Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №461/3923/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3923/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року. м. Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р. ,

з участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

представника позивачки Бердара С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в інтересах якої діє адвокат Бердар Сергій Васильович (79005, м. Львів, вул. Богомольця О.7/2, РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на користь позивачки заборгованість за договором позики у розмірі 78 395 доларів США та 269 925 злотих.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 19.05.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого позивачка зобов`язувалася надати відповідачу позику в сумі 621 000 злотих, яку він мав отримати частинами протягом двох років на банківський рахунок. Відповідач зобов`язувався повернути суму позики до 31.12.2025. На виконання умов договору позивачка перерахувала на банківський рахунок відповідача 269 925 злотих та 78 395 доларів США. Однак відповідач отримані кошти у встановлений строк не повернув та щодо продовження строку повернення позики до позивачки не звертався. Представник позивачки зазначає, що факт перерахування коштів підтверджується банківською випискою, а отримання відповідачем позики породжує обов`язок повернути отримані кошти. Оскільки відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, позивачка змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.06.2026 відкрито загальне судове провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.06.2026 вжито заходи забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бердар Сергій Васильович до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики: накладено арешт на квартиру загальною площею 64.6 кв. м, житловою площею 32.4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 91207654623; накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах у межах суми стягнення, яка становить 78 395 доларів США та 269 925 злотих.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представника позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить задовольнити позов, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подав. Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Заслухавши думку представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 19 травня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики. Відповідно до умов договору, позивачка зобов`язувалася надати відповідачу позику в розмірі 621 000 злотих, яку останній мав отримати частинами протягом двох років на банківський рахунок. Термін повернення позики визначено до 31 грудня 2025 року /а.с.14-15/.

На виконання умов договору позики ОСОБА_1 перерахувала на банківський рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в загальному розмірі 269 925 злотих та 78 395 доларів США, що підтверджується випискою з банківського рахунку/а.с.22-23/.

Однак у визначений договором термін ОСОБА_2 отримані кошти позивачці не повернув.

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України, передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, у тому числі, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно із ч.2 ст.1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України № 6-1967цс15 від 11.11.2015 року, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Відповідно до вимог ЦК України розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.

Встановлено, що відповідно до умов договору позики від 19.05.2022 відповідач взяв на себе зобов`язання повернути позивачці отримані в позику грошові кошти у строк до 31.12.2025. На виконання умов договору позивачка перерахувала на банківський рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 269 925 злотих та 78 395 доларів США, що підтверджується випискою з банківського рахунку. Однак у визначений договором строк відповідач отримані кошти не повернув.

Частинами першою, другою статті 533 ЦК України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язань або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку , встановлених законом.

Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства.

Такі випадки передбачені ст. 193, ч. 4 ст. 524 ЦК України, Законом України від 16.04.1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом КМУ від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Гривня як національна валюта є єдиним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона цд укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання позики в іноземній валюті позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цього з огляду на положення ст. 1046 та 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язань з боку позичальника є повернення коштів у строки та розмірі саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в сіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Таку правову позицію висловлено Великою палатою Верховного суду у постанові від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц.

Оскільки відповідачем прострочено повернення суми позики, з ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість за договором позики у розмірі 78 395 доларів США та 269 925 злотих.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки відповідачем порушено умови договору позики від 19.05.2022, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що борг погашено, та позов є безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки сплачений судовий збір у розмірі 13 312, 00 грн.

Крім того, відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 11, 158, 192, 207, 526, 612, 625, 629, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість за договором позики у розмірі 78 395 доларів США та 269 925 злотих.

Заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру загальною площею 64.6 кв. м, житловою площею 32.4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 91207654623; накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах у межах суми стягнення, яка становить 78 395 доларів США та 269 925 злотих, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір – 13 312, 00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.10.2026.

Суддя О.Р. Юрків.