Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №539/3539/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3539/26

Провадження № 2/539/2468/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Рудалєвої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926) звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить суд:

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором №501179148 від 03 вересня 2019 року у сумі 30 571,29 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АЛЬФА-БАНК» (далі – первісний кредитор) та відповідачем 02 вересня 2019 року було укладено кредитний договір №501179148, відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти у сумі 20 000,00 грн строком до 03 вересня 2021 року та зобов`язувався повернути та сплатити відсотки у розмірі 33% за користування ними у строк, визначений у договорі.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АЛЬФА-БАНК» змінило назву на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС-БАНК».

17 травня 2021 року між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНЕІЯ «ФЛЕКСІС» (далі – ТОВ «ФЛЕКСІС») укладено договір факторингу, відповідно до якого первісний кредитор відступив ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором, серед іншого, до відповідача.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФЛЕКСІС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі – ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФЛЕКСІС» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором, серед іншого, до відповідача.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступив позивачу права вимоги за кредитними договорами, серед іншого, до відповідача.

Унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та ТОВ «ФЛЕКСІС», ТОВ «ФЛЕКСІС» з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а в подальшому - з позивачем договорів факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 ЦК України щодо обов`язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором.

Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надіслав.

Заяви, клопотання учасників справи

Разом із позовною заявою представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

До позовної заяви було додано клопотання позивача про витребування від банку інформації.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 29 липня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 31 липня 2026 року суд задовольнив клопотання позивача та витребував інформацію від банку.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (назва змінена з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІЛЬВЕР ІНВЕСТМЕНТ» відповідно до рішення єдиного учасника товариства 31 серпня 2022 року, а.с.52) - є фінансовою установою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.51) та Свідоцтвом про реєстрації фінансової установи (а.с.53).

03 вересня 2019 року між АКЦІОНЕНРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АЛЬФА-БАНК» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір №501179148, який складається із оферти на укладення угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі – кредитний договір) (а.с.8), Паспорту споживчого кредиту (а.с.9).

Відповідно до кредитного договору сума кредиту складає 20 000,00 грн, процентна ставка – 33%, строк кредитування – 24 місяці.

За обслуговування кредиту відповідач має сплачувати 1,80% від суми кредиту (пункт 1а кредитного договору. Дата повернення кредиту – 03 вересня 2021 року (пункт 2 кредитного договору).

За умовами кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії відновлювальна кредитна лінія складає до 200 000,00 грн, процентна ставка – 26,00% річних, строк дії кредитної картки – 3 роки з моменту випуску картки.

Згідно з Графіком платежів, який є додатком до кредитного договору останній платіж за кредитом – 03 вересня 2021 року, загальна вартість кредиту – 36 224,87 грн (а.с.8, зворотна сторона).

Аналогічного змісту інформація міститься у Паспорті споживчого кредиту (а.с.9).

17 травня 2021 року між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» (ТОВ «ФЛЕКСІС») укладено Договір факторингу № 2 (далі – договір факторингу) (а.с.13-18), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується, серед іншого, платіжними дорученнями.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №18-05/21 (далі – договір факторингу) (а.с.22-27), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 18 травня 2021 року (а.с.34), а також Характеристикою права вимоги, переданих фактором клієнтом за договором та божників за основними договорами (далі – Характеристика) (а.с.35-36).

Відповідно до витягу з Характеристики від 18 травня 2021 року заборгованість відповідача за кредитним договором складала: 27 702,90 грн, з яких: тіло кредиту – 16 147,23 грн, заборгованість за процентами – 11 555,67 грн (а.с.37).

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (далі – договір факторингу) (а.с.38-43), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру боржників (а.с.46-47), а також Реєстром боржників (а.с.48-49).

За вказаним договором факторингу позивачу передано право вимоги за заборгованістю відповідача станом на дату укладення договору факторингу, яка складає: 16 147,23 грн – тіло кредиту, 13 132,34 грн – відсотки, 1 291,72 грн – відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України (а.с.50).

За випискою по особовим рахунках відповідача з 03 вересня 2019 року до 17 травня 2021 року, отриманою від АТ «СЕНС БАНК» (первісний кредитор) на виконання ухвали суду, 03 вересня 2019 року відповідач отримав кредитні кошти у сумі 20 000,00 грн (а.с.92-201).

За розрахунком первісного кредитора за кредитним договором заборгованість відповідача станом на 17 травня 2021 року (передача заборгованості за договором факторингу) склала: 27 702,90 грн (а.с.202).

Відповідно до розрахунку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість відповідача за кредитним договором станом 10 січня 2023 року складала 30 571,29 грн, з яких: тіло кредиту – 16 147,23 грн, заборгованість за процентами – 11 555,67 грн, нараховані відсотки 3% річних за статею 625 ЦК України – 230,92 грн, інфляційні збитки за користування коштами відповідно до статті 625 ЦК України – 1 060,00 (а.с.11).

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором станом 10 січня 2023 року складала 30 571,29 грн, з яких: тіло кредиту – 16 147,23 грн, заборгованість за процентами – 11 555,67 грн, нараховані відсотки 3% річних за статею 625 ЦК України – 230,92 грн, інфляційні збитки за користування коштами відповідно до статті 625 ЦК України – 1 060,00 (а.с.12).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором відповідно до умов договорів факторингу.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України визначено, що період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного між ним та первісним кредитором кредитного договору в електронному вигляді, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, в наслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором не висловив.

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти та був зобов`язаний їх повертати на умовах та у строк, передбачений договором. При цьому, в матеріалах справи, документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, немає.

В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.

Позивач є фінансовою установою та має відповідне свідоцтво, а тому суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за вказаним вище кредитним договором відповідно до вимог статей 514 та 516 ЦК України була правомірно передана за договором факторингу позивачу. У зв`язку з тим, що відповідач не виконав у строк взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач має підстави вимагати від відповідача їх виконання відповідно до умов договору факторингу, позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо стягнення заборгованості за процентами річних та інфляційних збитків на підставі статті 625 ЦК України суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статею 625 ЦК України, а тому відповідні платежі за прострочення підлягають списанню кредитодавцем (позивачем).

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних та інфляційних збитків на підставі статті 625 ЦК України – 230,92 грн та 1 060,80 грн відповідно, не підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що відповідно до вимог вказаних вище статей Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний виконувати умови укладеного ним кредитного договору, стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту – 16 147,23 грн, відсотками – 13 132,34 грн. Загальна сума до стягнення – 29 279,57 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору суд зазначає таке

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0673480022 від 14 липня 2026 року (а.с.1).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє частково, судовий збір стягується із відповідача пропорційно сумі задоволених вимог – 2 549,78 грн.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи суд зазначає таке.

Позивач, серед іншого, заявив вимогу щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат було надано до матеріалів справи Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с.59-62) (далі – Договір) та Заявку на надання юридичної допомоги №479 від 01 червня 2026 року (а.с.64, зворотна сторона).

Зі змісту витягу з Акту №23 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2026 року (далі – Акт) (а.с.65) вбачається, що послуги адвоката складають 13 000,00 грн.

Проаналізувавши Договір та Акт, суд дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу слід зменшити з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як вбачається із змісту Договору та Акту, послуги адвоката у вказаній справі становлять 13 000,00 грн.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що робота, зазначена у Акті, має не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи (стягнення заборгованості здійснюється за одним кредитним договором) та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг) (зміст позовних вимог та доданих до позовної заяви документів є стандартизованим, судовий розгляд справи здійснювався без виклику сторін), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн. не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог частини третьої статті 141 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором №501179148 від 03 вересня 2019 року у сумі 29 279 (двадцять двісті сімдесят дев`ять) гривень 57 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926):

судовий збір у сумі 2 549 (дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять) гривень 78 копійок;

витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса: 01133, місто Київ, вулиця Мєчнікова, будинок №3, офіс №306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 15 жовтня 2026 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва