Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №444/4196/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Суд: Жовківський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №444/4196/26

Суддя: Оприск З. Л.

Справа № 444/4196/26

Провадження № 2-а/444/44/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Будзан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на наступне. Постановою від 26.08.2026 року №R731018, складеною ТВО начальника (військове звання-незазначено) ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Вважає, що проти ветерана-учасника бойових дій (посвідчення № НОМЕР_3 від 06.04.2026 року-додається) посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_3 ) вчинено протиправні дії, які полягають в зловживанні посадовим становищем, а саме в завідомо неправомірному притягненні до адміністративної відповідальності. Зазначив, що постанова складена з грубим порушенням вимог законодавства, а саме, відсутня посада та підпис особи, яка винесла постанову та печатка Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказав, що з тексту складеної «Постанови» стаття 210 КУпАП визначає «Порушення призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку», що виключає притягнення до адмінвідповідальності з огляду на те що, зазначено у мотивувальній частині оскаржуваної постанови. Зазначив, що окрім написання визнання провини розгляду справи фактично не було. В постанові не вказано навіть протоколу, на підставі якого була винесена оскаржувана постанова. Вважає, що постанова про адміністративне правопорушення №R731018 від 26.08.2026 року складена неуповноваженою особою, без підпису і печатки керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 не є доказом доведення вини ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення за ч. З ст. 210 КУпАП, тому підлягає скасуванню з подальшим закриттям провадження у справі. Просив скасувати постанову ТВО начальника R731018 від 26.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 3 ст.210-1 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позов, в якому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Вказав, що відповідно до ЄДРПВР «ОБЕРІГ» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.07.2026 року перебував у статусі порушника військового обліку (не прибув вчасно за повісткою №7953053 до ІНФОРМАЦІЯ_4 ). На підставі вказаних обставин та відповідно до чинного законодавства, за зверненням до Національної поліції України, він підлягає доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_1 як особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП. Відповідно будучи ознайомленим із порушенням, скаржник подав заяву про визнання правопорушення вх.№3/12539 від 26.08.2026 року, на підставі якої у відповідності до абз. 2 п. 12 Інструкції ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ) була винесена постанова №R731018 від 26.08.2026 року про накладення штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Поряд з цим, щодо суми штрафу у постанові №R731018 від 26.08.2026 року ОСОБА_1 було роз`яснено його право сплатити 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, зважаючи на добровільність визнання вчиненого адміністративного правопорушення та подання заяви.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце його проведення, причин неявки не повідомили.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксація судового засідання з допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Конституцією України закріплено норму щодо обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, згідно КАС, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак на думку суду це не може розумітись таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог.

З огляду на зазначене суд вважає, що обов`язок доказування розподіляється також таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обгрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 року по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі №536/583/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до копії повістки № 7953053 від 21.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_6 зобов`язав позивача з`явитися за адресою: АДРЕСА_4 , 01.07.2026 о 09:00 годині для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.08.2026 року начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) було подано письмову заяву про те, що він усвідомлює, визнає та не буде оспорювати свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченого частиною 3 ст.210, 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме неприбуття по повістці. Причиною вчинення зазначеного вище правопорушення були сімейні обставини. Вказані обставини підтверджуються копією вказаної заяви.

Судом встановлено, що постановою від 26.08.2026 року № R731018, складеною ТВО начальника ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, у зв`язку із тим, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що підтверджується копією даної постанови.

Судом в судовому засіданні також досліджено копію довідки № 1843/3/53 від 10.02.2026 року, копію посвідчення ветерана № НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 1-3 ст. 17 Закону України '"Про оборону України" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 КУпАП). Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249) ; оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Згідно положення ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Твердження позивача про те, що постанова про адміністративне правопорушення №R731018 від 26.08.2026 року складена не уповноваженою особою спростовується положеннями ст. 235 КУпАП, відповідно до яких від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до закону наділений повноваженнями на винесення оскаржуваної постанови.

Щодо твердження позивача про те, що на оскаржуваній постанові відсутній підпис уповноваженої особи та печатка установи, суд звертає увагу на те, що сторонами не представлено для огляду оригіналу цієї постанови, позивач не заявляв клопотання про її витребування, що унеможливлює для суду однозначно та достовірно встановити наявність підпису та печатки на оригіналі постанови.

Щодо твердження позивача про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, суд звертає увагу на те, що відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення порушення, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а не за «порушення призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку».

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до письмової заяви позивача начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) від 26.08.2026 року причиною його неприбуття по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 були сімейні обставини, а не необізнаність про його обов`язок прибути у вказаний час та по вказаній адресі по цій повістці.

Суд звертає увагу на те, що позивач, мотивуючи незаконність оскаржуваної постанови, не зазначає про те, що повістка йому не вручалася чи що він не був ознайомлений з її змістом.

Будь-яких інших достатніх належних та допустимих доказів незаконності оскаржуваної постанови суду не надано.

Таким чином, позивач заперечив проти законності винесеної постанови, однак всупереч вимогам ч.1 ст.77 КАС України, не надав суду достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП, ст. 72, 73 КАС України доказів, які б підтверджували неправомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином оскаржувана постанова відповідає встановленим до неї вимогам законодавства, відповідач при її винесенні діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскаржувана постанова така, що вчинена відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

За таких обставин в задоволенні позову потрібно відмовити.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 245, 251, 256 КУпАП, ст. 9, 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.

За умовами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Оприск З. Л.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua