Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №761/33610/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 761/33610/25 Головуючий у 1 інстанції: Дзеньдзюра С.М.

Провадження № 22-ц/811/1006/26 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Чижа Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк», з участю третіх осіб - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Христини Миколаївни, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Назара Васильовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИЛА:

08 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Кредобанк», за участю третіх осіб — приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Христини Миколаївни та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 травня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною за реєстровим номером №1976.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 19 травня 2023 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. вчинила виконавчий напис про звернення стягнення на належний йому автомобіль HYUNDAI I30, 2019 року випуску, переданий у заставу АТ «Кредобанк» на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 13 листопада 2019 року № 28149/2019. Зазначав, що 22 лютого 2023 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за цим кредитним договором, а рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 червня 2025 року у справі № 760/6405/23 позов задоволено частково та стягнуто з нього й ОСОБА_2 солідарно 414 422,30 грн заборгованості. На момент звернення з цим позовом зазначене рішення не набрало законної сили, оскільки перебувало на апеляційному розгляді. Вважав, що наявність судового спору щодо стягнення кредитної заборгованості виключала можливість вчинення виконавчого напису. Крім того, посилався на відсутність у матеріалах виконавчого провадження виписки з рахунку, яка підтверджувала б розмір заборгованості, та невідповідність розрахунку, поданого нотаріусу, сумі заборгованості, заявленій банком у судовому порядку.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року позовну заяву задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 19 травня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною за реєстровим номером №1976.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Кредобанк" на користь держави 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення суду оскаржило АТ «Кредобанк».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що банк не отримував копії позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, а під час ознайомлення з матеріалами справи в ЄСІТС встановив їх відсутність в електронних матеріалах справи. У зв`язку з цим, на думку апелянта, він не мав можливості належним чином ознайомитися зі змістом позовних вимог, подати відзив, докази, клопотання та заперечення. Посилається на недотримання позивачем вимог статей 43, 175, 177, 187, 190 ЦПК України щодо направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, що, на переконання скаржника, порушило принципи змагальності та рівності учасників справи і позбавило його реальної можливості захищати свої права. З огляду на наведене АТ «Кредобанк» вважає допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права істотними та такими, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Просить рішення суду скасувати.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом установлено, що 13 листопада 2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 28149/2019, за умовами якого позивачу надано кредит у розмірі 457 650 грн зі строком повернення до 12 листопада 2026 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 14 листопада 2019 року між сторонами укладено договір застави транспортного засобу, предметом якого є автомобіль HYUNDAI I30, 2019 року випуску, коричневого кольору, з об`ємом двигуна 1591 куб.см, номером шасі НОМЕР_1 та державним реєстраційним номером НОМЕР_2 .

19 травня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Х.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №1976, яким запропоновано звернути стягнення на зазначений транспортний засіб для задоволення вимог АТ «Кредобанк» за період з 30 листопада 2021 року до 11 травня 2023 року включно на загальну суму 449 007,26 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н.В. 26 червня 2023 року відкрито виконавче провадження № 72122066.

Крім того, АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за тим самим кредитним договором.

Рішенням Солом`янського районного суду м.Києва у справі № 760/6405/23 позов банку задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 13 листопада 2019 року № 28149/2019 у загальному розмірі 414 422,30 грн, з яких 330 275,20 грн — поточна заборгованість за кредитом, 48 029,97 грн — прострочена заборгованість та 36 117,13 грн — нараховані відсотки на поточну суму заборгованості. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Водночас за змістом статті 88 цього Закону виконавчий напис може бути вчинений лише за умови, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Отже, безспірність заборгованості є обов`язковою умовою вчинення виконавчого напису. При цьому подання стягувачем документів, передбачених відповідним Переліком, саме по собі не свідчить про відсутність спору щодо заборгованості та не позбавляє боржника права оспорити виконавчий напис у судовому порядку.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, суд, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися перевіркою дотримання нотаріусом формальної процедури його вчинення. Суд має перевірити доводи боржника в повному обсязі та встановити, чи існувала на момент вчинення виконавчого напису заборгованість, чи була вона саме в зазначеному у виконавчому написі розмірі та чи існували невирішені спори щодо її наявності або розміру.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису між сторонами існував спір щодо заборгованості за кредитним договором, що має істотне значення для вирішення питання про дотримання нотаріусом умов, визначених статтею 88 Закону України «Про нотаріат».

Так, 22 лютого 2023 року АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13 листопада 2019 року № 28149/2019, тобто до вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису 19 травня 2023 року. Зазначене свідчить про те, що до моменту вчинення виконавчого напису кредитор уже ініціював судовий розгляд вимог, пов`язаних із виконанням того самого кредитного зобов`язання.

При цьому саме по собі звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості не може розглядатися як безумовна підстава для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Водночас у цій справі така обставина підлягає оцінці в сукупності з іншими встановленими обставинами, зокрема з огляду на наявність спору щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Як убачається з матеріалів справи, у виконавчому написі від 19 травня 2023 року № 1976 визначено суму заборгованості в розмірі 449 007,26 грн, тоді як рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/6405/23 визначено заборгованість за тим самим кредитним договором у розмірі 414 422,30 грн.

Наведені обставини в сукупності з наявністю судового спору щодо виконання кредитного зобов`язання обґрунтовано враховані судом першої інстанції під час оцінки безспірності заборгованості, на забезпечення стягнення якої було вчинено виконавчий напис.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки на момент його вчинення між сторонами існував спір щодо заборгованості за кредитним договором, що виключало можливість вважати її безспірною.

Доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи. Так, у матеріалах справи наявна судова повістка, яка, згідно з відповідними відомостями про її доставлення, була вручена відповідачу 21 січня 2026 року та містила повідомлення про судове засідання, призначене на 24 лютого 2026 року о 15 год 50 хв. Отже, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, а тому відповідні доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено:16.10.2026.

Головуючий

Судді