Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №452/4915/25 — Львівський апеляційний суд

Справа №452/4915/25 Головуючий у 1 інстанції:Кущ Т.М.

Провадження №22-ц/811/1610/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Чиж Л.М.,

за участі в судовому засіданні прокурорки Германович Ю.А., відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області в складі судді Кущ Т.М. від 16 квітня 2026 року у справі за позовом керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,-

в с т а н о в и л а :

ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року позовну заяву керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, – залишено без розгляду.

Вказану ухвалу оскаржила Самбірська окружна прокуратура Львівської області в інтересах держави в особі Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області.

В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважають, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального права та процесуального права, у зв`язку з чим є незаконною, перешкоджає доступу до правосуддя та безпідставно зупиняє розгляд справи по суті, а тому підлягає скасуванню.

Зазначають, що підставою для звернення прокурора стало встановлене порушення відповідачем умов договору оренди, а саме використання земельної ділянки не за визначеним видом використання – розорювання земель, призначених для пасовищ. Такі дії порушують права територіальної громади на належне володіння, користування та розпорядження комунальним майном, негативно впливають на економічні інтереси громади та призводять до ненадходження належних коштів до місцевого бюджету. Зазначають, що спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Рудківської міської ради та розташована на території відповідної територіальної громади, у зв`язку з чим саме міська рада є отримувачем коштів за її використання. Належне використання земельної ділянки та забезпечення повноти надходжень від її оренди безпосередньо стосується майнових та економічних інтересів територіальної громади. Вважають, що органом, уповноваженим захищати зазначені інтереси, є Рудківська міська рада, яка як власник земельної ділянки та сторона договору мала можливість вжити заходів для припинення порушень, у тому числі звернутися до суду з вимогами про розірвання договору та повернення земельної ділянки. Разом з тим, незважаючи на обізнаність міської ради про порушення відповідачем умов договору та нецільове використання земельної ділянки, жодних ефективних заходів щодо захисту інтересів територіальної громади нею не вжито. З листів міської ради від 03.11.2025 року та 17.11.2025 року вбачається, що рада знала про встановлені порушення, проводила обстеження земельної ділянки, однак претензійно-позовної роботи не здійснювала та повідомила прокуратуру, що з позовом про розірвання договору і повернення земельної ділянки не зверталася та звертатися не буде. З огляду на це, вважають, що міська рада фактично самоусунулася від захисту інтересів територіальної громади, що стало підставою для звернення прокуратури до суду. При цьому зазначають, що перед зверненням до суду міській раді було надано достатній час для самостійного реагування на встановлені порушення. Посилаються на те, що прокурор не виступає альтернативним суб`єктом звернення до суду, а здійснює представництво інтересів держави саме через бездіяльність уповноваженого органу, який знав про порушення, мав можливість захистити інтереси громади, однак цього не зробив. Зазначає, що ухвалою Самбірського міськрайонного суду від 19.01.2026 року позов прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання, призначене на 26.02.2026 року, було відкладено у зв`язку з клопотанням відповідача про вжиття заходів щодо зміни складу угідь. Прокурорка брала участь у підготовчих засіданнях та наполягала на розгляді справи. Вважають неправомірним залишення позову без розгляду через повторну неявку представниці Рудківської міської ради. Зазначають, що позов подано прокурором саме у зв`язку з бездіяльністю міської ради, а тому її подальша пасивна поведінка не може перешкоджати розгляду справи за умови активної участі прокурора. Вказують, що прокурорка була присутня у підготовчих засіданнях 26.02.2026 року та 16.04.2026 року, підтримувала позов, наполягала на його розгляді та реалізовувала процесуальні права позивача. За таких обставин відсутність представниці міської ради не свідчить про відсутність зацікавленості у розгляді справи, оскільки прокурор здійснює представництво саме у зв`язку з невжиттям міською радою заходів для захисту порушених інтересів. Вважають, що припинення розгляду справи через неявку представника органу, бездіяльність якого стала підставою для звернення прокурора, фактично унеможливлює судовий захист інтересів держави та територіальної громади. За активної участі прокурора, який підтримує позов, подає докази та заявляє клопотання, суд має забезпечити розгляд справи по суті, а процесуальна пасивність органу, в інтересах якого подано позов, не повинна перешкоджати такому розгляду. Таким чином, вважають, що прокурором належно обґрунтовано наявність порушення інтересів територіальної громади, бездіяльність уповноваженого органу та необхідність судового захисту, а тому залишення позовної заяви без розгляду є безпідставним і перешкоджає ефективному захисту порушених інтересів держави.

В судове засідання представник позивача Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурорки на підтримання апеляційної скарги, відповідача, який при вирішенні апеляційної скарги поклався на розсуд суду та вказав що має намір вирішити спірну ситуацію в мирний (позасудовий спосіб), дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 44, 131, 223, 257 ЦПК України та залишаючи позовну заяву без розгляду, – виходив з того, що 16 квітня 2026 року станом на початок проведення підготовчого засідання, яке було призначено на 11 год. 00 хв., повноважний представник позивача Рудківської міськради жодних заяв чи клопотань, зокрема, про проведення підготовчого засідання без участі такого представника чи про відкладення розгляду справи, не надав, про причини неявки суд не повідомив, про що було оголошено головуючим у справі. Разом з тим, представницею позивача Винницькою С. електронним шляхом було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю з`явитись у підготовче засідання, яке не враховувалось судом при винесенні ухвали, оскільки подане представницею позивача засобами електронного зв`язку після закінчення засідання та видалення суду із зали судового засідання, а саме, 16 квітня 2026 року о 12 год. 23 хв. Крім того, судом враховано, що Винницька С., як представниця позивача Рудківської міськради, не додала до такого клопотання підтвердження повноважень на вчинення певних дій від імені відповідного органу місцевого самоврядування – Рудківської міськради. Суд відзначив, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про підготовче засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, у відповідності до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду. Як вбачається з позовної заяви, саме прокурор звернувся до суду в інтересах Рудківської міськради за захистом її порушених прав. Разом з тим, на переконання суду, участь прокурора у судовому процесі, навіть у справах, де він захищає інтереси держави, не звільняє позивача (особу, в інтересах якої діє прокурор) від обов`язку з`являтися до суду. Прокурор, який звернувся до суду, користується процесуальними правами позивача, але це не замінює самого позивача. Відтак, вивчивши матеріали справи, суд визнав, що позивач вдруге не з`явився до суду, чим зловживав процесуальними правами та затягував розгляд справи, а тому суд вважав за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в підготовче засідання належним чином повідомленим позивача.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими, – не доведені; висновки суду вважає такими, що зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а ухвалу такою, що суперечить вимогам закону та підлягає скасуванню.

У грудні 2025 року керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, в якому просив:

- розірвати договір оренди землі від 21.05.2019 року щодо земельної ділянки 4624285600:06:000:0459 площею 44,4124 га, укладений між Рудківською міською радою Самбірського району Львівської області та ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути власнику Рудківській міській раді Самбірського району Львівської області земельну ділянку кадастровий номер 4624285600:06:000:0459 площею 44,4124 га, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Самбірський район, Рудківська міська рада, за межами населеного пункту села Никловичі.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ОСОБА_1 за результатами земельних торгів у формі аукціону став переможцем торгів з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624285600:06:000:0459, площею 44,4124 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Никловицької сільської ради (на даний час – адміністративні межі Рудківської міської ради) Самбірського району Львівської області, що підтверджується протоколом № 2423 від 21.05.2019 року. 21.05.2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, право оренди за яким 12.06.2019 року зареєстровано за орендарем (номер запису про інше речове право 32044178). Відповідно до умов Договору орендарю передано у строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 44,4124 га, у тому числі 44,4124 га пасовищ, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки – 4624285600:06:000:0459. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та інфраструктури, її нормативна грошова оцінка станом на 06.02.2020 року становила 129 763,26 грн. Договором передбачено строк оренди 7 років. Земельна ділянка передана орендарю 21.05.2019 року за актом приймання-передачі. У зв`язку з проведенням земельної реформи, на підставі ст.ст. 117, 122 ЗК України, Указу Президента України № 449/2020 від 15.10.2020 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», земельна ділянка кадастровий номер 4624285600:06:000:0459 площею 44,4124 га перейшла у комунальну власність Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 34-ОТГ від 11.12.2020 року зазначену земельну ділянку передано Рудківській міській раді у складі земель сільськогосподарського призначення загальною площею 874,8117 га. Відповідно до акта приймання-передачі від 11.12.2020 року Рудківська міська рада прийняла у комунальну власність, зокрема, земельну ділянку кадастровий номер 4624285600:06:000:0459 площею 44,4124 га. Згодом, 24.05.2024 року державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності на спірну земельну ділянку за Рудківською міською радою (номер запису про право власності 55217762, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1692081346242). Таким чином, земельна ділянка кадастровий номер 4624285600:06:000:0459 площею 44,4124 га була передана орендарю у встановленому законом та договором порядку, а після переходу права комунальної власності Рудківська міська рада набула статусу орендодавця за Договором оренди землі. Водночас відповідачем систематично порушуються умови договору в частині використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та видом використання. Незважаючи на це, Рудківською міською радою, як орендодавцем, не вжито вичерпних заходів реагування щодо зазначених порушень.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст.57 ЦПК України, органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті. Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без їхньої участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати з них копії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.

Згідно змісту статті 56 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне.

Участь прокурора є обов`язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вказано, відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Також, ч.4 ст.57 ЦПК України прямо встановлено, що відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, керівник Самбірської окружної прокуратури Львівської області, звертаючись до суду в інтересах держави в особі Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, обґрунтував наявність передбачених законом підстав для представництва інтересів держави саме бездіяльністю уповноваженого органу, який, будучи обізнаним про порушення умов договору оренди землі, не вжив належних заходів щодо їх усунення та захисту інтересів територіальної громади.

Зокрема, з листів від 13.11.2025 року та 17.11.2025 року, отриманих прокуратурою в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що Рудківська міська рада Самбірського району Львівської області була обізнана про встановлені порушення умов договору оренди земельної ділянки, зокрема щодо її використання не відповідно до встановленого виду використання.

Крім цього, листом від 17.11.2025 року Рудківська міська рада повідомила Самбірську окружну прокуратуру Львівської області про те, що з відповідними позовними вимогами до суду не зверталася та звертатися не буде.

Тому, прокурор звернувся до суду з позовом за захистом інтересів держави, відстоюючи інтереси територіальної громади, які у даному випадку порушуються, зокрема, внаслідок неналежного здійснення Рудківською міською радою Самбірського району Львівської області повноважень щодо їх захисту.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19 січня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області (юридична адреса: 81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Филипчака, буд.4-а) в інтересах держави в особі Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області (юридична адреса: 81440, Львівська область, Самбірський район, м. Рудки, пл. Відродження, буд.1) до ОСОБА_1 (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Також, прокурорка Самбірської окружної прокуратури Львівської області брала участь у підготовчих засіданнях 26.02.2026 року та 16.04.2026 року, реалізовувала надані прокуратурі законом процесуальні права.

Водночас представниця Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області у підготовче засідання, призначене на 26.02.2026 року, не з`явилась та про причини неявки суд не повідомила. У підготовче засідання, відкладене на 16.04.2026 року, представниця Рудківської міської ради також не з`явилась, однак після закінчення судового засідання подала в електронній формі клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, неявка представниці Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області у судові засідання додатково може свідчити про продовження згаданої пасивної поведінки міської ради, яка й зумовила необхідність здійснення прокурором представництва інтересів держави.

Така поведінка може свідчити і про те, що позивач може і не підтримувати заявлені прокурором позовні вимоги, проте незалежно від позиції позивача в силу вимог ч. 4 ст. 57 ЦПК України суд зобов`язаний продовжувати розгляд у такій категорії справи, де з позовом звертається прокурор.

Тому залишення позовної заяви без розгляду лише з мотивів повторної неявки представника позивача (органу, який покликаний відстоювати інтереси громади, за захистом якої до суду звернувся прокурор), без урахування спеціального правового статусу прокурора у цій категорії справ та фактичних обставин, які стали підставою для його звернення до суду, – не забезпечує належного та ефективного судового захисту заявлених інтересів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є передчасним та таким, що зроблений із неправильним застосуванням норм процесуального права.

Враховуючи вказане, оскаржувана ухвала, як така, що постановлення з порушенням згаданих вимог процесуального закону підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, що повинен бути проведений з повним та суворим дотриманням вимог процесуального закону, зокрема, і вказаних вище.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п. 6, 379 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області – задовольнити.

Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року – скасувати.

Справу направити до Самбірського міськрайонного суду Львівської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2026 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра