Вирок від 15 жовтня 2026 р. у справі №274/282/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/282/26

Провадження №1-кп/0274/508/26

ВИРОК

Іменем України

16.10.2026 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025060480001159 від 09.12.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської області Прилуцького району м. Прилуки, громадянина України, непрацюючого, освіта середньо - спеціальна, неодружений, раніше проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-24.03.2023 Срібнянським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 70 КК України до 240 годин громадських робіт;

-07.03.2024 Срібнянським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 71 КК України до 2 років 30 днів обмеження волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України,

в с т а н о в и в :

Вироком Срібнянського районного суду в Чернігівській області від 07.03.2024 ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 389 ч.І ст.72 ч.2 ст. 71 КК України та призначено покарання у виді 2 роки 30 днів обмеження волі.

Для відбування призначеного покарання, ОСОБА_5 , 10.04.2025 прибув до Державної установи «Бердичівський виправний центр (№108)», що знаходиться за адресою: вул. Низгірецька. 2, м. Бердичів, Житомирська область.

По прибуттю, 10.04.2025 до ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)», ОСОБА_5 під підпис ознайомлено з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України та нормативно-правовими актами, що регламентують порядок та умови відбування покарання у виді обмеження волі, правилами внутрішнього розпорядку установи виконання покарання для засуджених до обмеження волі та попереджено про кримінальну відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 390, 391, 392, 393 КК України.

Усупереч вищезазначеному, засуджений ОСОБА_7 близько 05 год 40 хв 09.12.2025 перебуваючи на території Державної Установи «Бердичівський виправний центр (№ 108)», скориставшись відсутністю нагляду, усвідомлюючи протиправність своїх дій, самовільно залишив межі вказаного виправного центру та прилеглої території шляхом подолання паркану, яким огороджені межі виправного центру та зник у невідомому напрямку.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 390 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та відмовився від дачі показань, вказавши, що він невинен.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Допитаний як свідок ОСОБА_8 , черговий помічник начальника БВЦ-108, показав, що у грудні 2025 року під час його чергування засуджений ОСОБА_5 близько 06 год 10 хв, накинувши на дріт невстановлений предмет, переліз через паркан установи на ділянці біля дровітника. Під час контрольної перевірки близько 10 год встановлено відсутність засудженого ОСОБА_5 , який самовільно залишив територію БВЦ-108. Свідок брав участь у пошукових заходах та особисто виявив ОСОБА_5 на лавці залізничного вокзалу м. Козятина близько 18–20 год. Після цього засудженого доставили до установи. ОСОБА_5 перебував у тверезому стані та фізичного опору не чинив. Також раніше обвинувачений уже самовільно залишав контрагентський об`єкт.

Допитаний як свідок ОСОБА_9 , черговий помічник начальника БВЦ-108, показав, що 09.12.2025 заступив на чергування та під час перевірки близько 09 год 10 хв було виявлено відсутність засудженого ОСОБА_5 . У зв`язку із цим проведено перевірку території установи та переглянуто записи з камер відеоспостереження. Того ж дня працівники установи затримали засудженого в м. Козятині. Під час перегляду відеозаписів він упізнав ОСОБА_5 , який був одягнений у темну куртку та темні штани. На відео зафіксовано, як останній у районі котельні заліз на дах, накинув на дріт ковдру чи куртку та переліз через паркан. Конфліктів у ОСОБА_5 з іншими особами не виникало, водночас останній висловлював бажання повернутися додому.

Свідок ОСОБА_10 , заступник начальника установи Бердичівського виправного центру (№ 108), показав, що обвинувачений ОСОБА_5 відбуває покарання у БВЦ-108. В грудні 2025 близько 9 – 10 год отримав інформацію від ОСОБА_9 про відсутність засудженого ОСОБА_5 в установі. На відеозаписі з камер спостереження виявили, що ОСОБА_5 переліз через паркан установи. Був складений план розшуку засудженого. ОСОБА_5 затримано в той же день в залі очікування вокзалу м. Козятин. За час відбування покарання обвинувачений ходив по території під парканом, поводив себе дивно. Одного разу засуджений ОСОБА_5 самовільно залишив контрагентський об`єкт в м. Києві, через тиждень його виявили в селі Дегтярі, після чого поставили його на облік. Конфліктних ситуацій з обвинуваченим не було, посилок зі свободи він не отримував, інші засуджені давали йому мило, приладдя для гоління.

Допитаний як свідок засуджений ОСОБА_11 , показав, що проживав разом з обвинуваченим ОСОБА_5 в одній кімнаті. Зазначив, що точної дати події не пам`ятає, однак увечері, коли вони лягали спати, ОСОБА_5 перебував у кімнаті, а вранці конвой виявив його відсутність. У зв`язку із цим було викликано працівників поліції. Особисто він не бачив, як ОСОБА_5 залишив виправний центр. Жодних конфліктів між ними не виникало.

Як пояснив свідок ОСОБА_12 , він відбував покарання разом із ОСОБА_5 у БВЦ-108. Одного дня, точної дати якого він не пам`ятає, вранці було виявлено відсутність обвинуваченого. Як ОСОБА_5 залишив БВЦ-108, йому невідомо. Також він зазначив, що його викликали до слідчого, де йому демонстрували фотознімки, на яких він упізнав ОСОБА_5 . Чи показував йому слідчий відеозапис, точно не пам`ятає.

Як пояснив свідок ОСОБА_13 , він відбував покарання у БВЦ-108. Точної дати події не пам`ятає, однак зазначив, що під час перевірки було виявлено відсутність засудженого ОСОБА_5 , який залишив установу, перелізши через паркан. Згодом обвинуваченого доставили назад до установи. Наступного дня слідчий демонстрував йому фотознімки, на яких було зображено особу, що перелазить через паркан. На цих фотознімках він упізнав ОСОБА_5 за рисами обличчя, зазначивши, що, попри нечіткість зображення, було видно, що це саме ОСОБА_14 . Відеозапис він не дивився.

Крім того, винуватість ОСОБА_5 також підтверджується визначеним сторонами кримінального провадження обсягом доказів, що досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з рапорту інспектора чергового Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області від 09.12.2025 о 10 год 34 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що у м. Бердичів, вул. Низгірецька, 2, черговий БВЦ повідомив про виявлення втечі засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу огляду місця події від 09.12.2025 зафіксовано загальний вигляд установи ДУ «БВЦ №108», ліжка засудженого ОСОБА_5 та його особистих речей, загальний вигляд території установи та місця, де чоловік зовні схожий на ОСОБА_5 залишив територію виправного центру.

Згідно спецповідомлення № 53 від 09.12.2025, адресованого Відділу чергування Управління забезпечення охорони і режиму Північно-центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань МЮ та Керівнику Бердичівської окружної прокуратури, в.о. начальником ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» ОСОБА_15 доповідає про те, що 09.12.2025 о 10 год. 25 хв. під час проведення контрольної поіменної перевірки наявності засуджених було виявлено, що засуджений ОСОБА_5 самовільно залишив межі виправного центру та відсутній в установі. Далі цього ж дня о 18 год. 55 хв ОСОБА_5 був затриманий працівниками ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» на станції Козятин.

Відповідно до копії Розписки засудженого ОСОБА_5 10.04.2025 ознайомлений з вимогами КВК України, КПК України та КК України, в тому числі з положеннями ст. 390 КК України.

Відповідно до відеозаписів, що містяться на DVD – R диску з камер відео спостереження, розміщених в ДУ «Бердичівський виправний центр № 108» зображено момент залишення території виправного центру засудженим ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом огляду відеозапису від 14.12.2025 слідчий СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області в присутності начальника відділу соціально виховної та психологічної роботи ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» ОСОБА_16 оглянув DVD – R диск з відеозаписом з камер відео спостереження установи, на якому зафіксовано момент залишення території установи засудженим. Під час огляду відеозапису ОСОБА_16 вказав, що на відео зображений чоловік зовні схожий на засудженого ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом огляду відеозапису від 15.12.2025 слідчий СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області в присутності чергового помічника начальника установи відділу нагляду і безпеки ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» ОСОБА_8 оглянув DVD – R диск з відеозаписом з камер відео спостереження установи, на якому зафіксовано момент залишення території установи засудженим. Під час огляду відеозапису ОСОБА_8 вказав, що на відео зображений чоловік зовні схожий на засудженого ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом огляду відеозапису від 15.12.2025 слідчий СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області в присутності першого заступника ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» ОСОБА_10 оглянув DVD – R диск з відеозаписом з камер відео спостереження установи, на якому зафіксовано момент залишення території установи засудженим. Під час огляду відеозапису ОСОБА_10 вказав, що на відео зображений чоловік зовні схожий на засудженого ОСОБА_5 .

Протоколом огляду місця події від 17.12.2025 зафіксовано огляд кімнати для зустрічей в ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)», в якій знаходиться ОСОБА_5 , зафіксовано загальний вигляд кросівок, кофти та штанів, належних ОСОБА_5 .

Планом оперативно – розшукових заходів по розшуку ОСОБА_5 визначено ряд заходів з метою встановлення місцеперебування засудженого.

Відповідно до протоколу огляду предметів від 24.12.2025 зафіксовано огляд темно синьої кофти на застібці та темно сірих джинсів, що належать ОСОБА_5 .

Згідно вироку Срібнянського районного суду Чернігівської області від 07.03.2024 ОСОБА_5 визнано винним за ч. 2 ст. 389 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.. 71, 72 КК України визначено остаточне покарання у виді двох років 30 днів обмеження волі.

Водночас суд визнає неналежними доказами протоколи огляду відеозапису від 30.09.2025, з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Так, під час дослідження протоколів огляду відеозапису від 30.09.2025, складених за участю свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , судом встановлено, що зазначені протоколи містять ідентичний текст, а також розбіжності у прізвищах свідків та датах складання протоколів.

Крім того, під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 не зміг пригадати, чи демонстрував йому слідчий відеозапис, зазначивши, що пам`ятає лише фотознімки із зображенням обвинуваченого. Свідок ОСОБА_13 також повідомив, що відеозаписів із камер відеоспостереження не переглядав.

Отже, з огляду на встановлені розбіжності у змісті та оформленні зазначених протоколів, а також на те, що відомості, викладені в них, не знайшли підтвердження під час допиту свідків у судовому засіданні, суд доходить висновку про неналежність протоколів огляду відеозапису від 30.09.2025 як доказів у кримінальному провадженні.

Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів, які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

Заперечення обвинуваченим своєї винуватості, доводи захисника про недоведеність винуватості обвинуваченого суд розцінює як захисну позицію, спрямовану на уникнення відповідальності. Разом з тим така позиція повністю спростовується дослідженими судом доказами.

Оцінивши ж наведені вище докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 390 КК України, як самовільне залишення місця обмеження волі особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі.

Обставин, що пом`якшували б покарання обвинуваченому, суд не встановив.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає: рецидив злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 390 КК України, є нетяжким злочином.

Обвинувачений раніше судимий, за місцем відбування покарання у виді обмеження волі на час скоєння злочину характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не має. Перебуває на обліку як «Схильний до самовільного залишення меж виправного центру».

З урахуванням наведеного, беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий, подальше відбування покарання у виді обмеження волі не змінить умов і режиму такого покарання, тобто не усуне причини та умови скоєння злочину, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе. Остаточне покарання суд призначає з врахуванням вироку Срібнянського районного суду Чернігівської області від 07.03.2024. На думку суду, саме призначене покарання сприятиме досягненню мети покарання та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов у провадженні не подано.

Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 71, 72 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 суд призначає за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 07.03.2024, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту вступу вироку в законну силу.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання цілодобовий домашній арешт з 29.12.2025 по 27.02.2026, з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - не застосовувати.

Скасувати арешт, накладений на речові докази відповідно до ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.12.2025.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:

-DVD – R диск з двома відеозаписами з камер відео спостереження, розміщених в ДУ «Бердичівський виправний центр (№ 108)» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-кофту темно-синього кольору на застібці; темно-сірі джинси; сірі кросівки з чорними вставками – повернути ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1