Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №513/1042/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №513/1042/26

Суддя: Прохоров П. А.

Номер провадження: 33/813/1861/26

Номер справи місцевого суду: 513/1042/26

Головуючий у першій інстанції Варгаракі С.М.

Доповідач Прохоров П. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Прохорова П.А., секретаря судового засідання Гремалюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Букур Максима Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Арцизького районного суду Одеської області 31.08.2026 року у справі стосовно ОСОБА_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

В провадження Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Букур М.Є. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Арцизького районного суду Одеської області 31.08.2026 року.

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні ДТП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу 850 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 17 липня 2026 року, об 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 по автодорозі Одеса-Рені М15 96 км 700 м, керував автомобілем марки «Mazda СХ-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та вчинив зіткнення з автомобілем марки «Опель Вектра», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги пункту 12.1. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Захисник Букур М.Є. подав апеляційну скаргу на зазначену постанову суду, в якій вказує, що суд першої інстанції, залишивши поза увагою заперечення сторони захисту, не надавши їм належної правової оцінки, належним чином не обґрунтувавши власні висновки, прийняв необґрунтовану та необ`єктивну постанову, яка підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

-суд першої інстанції допустив вибіркове та упереджене дослідження матеріалів справи, що прямо суперечить приписам статей 245, 252, 280 КУпАГІ щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин події, а саме безпідставно дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про наявність суперечностей між письмовими поясненнями ОСОБА_1 та вихідними даними заяви про проведення експертного дослідження;

-безпідставність та помилковість висновку суду першої інстанції визнання висновку експерта недопустимим доказом. Позиція суду щодо відхилення доказу сторони захисту порушує фундаментальний принцип рівності сторін та права на справедливий судовий розгляд, закріплений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Захисник вважає, що такий висновок суду ґрунтується на неправильному тлумаченні норм процесуального та матеріального права, суперечить встановленому законом порядку збирання доказів стороною захисту та спростовується фактичними матеріалами справи.

-суд першої інстанції провів формальний, упереджений та однобічний розгляд, не спростував належними доказами покази ОСОБА_1 , безпідставно відкинув наукові висновки державної експертної установи та ухвалив постанову на припущеннях і суперечливих поясненнях зацікавленої особи ( ОСОБА_2 ), що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення за стандартом «поза розумним сумнівом» та тягне за собою обов`язкове скасування оскаржуваного судового рішення;

-неспроможність посилань суду першої інстанції на дорожню розмітку 1.1 («вузька суцільна лінія») та подвійних стандартів при оцінці схеми місця ДТП;

-формалізм при розгляді справи, який полягає у наявності грубої описки в резолютивній та мотивувальній частинах постанови суду, а саме зазначення в абзаці третьому резолютивної частини постанови прізвища « ОСОБА_3 », а також зазначення у мотивувальній частині постанови номерного знаку автомобілем марки «Mazda СХ-5», НОМЕР_1 , замість вірного НОМЕР_3 ;

-схема місця дорожньо-транспортної пригоди, складена інспектором поліції, є спрощеною графічною фіксацією події, де лінії розмітки відображені суто умовно та схематично, без прив`язки до відповідного паспорта дороги чи дислокації дорожніх знаків і розмітки. Працівниками поліції при оформленні матеріалів справи не зафіксовано жодних дорожніх знаків, зокрема заборонного дорожнього знака 3.25 «Обгін заборонено», який би безумовно виключав законність виконання обгону на цій ділянці автодороги М-15 «Одеса-Рені». За відсутності офіційної схеми організації дорожнього руху на вказаному кілометрі траси та враховуючи наявність перехрестя/примикання з ґрунтовою дорогою (де за державними стандартами ДСТУ розмітка 1.1 або переривається лінією 1.7, або переходить у переривчасту лінію 1.5 чи 1.11 для дозволу маневру повороту), категоричне твердження суду про безумовну наявність безперервної лінії 1.1 є суто припущенням.

З огляду на викладені обставини, просить скасувати постанову Арцизького районного суду Одеської області від 31.08.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП; прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити; повторно дослідити докази, які перебувають у матеріалах справи, зокрема висновок експерта від 27.07.2026 року №ЕД-19/104-26/27225-ІТ.

Представником іншого учасника ДТП ОСОБА_2 адвокатом Лях І.Д. подані заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких проти апеляційної скарги вони заперечують, вважають рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а подані заявником аргументи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, тому суд першої інстанції належно і повно дослідив всі наявні докази у справі дійшов правильного висновку про правопорушення.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, зазначивши, що ДТП відбулось на зустрічній смузі, ОСОБА_1 , рухаючись позаду попутного транспортного засобу, який рухався зі значно меншою швидкістю, він завчасно виїхав на смугу зустрічного руху для виконання маневру обгону, і вже в процесі виконання даного маневру водій автомобіля Opel Vectra раптово приступив до здійснення повороту ліворуч у бік ґрунтової дороги без завчасної подачі відповідного сигналу світловим покажчиком. Крім того, вважає, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції зазначена невірна кваліфікація дій ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Шарова М.В., дослідивши доводи заперечень представника іншого учасника ДТП на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд дійшов висновку про таке.

Мотиви апеляційного суду

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 83, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При розгляді даної справи, суддя місцевого суду наведених вище вимог закону не дотримався, оскільки не звернув увагу на неналежне оформлення матеріалів справи органом, який складав протокол, з необхідною та достатньою повнотою не встановив фактичні обставини справи, та як наслідок, прийняв передчасне рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Такий висновок місцевого суду є необґрунтованим та передчасним, оскільки схема місця дорожньо-транспортної пригоди, додана до протоколу, не відповідає вимогам закону, а її суттєва неповнота унеможливлює прийняття остаточного рішення судом, без усунення недоліків органом який складав протокол про адміністративне правопорушення.

Апеляційним судом встановлено, що обставини викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення та схемі місця ДТП, мають неповноту та суттєві суперечності, які не були усунуті правоохоронним органом при оформленні матеріалів до їх передачі до суду, що суперечить вимогам ч.ч. 1, 8 Розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом №1395 від 07.11.2015 року Міністерства внутрішніх справ України (далі - «Інструкція»).

Відповідно до п.4 ч.1 Розділу ІІ Інструкції, протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст.254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Розділом ІХ Інструкції чітко зазначені Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП. Відповідно до ч.1 у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

В обов`язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об`єктів, зображених на схемі.

На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: 1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; 2) номерний знак транспортного засобу; 3) власник (співвласник) транспортного засобу; 4) серія та номер полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов`язковою; 5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; 6) вид пригоди; 7) кількість учасників ДТП; 8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306; 9) результати огляду на стан сп`яніння (у випадку його проведення); 10) тип транспортного засобу.

Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів

При складанні схеми місця ДТП рекомендується: 1) застосовувати спеціальне креслярське приладдя (лінійки, лекала); 2) користуватися загальноприйнятими графічними зображеннями об`єктів та умовними позначками; 3) не порушувати масштабу зображення; 4) деталізувати ту чи іншу ділянку схеми пригоди; 5) використовувати винесення фрагментів за схему.

У випадках, коли для прийняття об`єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об`єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п`ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Однак вищевказаним приписам Інструкції, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у повній мірі не відповідають.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 17 липня 2026 року, об 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 по автодорозі Одеса-Рені М15 96 км 700 м, керував автомобілем марки «Mazda СХ-5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та вчинив зіткнення з автомобілем марки «Опель Вектра», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги пункту 12.1. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Із протоколу вбачається, що працівником поліції матеріали щодо ОСОБА_1 складені за порушення останнім вимог п.12.1 Правил дорожнього руху.

До вказаного протоколу долучені: схема місця ДТП від 17.07.2026, пояснення водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , фототаблиця з місця події.

Апеляційним судом досліджено схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.07.2026 та встановлено її невідповідність Інструкції, оскільки на схемі не зафіксовані всі об`єкти та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для правильного та об`єктивного вирішення справи.

Апеляційний суд визнає слушними доводи представника ОСОБА_1 про те, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди, складена інспектором поліції, є спрощеною графічною фіксацією події, де лінії розмітки відображені суто умовно та схематично, без прив`язки до відповідного паспорта дороги чи дислокації дорожніх знаків і розмітки, не зафіксовано жодних дорожніх знаків, враховуючи наявність перехрестя/примикання з ґрунтовою дорогою, тощо.

Так, на схемі ДТП не зафіксована загальна ширина проїзної частини на якій відбулась пригода, не відображені відстані від транспортних засобів до лівого узбіччя дороги, а також відстані від транспортних засобів до нерухомих об`єктів.

У зв`язку з наведеними обставинами неможливо точно уявити та встановити фактичні обставини ДТП, а саме місце зіткнення автомобілів, дійсне розташування автомобілів до дорожньо-транспортної пригоди, наявність або відсутність дорожніх знаків і розмітки із зазначенням назв об`єктів, зображених на схемі ДТП.

Із викладеного вбачається, що схема місця ДТП не відповідає вищевказаним приписам Інструкції.

Усунути встановлені під час апеляційного перегляду недоліки, в тому числі і невідповідність схеми ДТП тим даним, на які посилаються водії транспортних засобів неможливо.

Апеляційний суд вважає, що для всебічного, повного та об`єктивного встановлення реальних обставин ДТП, інспектору поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, під час доопрацювання матеріалів справи про адміністративне правопорушення необхідно встановити, з`ясувати та зафіксувати в схемі ДТП та шляхом відбору докладних пояснень учасників та свідків ДТП всі обставини справи. Так, у разі необхідності, з урахуванням приписів Інструкції, органу поліції необхідно здійснити наступні дії: усунути вищевказані недоліки та протиріччя в схемі ДТП на місці події за участю учасників ДТП та свідків (у разі їх наявності); встановити та зазначити в схемі ДТП, де відносно дорожнього полотна, знаходилися зазначені автомобілі, до пригоди та в момент зіткнення, з урахуванням конкретної дорожньої обстановки, кількості смуг для руху, розташування автомобілів в конкретних смугах для руху та їх напрямку; які порушення правил дорожнього руху з технічної точки зору стали безпосередньою причиною зіткнення автомобілів; дії якого з водіїв з технічної точки зору були у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Крім того, органу поліції необхідно вжити заходів щодо встановлення, витребування та долучення до матеріалів справи відеозаписів з камер зовнішнього спостереження з прилеглих об`єктів нерухомості (у разі наявності), оскільки на таких відеозаписах можуть бути зафіксовані обставини пригоди.

Наведені недоліки схеми місця ДТП та матеріалів адміністративної справи в цілому, позбавляють суд апеляційної інстанції перевірити рішення судді місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та заперечень представника іншого учасника ДТП, оскільки суд першої інстанції, не зважаючи на наявність підстав для направлення матеріалів справи на дооформлення, виніс передчасне рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суд не має права відшукувати докази на наявність або відсутність винуватості вини особи, яка притягається до відповідальності, тобто не має права перебирати на себе функції сторони обвинувачення.

На думку апеляційного суду, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з порушенням процесуальних норм, зокрема згаданої вище Інструкції, фактично призвело до порушення приписів ст.ст.1, 256 КУпАП та прав учасників ДТП, які відповідно, позбавлені права відстоювати свою позицію, а для особи відносно якої складно протоколу про адміністративне правопорушення - порушує право на захист, що регламентовано положеннями ст. 63 Конституції України.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

З урахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає, що для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин даної справи, органу поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, під час доопрацювання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, необхідно виправити викладені в мотивувальній частині постанови апеляційного суду недоліки.

Відповідно до положень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, протокол про адміністративне правопорушення, складений без додержання вимог КУпАП та Інструкції підлягає поверненню відповідному органу для належного оформлення.

Приймаючи рішення про скасування оскарженої постанови суду першої інстанції з поверненням для належного оформлення та доопрацювання матеріалів справи органу, який складав протокол, апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ.

Так, у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

При цьому, враховуючи, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах долучених до нього, які були зібрані органом, який склав протокол, та для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.

За наведених обставин та враховуючи те, що без усунення недоліків матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд позбавлений можливості прийняти остаточне законне та обґрунтоване рішення по суті справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягають поверненню до УПП в Одеській області для доопрацювання, належного оформлення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Букур Максима Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Арцизького районного суду Одеської області 31.08.2026 року у справі стосовно ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Арцизького районного суду Одеської області 31.08.2026 року у справі стосовно ОСОБА_1 , якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції в Одеській області, для доопрацювання та належного оформлення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Прохоров П.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua