Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №299/3205/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3205/26

Номер провадження 2/299/1566/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Стасюк Ю.П., звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2 є рідним батьком позивача ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , номер актового запису 385/2008.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є повнолітнім та продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги з боку відповідача (батька).

Відповідно до довідки №345 від 29.06.2026 року, яка видана ОСОБА_5 , про те, що він дійсно є студентом 1 курсу денної форми навчання, ОС «магістр», спеціальність «Медицина», медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», термін закінчення навчання 30.06.2031 року. Відповідно до довідки №25 від 22.06.2026 року, яка видана студмістечком ДВНЗ «Ужгородський національний університет» про те, що ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1 , яка складається з 18 м. кв. жилої площі, на IV поверсі V-поверхового гуртожитку, що належить ДВНЗ «УжНУ». Позивач продовжує навчання у ДВНЗ та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги. Його витрати пов`язані із процесом навчання та складаються з оплати проїзду до міста Ужгорода (де розташований навчальний заклад, оскільки сам він проживає у селі Чорнотисів, Берегівського району, відстань прибл. 109 км), проживання у гуртожитку, харчування, придбання підручників, навчальних посібників та інших необхідних витрат пов`язаних з навчанням. Відповідач є працездатним і може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у період його навчання до досягнення дитиною 23 років.

На підставі вищенаведеного позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на його, позивача, утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на період його навчання в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет», термін закінчення навчання 30.06.2031 року, але не більше, ніж до досягнення ним віку 23 років.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, однак представник позивача подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, з невідомих суду причин в судове засідання не з`явився і від нього не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки. Відзив на позов відповідач не подав.

Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , номер актового запису 385/2008.

Син відповідача набув повноліття, але продовжує навчатися та потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до довідки №345 від 29.06.2026 року, ОСОБА_4 дійсно є студентом 1 курсу денної форми навчання, ОС «магістр», спеціальність «Медицина», медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», термін закінчення навчання 30.06.2031 року.

Відповідно до довідки №25 від 22.06.2026 року, яка видана студмістечком ДВНЗ «Ужгородський національний університет» ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1 , яка складається з 18 м. кв. жилої площі, на IV поверсі V-поверхового гуртожитку, що належить ДВНЗ «УжНУ».

Таким чином, позивач продовжує навчання у ДВНЗ та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Його витрати пов`язані із процесом навчання та складаються з оплати проїзду до міста Ужгорода (де розташований навчальний заклад, оскільки сам він проживає у селі Чорнотисів, Берегівського району, відстань прибл. 109 км), проживання у гуртожитку, харчування, придбання підручників, навчальних посібників та інших необхідних витрат пов`язаних з навчанням.

Оскільки син відповідача навчається, тому потребує матеріальної допомоги, але між ним та його батьком, відповідачем по справі, не досягнуто згоди щодо матеріального утримання позивача у зв`язку з навчанням.

Статтею ст. 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

За змістом ст.199 СК України обов`язок утримувати повнолітнього сина (доньки), який (яка) продовжує навчання, покладено на обох батьків.

Наведені норми імперативно закріплюють обов`язок батьків утримувати дітей, які продовжують навчання.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Сторони не можуть домовитися про розмір аліментів на утримання позивача у зв`язку з навчанням, а тому кошти на утримання дитини (аліменти) у зв`язку з навчанням підлягають присудженню за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжує навчання, у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, натомість відповідач в добровільному порядку не приймає участі в утриманні сина, суд вважає, що відповідач, як фізично здорова людина, спроможна сплачувати аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання.

На підставі наведено, суд вважає за можливе задоволити позовні вимоги та стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в запропонованій позивачем частці від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до закінчення навчання.

Суд зазначає, що ч.2 ст.199 СК України передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Відтак із відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду 14.07.2026 на період його навчання в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет», термін закінчення навчання 30.06.2031 року, але не більше, ніж до досягнення ним віку 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Левко Т. Ю.