Вирок від 15 жовтня 2026 р. у справі №166/1587/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1587/26

провадження № 1-кп/166/137/26

категорія: 177

ВИРОК

іменем України

16 жовтня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого, цивільного відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026035570000037 від 05 травня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Заболоття Ратнівського району Волинської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

установив:

ОСОБА_4 спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою між собою, порушуючи вимоги природоохоронного законодавства, а саме вимоги ст. 25 Закону України "Про тваринний світ" (далі - Закон), якою передбачено, що правила рибальства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно - правовими актами; ст. 27 цього Закону, якою передбачено, що у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування; ст. 63 Закону, якою передбачено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону, знаходячись в селищі Заболоття Заболоттівської територіальної громади Ковельського району Волинської області, 04.05.2026 вирішили вчинити незаконний вилов водних біоресурсів на озері "Довге", яке знаходиться між с. Тур та селищем Заболоття Заболоттівської територіальної громади Ковельського району Волинської області.

Для виконання свого наміру ОСОБА_4 спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, 04 травня 2026 року, перебуваючи за місцями свого проживання, взяли сім риболовецьких сіток і близько 21 години прибули до озера "Довге", де сіли на незареєстрований дерев`яний човен з веслом, який знаходився при березі озера, випливли на водойму та поставили сім риболовецьких сіток загальною довжиною 250 метрів, висотою по 1, 2 метра, розміром вічок 35 мм та 40 мм.

У подальшому, 05 травня 2026 року близько 05 год 30 хв ОСОБА_4 спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, дістали вказані риболовецькі сітки із виловленою рибою - карасем сріблястим, покидали їх в човен та попливли у напрямку берега. У цей час до них підійшли працівники Національної поліції України, які виявили незаконний вилов риби та повідомили про даний факт працівників поліції на лінію "102", які в подальшому вилучили незаконно виловлену рибу, знаряддя лову та плавучий засіб.

Всього, під час здійснення незаконного вилову водних біоресурсів, ОСОБА_4 спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, здійснили незаконний вилов риби, а саме: 262 (двісті шістдесят два) екземпляри карася сріблястого за допомогою забороненого сіткоснастевого знаряддя лову, чим спричинили істотну шкоду державним рибним ресурсам з огляду на кількість, вартість та екологічну цінність здобутих водних біоресурсів, зокрема:

-здійснено вилов цінних порід водних біоресурсів, а саме: карась сріблястий на ділянці рибогосподарського водного об`єкта озера "Довге" між с. Тур та селищем Заболоття Заболоттівської територіальної громади Ковельського району Волинської області;

-незаконний вилов риби здійснювався у заборонений строк - в період нересту риби, який на озерах Волинської області триває з 01 квітня по 10 червня (підпункт 1 пункту 3 додатку 3 Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 р. за № 1412/38748);

-незаконне зайняття рибним промислом ОСОБА_4 спільно із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, здійснювали із застосуванням заборонених знарядь лову (семи рибальських сіток, загальною довжиною 250 м, розміром вічок 35 мм та 40 мм), виготовлених із сіткоснастевого матеріалу - жилки, що заборонене для вилову риби згідно підпункту 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 р. за № 1412/38748;

-завдано шкоди на значну суму 414 222 грн.

Обвинувачений винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, дав показання про те, що дійсно увечері 04 травня 2026 року разом із дядьком, який натепер мобілізований, поставили сім риболовецьких сіток на озері Довге, що між селищем Заболоття і селом Тур. По озеру рухалися на човні, якого взяв дядько. Зранку близько 05 години він із дядьком на цьому ж човні зняли сітки із виловленою рибою – карасем. Указав, що кількість виловленої риби відповідає тій, яка вказана в обвинувальному акті. На березі їх виявили правоохоронці й вилучили рибу, сітки, човен із веслами. Усвідомлював, що здійснював вилов риби незаконно. У скоєному розкаявся, висловив жаль з приводу вчиненого діяння.

Суд установив, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, останні правильно розуміють їх зміст, їм роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Ураховуючи, що у суду не має жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, суд за їх згодою відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

При призначенні виду покарання, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є закінченим проступком, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на спостереженні лікарів нарколога й психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставиною, яка обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення групою осіб.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду, з огляду на розмір завданої шкоди та наявність обтяжуючої покарання обставини – на дещо вищий за мінімальний строк.

Представник Державної екологічної інспекції у Волинській області на досудовому розслідуванні заявив до ОСОБА_4 цивільний позов, в якому з покликанням на статті 3, 5, 20-2, 38, 40, 41, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 16, 22, 1166 ЦК України просив стягнути з обвинуваченого майнову шкоду, заподіяну внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом, у розмірі 414222 грн.

Обвинувачений позов визнав повністю, однак вказав, що винуватість у заподіянні шкоди має нести і його дядько, з яким він учинив правопорушення.

Представник цивільного позивача у поданій заяві просив провадження розглянути за його відсутності у зв`язку із знеструмленням електромережі внаслідок дронової атаки на м. Луцьк, зазначив про підтримання позову.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦПК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За правилами ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до статей 10, 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

З огляду на ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, в тому числі, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Судом встановлено, що внаслідок скоєння кримінального правопорушення державі завдано майнової шкоди в розмірі 414222 грн, чого цивільний відповідач не заперечує.

Суд звертає увагу, що згідно з матеріалами кримінального провадження, кримінальний проступок вчинено обвинуваченим спільно з іншою особою, матеріали відносно якої на підставі постанови прокурора Ратнівського відділу Ковельської окружної прокуратури від 31.08.26 виділені в окреме провадження №12026035570000064, і досудове розслідування у якому натепер триває, оскільки особа проходить військову службу.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Суд не вправі виходити за межі висунутого обвинувачення та вирішувати питання про винуватість осіб, які не є обвинуваченими у цьому процесі. Стосовно особи, матеріали щодо якої виділено, діє конституційний принцип презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України), оскільки її вина у встановленому законом порядку не доведена.

За змістом ч. 1 ст. 1190 ЦК України солідарна відповідальність осіб, спільними діями яких було завдано шкоди, може бути покладена на них судом виключно за умови доведеності вини кожного із співучасників у заподіянні такої шкоди. Оскільки в межах цього кримінального провадження суд позбавлений процесуальної можливості встановити вину та стягнути шкоду з особи, матеріали щодо якої виділено, покладення солідарного обов`язку з відшкодування шкоди на цій стадії є неможливим.

Разом з тим, факт непритягнення до кримінальної відповідальності іншого співучасника на момент розгляду цієї справи не може бути підставою для обмеження права потерпілого на повне відшкодування шкоди, гарантоване ст. 1166 ЦК України.

Ураховуючи, що умисел та спільні дії обвинуваченого ОСОБА_4 були спрямовані на заподіяння шкоди у вказаному загальному розмірі, його вину у вчиненні цього кримінального правопорушення повністю доведено, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави майнову шкоду в повному обсязі у розмірі 414222 грн. При цьому обвинувачений не позбавлений права зворотної вимоги (регресу) до іншої винної особи відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України після встановлення винуватості такої особи вироком суду, що набере законної сили.

У кримінальному провадженні понесено процесуальні витрати на залучення експерта для проведення інженерно-екологічної експертизи в розмірі 3850, 88 грн.

Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд ураховує, що предметом дослідження судової інженерно-екологічної експертизи був один об`єкт, шкоду було завдано спільними діями обвинуваченого та іншої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. З огляду на неподільність об`єкта екологічного дослідження та зважаючи на те, що обвинувачений діяв у групі осіб, покладення на нього одноособово повного обсягу витрат за проведення експертизи не відповідатиме принципу індивідуалізації. Оскільки із вказаних вище підстав суд позбавлений процесуальної можливості стягнути частину витрат з особи, матеріали щодо якої виділено, суд вважає за необхідне визначити частку процесуальних витрат, яка підлягає стягненню з обвинуваченого, у розмірі 1/2 від вартості експертизи.

Решту процесуальних витрат у розмірі 1925, 44 грн грн слід віднести на рахунок держави, що не позбавляє сторону обвинувачення права порушити питання про їх стягнення у виділеному кримінальному провадженні у разі ухвалення обвинувального вироку стосовно іншого співучасника.

Питання про речові докази та арешт майна слід вирішити у виділеному кримінальному провадженні № 12026035570000064 від 31.08.26.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, клопотань про їх застосування учасники не заявляли.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту постановки засудженого на облік в уповноваженому органі з питань пробації за його місцем проживання.

Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Волинській області до ОСОБА_4 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 414222 (чотириста чотирнадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області (Заболоттівська селищна територіальна громада, рахунок UA728999980333109331000003478, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача коштів ЄДРПОУ 38009371).

Роз`яснити ОСОБА_4 право зворотної вимоги (регресу) до іншої особи відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України після встановлення винуватості такої особи вироком суду, що набере законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 44 копійки процесуальних витрат на залучення експерта.

Питання про долю речових доказів та арешту майна слід вирішити у кримінальному провадженні № 12026035570000064 від 31.08.26.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Ратнівського

районного суду ОСОБА_1