Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №545/2896/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2896/26

Провадження № 2/545/2541/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

встановив:

Представник ТОВ «Деал фінанс груп» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за договором позики №9143992 від 23.09.2020 в сумі 30443,20 грн, сплачену суму судового збору 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

В обґрунтування зазначив, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 23.09.2020 договір позики №9143992, згідно з умовами якого відповідач отримав 10600 грн, зі сплатою процентів за користування позикою та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором. Відповідач у відповідності до графіку кредитні кошти не повернув та не сплатив проценти за користування кредитом. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умови договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві позику на потрібну йому суму, відповідач зі свого боку не виконав умов договору. Сума заборгованості відповідача становить 30443,20 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10600 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 19843,20 грн.

Згідно з умовами договору відступлення прав вимоги ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги за договором позики укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «Сіроко фінанс», а ТОВ «Сіроко фінанс» відступило право вимоги за договором позики укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «Деал фінанс груп», відтак позивачем набуто право вимоги за вказаним договором позики до ОСОБА_1 , яку і просить стягнути.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечує проти заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України.

Беручи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст.280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 23.09.2020 договір позики №9143992, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10600 грн, строком на 27 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,6 % за кожен день користування позикою.

Встановлено, що договір позики №9143992 від 23.09.2020 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором MgxbiORL3c.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором позики виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10600 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою,платіжною інструкцією ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та випискою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів за договором позики №9143992 від 23.09.2020.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Водночас відповідач умови договору позики №9143992 від 23.09.2020 належним чином не виконував внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №9143992 від 23.09.2020 за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 30443,20 грн, яка складається з 10600 грн прострочене тіло, 19843,20 грн прострочені відсотки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Встановлено, що 01.04.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі договору факторингу № 016-010421 відступило право грошової вимоги за вказаним договором позики ТОВ «Сіроко Фінанс». У подальшому, 05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу № 05/12/25-01 відступило право вимоги за цим договором позики ТОВ «Деал фінанс груп», що підтверджується відповідними договорами факторингу та реєстрами прав вимог.

Оскільки, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором позики №9143992 від 23.09.2020, за таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 , на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265, 280-282 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» (код ЄДРПОУ 44280974, адреса місцезнаходження: вул.Садова, 31/33, офіс 40/3, м.Ірпінь, Київська область) заборгованість за договором позики №9143992 від 23.09.2020 у розмірі 30443,20 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Л. І. Стрюк