенні Договору, про що свідчить інформаційна довідка про успішність транзакції, видана надавачем платіжних послуг.

Відповідач не надав суду доказів неналежності йому платіжної карти № НОМЕР_1 , не спростував обставину перерахування кредитних коштів, на чому акцентувалася увага у відзиві.

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем коштів від первісного кредитора ТОВ «ФК «Авіра Груп» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договором.

При визначенні розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за Договором, суд виходить із наступного.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позиковими коштами припиняється після спливу визначеного цим договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16), від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами договору сторони встановили строк кредиту 18 днів (з 28 липня 2021 року до 14 серпня 2021 року), а тому із урахуванням розміру неповернутої позики 2 000,00 грн, процентної ставки, визначеної п. 1.3 Договору і строку кредиту, розмір заборгованості за відсотками становить 900,00 грн (2 000 х 2,50% х 18), а розмір загальної заборгованості за договором, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 2 900,00 грн (2 000 тіло кредиту + 900 проценти), що цілком узгоджується із погодженим сторонами у Додатку №1 графіком розрахунків та загальної вартості кредиту.

Однак, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в розмірі 9 900,00 грн, тобто як за період строку позики, так і після закінчення цього строку.

Доказів продовження позивачем строку кредитування відповідно до умов пункту 3.3.3 Договору - суду не надано.

Пункт 2.3 Договору, згідно якого, у випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки, стосується стягнення відсотків за порушення грошового зобов`язання, що регулюється положеннями ст. 625 ЦК України.

Позивач фактично ототожнив відсотки за користування кредитними коштами з відсотками, які підлягають сплаті боржником за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вимог про стягнення з відповідача відсотків за порушення грошового зобов`язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України, позивач не заявив.

З наведеного випливає відсутність підстав для стягнення відсотків за порушення грошового зобов`язання за період після закінчення строку дії договору (14 серпня 2021 року), відтак суд погоджується з доводами сторони відповідача з даного приводу та відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість відповідача за договором складає 11 900,00 грн, оскільки такий проведений без урахування умов договору, а також всупереч вимог закону.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин в частині нарахування процентів положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на чому наполягає відповідач, оскільки згідно наданих ним копій довідки від 08 вересня 2026 року № 3014, посвідчення офіцера, останній військову службу за контрактом почав проходити з 24 червня 2024 року, тобто після закінчення дії договору.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

З огляду на викладене суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 2 900,00 грн, з яких: 2 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 900,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

При цьому суд зауважує, що розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати у розмірі 18 162,40 грн, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 622,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в особі директора Осипенко І.С. 01 червня 2026 року укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Пархомчуком С.В. Згідно умов Договору вартість гонорару адвоката обчислюється із фактично затрачених годин роботи адвоката, вартість години роботи адвоката складає 3 000 грн. Факт надання правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт. Відповідно до акту про отримання правової допомоги від 30 вересня 2026 року, згідно договору про надання правової допомоги, адвокат Пархомчук С.В. надав клієнтові ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» послуги, пов`язані із зустріччю та консультацією клієнта, складанням та поданням до суду позовної заяви з додатками, моніторингом та аналізом судової практики, складанням інших клопотань (заяв), моніторинг ЄДРСР щодо судової справи, канцелярські витрати, на що всього адвокатом витрачено 5 годин. Вартість послуг - 15 500 гривень. На підтвердження оплати послуг надано платіжну інструкцію від 30 вересня 2025 року № 3 12401.

Відповідач заперечив проти розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача, із вказаними запереченнями суд частково погоджується.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, правова допомога полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги.

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (11 900,00 грн) та часткового задоволення позову (2 625 грн х 100 : 8 925= 29,41%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 648,83 грн (3 328 х 0,8 = 2 662,40 х 24,37% = 648,83) та 1 218,50 грн витрат на професійну правничу допомогу (5 000 : 100 х 24,37% = 1 218,50).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 40720 від 28 липня 2021 року в розмірі 2 900 гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 648 гривень 83 копійки, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 218 гривень 50 копійок, всього 4 767 (чотири тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 33 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

-позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7, код ЄДРПОУ 42228158;

-відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя Ю.В. Оленич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua