Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №591/1647/26
Суддя: Басова В. І.
Справа №591/1647/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Косар А. І.
Номер провадження 33/816/1567/26Суддя-доповідач Басова В. І.
Категорія 124 КУпАП
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І.,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кузнецова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвоката Кузнецова Артема Сергійовича на постанову судді Зарічного районного суду м.Суми від 07.09.2026, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП . Провадження у справі закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу,
встановила:
Постановою судді Зарічного районного суду м.Суми від 07.09.2026 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Кузнецов А. С. в інтересах ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою та просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Зазначає, що суд не надав належної оцінки висновку експерта № 183 від 08.06.2026 року, відповідно до якого водій автомобіля ВАЗ 21154 не мав технічної можливості попередити ДТП, а в його діях не встановлено невідповідності вимогам ПДР України, яка перебувала б у причинному зв`язку з її виникненням. Натомість експерт встановив, що дії водія автомобіля Opel Astra суперечили вимогам ПДР та перебували у причинному зв`язку з ДТП.
Попри це, суд дійшов протилежного висновку, фактично не врахувавши зміст експертного дослідження. Якщо суд вважав висновок експерта неповним або недостатньо зрозумілим, він мав можливість викликати експерта для надання пояснень відповідно до ст. 273 КУпАП.
Суд фактично поклав на ОСОБА_2 обов`язок доводити власну невинуватість, зазначивши в постанові, що суду не надано доводів, які спростовували б його винуватість у порушенні п. 10.4 ПДР України.
Матеріали справи не містять достатніх доказів порушення ОСОБА_2 п. 10.4 ПДР України. Водночас висновок експерта спростовує наявність у його діях порушень, які перебували б у причинному зв`язку з ДТП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник Кузнецов А.С. апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у них. Просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.
У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимоги закону судом першої інстанції дотримано, а висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим та підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам події.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.124 КУпАП.
Згідно п.10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.02.2026 серії ЕПР1 №589447, 12.02.2026 близько 09 год. 57хв м. Суми вул. Харківська,40 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21154 номерний знак НОМЕР_1 , під час розвороту не переконався, що це буде безпечно та не складе перешкод чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, та допустив зіткнення з транспортним засобом Opel Astra номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. Автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola Solution vb400 470803.
Розглянувши вказаний протокол про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується наявними у справі доказами, зокрема:
- схемою місця ДТП до протоколу від 12.02.2026 в якій відображено всі обставини, що стосуються дорожньо-транспортної події, а також місце розташування транспортних засобів після її настання. Згідно зі схемою, у транспортному засобі ВАЗ 21154 номерний знак НОМЕР_1 зафіксовані пошкодження (капот, передній бампер, передне ліве крило, передні колеса, передні фари (ліва)), у транспортному засобі Opel Astra номерний знак НОМЕР_2 зафаксовані пошкодження (передні праві двері, праве скло заднього виду, скло передньої правої двері, передне праве крило, передне праве колесо, бампер, капот, передня права фара). Документ підписаний учасниками події ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- пояснень ОСОБА_2 з яких вбачається, що 12.02.2026 о 09 год 57 хв він їхав за кермом ВАЗ 2115 ВМ 2145 ЕН по вул Харківська, поблизу перехрестя вул Табали намагався здійснити розворот на перехресті з вул Замостянська і будучи переконаним, що немає перешкод в нього вїхав на великій швидкості автомобіль Опель Астра;
- пояснень ОСОБА_3 , за змістом яких 12.02.2026 вона керувала транспортним засобом марки Opel з номерним знаком НОМЕР_2 , водій іншої машини не переконався в безпечності руху і свого маневру здійснив розворот. Внаслідок чого допустив зіткненя з її автомобілем. Дана подія відбулась на перехресті вул. Замостянська та вул Харківська;
- фотокартками з місця ДТП;
- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про дорожньо транспортну подію.
З урахуванням установлених обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
Апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Правопорушення ОСОБА_2 вчинено 12.02.2026, тобто станом на 07.09.2026 закінчився тримісячний строк, передбачений законом, для накладення на особу адміністративного стягнення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16, 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18, 04 березня 2020 року у справі №641/2795/16, 29 квітня 2020 року у справі №686/4557/18, 26 січня 2022 року у справі №465/674/19, від 26 жовтня 2022 року у справі №645/6088/18 зроблений правовий аналіз ст. 38 КУпАП, яким установлено, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні правопорушення.
Отже, аналіз положень ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП дає підстави стверджувати, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення. При цьому, закриття справи із підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була б відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, з урахуванням наведеного суд першої інстанції правильно установив у діях ОСОБА_2 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав його винуватим та закрив провадження у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки висновку судового експерта № 183 від 08.06.2026, відповідно до якого водій автомобіля ВАЗ 21154 не мав технічної можливості попередити дорожньо-транспортну пригоду, а в його діях не встановлено невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які перебували б у причинному зв`язку з її виникненням не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП висновок експерта є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення та не має наперед установленої сили. Він підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами з погляду належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення справи. При цьому суд не зобов`язаний безумовно погоджуватися з висновками експерта, однак у разі їх відхилення повинен навести відповідні мотиви.
Як убачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції не залишив поза увагою висновок експерта № 183 від 08.06.2026, а навів його основні положення та виклав мотиви, з яких не погодився з ним у частині оцінки дій водія автомобіля ВАЗ 21154. Зокрема, суд звернув увагу на те, що експерт, відповідаючи на поставлені питання, зазначив вимоги пунктів 10.1, 10.4, 10.6, 9.4 ПДР України, яких мав дотримуватися водій автомобіля ВАЗ 21154, однак, на переконання суду, не здійснив достатнього аналізу механізму виникнення ДТП, обставин виникнення небезпеки та дорожньої ситуації на момент початку виконання маневру розвороту.
Суд першої інстанції також урахував, що з пояснень самого ОСОБА_2 не вбачається, яке саме положення займав автомобіль Opel Astra, з якою швидкістю він рухався та на якій відстані перебував на момент початку розвороту автомобіля ВАЗ 21154. За таких обставин суд дійшов висновку про недостатність експертного дослідження для спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що суд першої інстанції оцінював не лише експертний висновок, а й протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та відеозапис фіксації працівниками поліції події. Саме сукупність цих доказів була покладена в основу висновку суду про наявність у діях ОСОБА_2 порушення вимог пункту 10.4 ПДР України.
Посилання апелянта на те, що за наявності сумнівів у повноті або зрозумілості експертного висновку, суд мав викликати експерта для надання пояснень відповідно до статті 273 КУпАП, не спростовує наведених висновків. Зазначена норма передбачає можливість залучення експерта за потреби у спеціальних знаннях та не встановлює безумовного обов`язку суду викликати експерта в кожному випадку незгоди з його висновком. Водночас необхідність такого виклику має оцінюватися з урахуванням характеру неясностей, суперечностей та значення відповідних питань для правильного вирішення справи.
Доводи апелянта про те, що суд фактично поклав на ОСОБА_2 обов`язок доводити власну невинуватість, також не можуть бути визнані достатніми для скасування постанови.
Відповідно до статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП обов`язок повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи, збирання та оцінки доказів покладається на уповноважених осіб і суд у межах їхніх процесуальних повноважень. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість, а її вина має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
Доводи апелянта про покладення на ОСОБА_2 обов`язку доводити власну невинуватість не ґрунтуються на змісті оскаржуваної постанови. Суд першої інстанції навів докази, які, на його переконання, підтверджують порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.4 ПДР України. Зазначення судом про те, що ОСОБА_2 не надав доказів на спростування встановлених обставин, у контексті всієї постанови свідчить про оцінку його заперечень у зіставленні з дослідженими доказами, а не про перекладення на нього обов`язку доведення невинуватості.
Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд вважає, що постанова Зарічного районного суду м.Суми від 07 вересня 2026 року ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законною й обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд має право залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, або скасувати постанову повністю чи частково та ухвалити нову постанову, змінити її чи закрити провадження у справі.
З огляду на викладене апеляційний суд не встановив підстав для скасування постанови судді Зарічного районного суду м.Суми від 07 вересня 2026 року, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції належить залишити без змін.
Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника Кузнецова Артема Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_2 , на постанову судді Зарічного районного суду м.Суми від 07 вересня 2026 року залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяБасова В. І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua