Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №675/1608/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1608/26

Провадження № 3/675/274/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Пашкевич Р. В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 3 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , не працюючої, рнокпп – НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 139019 від 15.09.2026, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона 15 вересня 2026 року близько 13 год. 00 хв. за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов для життя, навчання та виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: не забезпечила належним чином санітарно-гігієнічних умов проживання останніх, що негативно впливає на фізичний та моральний розвиток малолітніх дітей. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала. Зазначила, що належним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно своїх малолітніх дітей, в силу своїх можливостей, інколи не встигає прибрати кімнати у зв`язку з повсякденними побутовими роботами (приготування їжі, прання, тощо), а також з ремонтними роботами, які проводяться у будинку. Проте, вказала, що на даний час нею прибрано усі кімнати, застеллено ліжка, вимито посуд.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи, прихожу до наступних висновків.

Згідно приписів ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Як слідує зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Крім того, при ухваленні рішення суд враховує, що у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Приписами ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено, що відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Згідно з приписами ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством.

У вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення інспектором поліції визначено, що неправомірні дії ОСОБА_1 , а саме незабезпечення санітарно-гігієнічних умов проживання своїх малолітніх дітей, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП.

Поряд з цим, до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором ЮПС ВнП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Риголь І. А., долучено лише фотознімки кімнат, копії свідоцтв про народження дітей та копія паспорта.

Разом з тим на фотознімках кімнат, відображено стіл на якому знаходяться кружки, банки та тарілка, незастелене ліжко, а також розкидані речі у веранді будинку.

Однак, до матеріалів провадження не долучено більше жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував ту обставину, що ОСОБА_1 15 вересня 2026 року в порушення ч. 2 ст. 150 СК України ухилилася від виконання батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей.

Зокрема, до провадження не долучено ні протоколу огляду житла, ні акту обстеження побутових умов. Також в ході перевірки не відібрано жодних пояснень свідків або ж будь-якого іншого доказу на підтвердження викладених у протоколі обставин.

Незастелене ліжко, на якому сплять діти, а також наявність посуду на столі свідчить лише про те, що матері дітей потрібна допомога по догляду за ними, адже ведення домашнього господарства, догляд за малолітніми дітьми, молодшій якій не має ще й одного року, потребує багато часу та сил.

Крім того, на противагу обвинувачення, ОСОБА_1 надано суду характеристику старости Мислятинського старостинського округу, відповідно до якої ОСОБА_1 характеризується виключно з позитивної сторони. Родина є молодою сім`єю, яка облаштовує ремонтні роботи, спрямовані на покращення житло-побутових умов. ОСОБА_1 незважаючи на стадію ремонту, приділяє максимум уваги дітям, піклується про їхній фізичний, моральний та духовний стан, діти завжди ходять чисті, доглянуті.

Також, згідно інформації КНП «Ізяславський центр ПМСД» від 15.10.2026, ОСОБА_1 з народження своїх дітей спостерігається у сімейного лікаря, та при усіх планових візитах до медичного закладу, проведення профілактичних оглядів, консультацій, супроводжує своїх дітей. З боку матері забезпечується належний догляд за здоров`ям дітей, виконує всі рекомендації лікарів та бере активну участь у лікувально-профілактичному процесі.

Отже, з врахуванням викладеного та за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 діянь, які ставляться у її вину, суддя вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути допустимим доказом обвинувачення.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

За таких обставин, оцінюючи вказані вище докази відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя приходить до переконання, що такі не містить у собі фактичних даних, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в даній справі та становлять предмет доказування, а тому такі докази, на переконання судді, є неналежними.

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП.

Таким чином, виходячи з вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суддя вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.

У зв`язку з цим, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184 ч.1, 245, 247, 256, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ізяславський районний суд.

Суддя: Р. В. Пашкевич