Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №673/989/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 673/989/26

Провадження № 33/820/813/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Плюти В.С., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Довгаля П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Довгаля П.С. на постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з нього на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.

За постановою суду, 29 липня 2026 року о 15 год 27 хв на вул. Проскурівській у м. Деражні, ОСОБА_1 керував електроскутером марки Razor Max без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння обличчя. Від проходження на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого в медичному закладі водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Довгаль П.С. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Деражнянського районного суду від 14 серпня 2026 року, вказану постанову скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилався на те, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Повідомлень про виклик до суду не отримував. Копія оскаржуваної постанови скаржником не отримана. Про наявність такої стало відомо лише 11 вересня 2026 року в канцелярії суду.

Уважав, що вказана постанова є незаконною та необґрунтованою.

Стверджував, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсності, оскільки не повністю було встановлено і перевірено всі обставини справи.

Зазначав, що місцевий суд порушив право на захист та не дотримався вимог ст.268 КУпАП – розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 .

Зауважував, що працівниками поліції було вчинено низку порушень, зокрема, не дотримано Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, порушено процедуру оформлення протоколу та складання матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме: порушено процедуру зупинки ТЗ – відсутні відомості щодо причини зупинки, відсутні акт огляду з метою виявлення стану сп`яніння та направлення на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння.

Згідно зі ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог, вважається недійсним.

Наголошував, що працівники поліції без наявності правових підстав і за відсутності ухвали суду провели обшук ОСОБА_1 та його ТЗ. Також вони чинили тиск на ОСОБА_1 – начебто йому заборонено керувати ТЗ, оскільки після отриманих поранень під час перебування на військовій службі в ЗСУ він систематично за призначенням лікаря вживає ліки, заразом, які саме ліки він вживає і чи є протипоказання для водіння вони не з`ясовували.

Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з`ясував усіх обставин, що й призвело до прийняття протизаконного рішення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Довгаля П.С. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.

Оскаржувана постанова не була своєчасно отримана ОСОБА_1 , участі у розгляді справи у суді першої інстанції він не брав. Відтак, строк на її оскарження був пропущений з поважних причин, зазначених у апеляційній скарзі, та підлягає поновленню апеляційним судом.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи 14 серпня 2026 року, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Таким чином, місцевим судом дотримано права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення не дотримався.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність за цією статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, однією із ознак складу правопорушення є відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку, тому орган, який складає матеріали справи про адміністративне правопорушення повинен довести даний факт.

Надіслані до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення взагалі не містять даних щодо наявних з боку водія електроскутера ОСОБА_1 порушень ПДР України, які могли зумовити законність зупинки керованого ним транспортного засобу співробітниками поліції, що є обов`язковою обставиною для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Долученим до матеріалів справи відеозаписом підтверджено, що працівники патрульної поліції відразу після зупинки транспортного засобу почали проводити поверхневий огляд водія та його транспортного засобу, а згодом оголосили про можливе вживання ним лікарських препаратів, під дією яких забороняється керування транспортними засобами. Водночас працівники поліції навіть не встановили, які саме ліки вживає ОСОБА_1 .

Апеляційний суд приходить до висновку, що за встановленого факту непроведення патрульними поліцейськими зупинки транспортного засобу за наявних порушень водієм ПДР України, чи існування інших підстав, передбачених ст.35 Закону України «Про національну поліцію», законність та обґрунтованість подальших вимог працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння не підтверджена.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 29 липня 2026 о 15 год 27 хв у м. Деражні, на вул. Проскурівській, ОСОБА_1 керував електроскутером марки Razor Max, без д.н.з., з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, при винесенні постанови, суддя місцевого суду не надав належної оцінки та аналізу наявним у справі доказам, не з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, безпідставно ототожнив поняття алкогольне та наркотичне сп`яніння, а саме зазначив у мотивувальній частині постанови, що ОСОБА_1 керував електроскутером марки Razor Max, без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого в медичному закладі водій відмовився.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком місцевого суду і вважає його помилковим.

Переглядаючи матеріали справи, апеляційним судом не встановлено та не доведено факту наявності в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння за зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин.

Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Матеріали справи не мають підтвердженої інформації щодо встановлення працівниками поліції об`єктивно в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння. Будь-яких ознак працівники поліції ОСОБА_1 не повідомили, акту огляду не зафіксували, направлення на огляд до медичного закладу не оформили.

Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що він є військовослужбовцем та отримав поранення, за призначенням лікаря вживає ліки, які не мають протипоказань до водіння.

Окрім цього, долучений до матеріалів справи відеозапис є неповним та не відображає всього спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , бо починається о 15:37:13 29 липня 2026 року, а не з моменту зупинки транспортного засобу, зафіксованого о 15:28:35 29 липня 2026 року

За таких обставин, слід визнати, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проведений з порушеннями вимог ст.266 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи захисту, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

На думку суду, у цьому провадженні надані відповіді на всі вагомі аргументи поданої апеляційної скарги.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що в оскаржуваній постанові та в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а відтак, і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинності, тобто того, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, сукупністю досліджених доказів у справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Ураховуючи викладене, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження в справі – закриттю.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Довгаля П.С. задовольнити.

Постанову судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 серпня 2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду М.С. Матущак