Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №375/2863/25 — Київський апеляційний суд

справа № 375/2863/25 головуючий у суді І інстанції Смик М.М.

провадження № 22-ц/824/13673/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Надточий К.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року постановлену під головуванням судді Смик М.М., у м. Рокитне, Київської області, повний текст судового рішення складений 03 червня 2026 року, про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення безоплатного земельного сервітуту, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення безоплатного земельного сервітуту призначено земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:

- які фактичні геометричні розміри (ширина та довжина) наявного проходу від вулиці Червона Січ в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області до земельної ділянки позивача (кадастровий номер 3223755100:01:084:0016) та розташованого на ній житлового будинку АДРЕСА_1 ?

- чи наявна невідповідність параметрів (зокрема, ширини) нинішнього проходу до домоволодіння позивача вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» чи іншим нормативно-правовим актам і будівельним нормам, що зазвичай ставляться до в`їздів (проїздів) до домоволодінь, зокрема, щодо забезпечення безперешкодного доступу автотранспорту та спеціальної техніки (аварійної, пожежної, медичної тощо) ?

- чи наявна або відсутня технічна можливість облаштування нормального, безпечного в`їзду (проїзду) автотранспорту до житлового будинку АДРЕСА_1 та до земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:01:084:0016 виключно в межах власної земельної ділянки позивача та земель загального користування, без обтяження сервітутом суміжних земельних ділянок?

- чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту для облаштування повноцінного проїзду до земельної ділянки позивача з боку АДРЕСА_1 за рахунок частини земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 3223755100:01:084:0018 у варіанті, запропонованому позивачем: шириною 2,6 м та довжиною 24,1 м., у разі перенесення опор лінії електропередачі?

- чи існують інші варіанти встановлення земельного сервітуту для забезпечення проїзду (безпечного доступу) транспортних засобів до земельної ділянки позивача (кадастровий номер 3223755100:01:084:0016), які є менш обтяжливими для суміжних землевласників?

- у разі визначення найменш обтяжливого варіанту земельного сервітуту для суміжних землевласників, визначити конфігурацію та параметри частини земельної ділянки, відносно якої може бути встановлений земельний сервітут (із зазначенням точних лінійних розмірів, площі, координат поворотних точок, інших необхідних параметрів), які є технічно обґрунтованими та забезпечать найменше обтяження для власника земельної ділянки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 02 червня 2026 року представником відповідача адвокатом Колибаба І.О. було подано заперечення на клопотання про призначення експертизи, оскільки неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду, крім того запропоновані питання не корелюються з вимогам п. 6.1.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, (наказ МЮУ № 53/5 від 08.10.1998 року), таке заперечення представника відповідача було безпідставно залишено судом першої інстанції без уваги. При цьому, представник відповідача запропонувала стандартні питання які можливо поставити на вирішення експертів, а саме: 1. Чи існують проходи та проїзди на місцевості до вказаної земельної ділянки Позивача? 2. Чи наявні інші варіанти проїзду до земельної ділянки Позивача крім тих, що пропонує Позивач (через домоволодіння Відповідача)? 3. Які технічно можливі варіанти влаштування земельного сервітут? 4. Які з варіантів є найменш обтяжливі? Суд першої інстанції не прийняв доводи представника відповідача, стосовно зміни переліку питань поставлених на вирішення експерту, а запропоновані питання Позивача, не узгоджуються з основним завданням земельно-технічної експертизи.

У відзиві на апеляційну скарги ОСОБА_3 , вказує, що суд першої інстанції не допустив порушення норм процесуального права на які вказує відповідач, повно та всебічно дослідив обставини справи та постановив законну та обґрунтовану ухвалу, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Рокитнянського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року залишенню без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, врахувавши характер спірних правовідносин, виходив з того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі з`явлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами; призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є встановлення земельного сервітуту на обмежене, постійне та безоплатне право позивача власника земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:01:084:0016, розміром 0,15 Га, за цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , та членів його сім`ї, які проживають у вказаному будинку, користування частиною земельної ділянки з кадастром номером 3223755100:01:084:0018, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , шириною 2,6 метри та довжиною 24,1 метри, розміщеної вздовж межі з земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_2 , шляхом облаштування та використання в подальшому проїзду від належного йому на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 .

Для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері земельно-технічних досліджень, відтак, висновок експерта за наслідками проведеної земельно-технічної експертизи є необхідним. Сторонами не надано відповідні висновки експертів з питань, що стосуються обставин, які входять до предмета доказування.

Зважаючи на предмет спору, обставини, які підлягають доказуванню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для правильного і об`єктивного вирішення спору між сторонами, потребуються спеціальні знання, що реалізується шляхом призначення судової експертизи та висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Призначення експертизи не порушує прав учасників справи, а є лише способом доведення учасником справи своїх вимог.

Отже, виходячи з предмету та підстав позову, доводів та заперечень учасників справи, з`ясування вказаних у клопотанні питань має важливе значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Доводи апеляційної скарги в частині поставлення на вирішення експертизи питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правових питань, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду, не відповідності поставлених питань вимогам п. 6.1.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, (наказ МЮУ № 53/5 від 08.10.1998 року), апеляційний суд відхиляє, оскільки, як було зазначено вище питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Переконання сторони у справі про невідповідність поставлених на вирішення експертизи питань предмету спору не позбавляє іншу сторону доводити обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, тими доказами, які вона вважає за необхідне.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, праву сторін з подачі доказів у справі відповідає обов`язок суду надати оцінку поданим доказам з точки зору їх належності, допустимості та достатності. Таку оцінку доказам суд надає в рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи.

Вважаючи, що для доведення обґрунтованості своїх вимог, необхідне вирішення даних питань, позивач заявив клопотання про призначення експертизи, з якими в межах своїх повноважень погодився суд першої інстанції.

Незгода відповідача з поставленими судом питаннями на вирішення експертизи не може бути перешкодою до реалізації позивачем свого права з подачі доказів суду. Крім того, явної не відповідності поставлених судом питань предмету спору, апеляційним судом не встановлено.

Разом з тим, відповідач, в силу своїх диспозитивних прав не позбавлений можливості подавати суду докази, які він вважає за необхідне, для підтвердження своїх заперечень, в тому числі і клопотати перед судом про призначення експертизи з питань, які на його думку відповідають предмету спору і доводять відсутність підстав до задоволення позову чи самому замовити експертний висновок з таких питань.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, які б могли бути підставою до її скасування.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 381-383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Рокитнянського районного суду Київської області від 03 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.