Суд: Козелецький районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №734/3342/26
Суддя: Іванюк Т. І.
Справа № 734/3342/26
Провадження № 3/734/1755/26
ПОСТАНОВА
іменем України
16 жовтня 2026 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,-
в с т а н о в и в:
08.07.2026 о 11 годині 13 хв. в с. Сираї дорога М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звуженні зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я Козелецька ЛІЛ ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подавши суду письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення, у яких зазначає, що з висунутими обвинуваченнями повністю не згоден, оскільки ніколи не приймав наркотичних засобів у будь-якому вигляді. Його висловлювання на місці зупинки транспортного засобу були спрямовані на з`ясування фактичних підстав висунутого припущення та правомірності вимоги пройти огляд. Поїздку до медичного закладу не вважав обґрунтованою, оскільки, на його думку, поліцейський не мав об`єктивні підстави підозрювати його у сп`янінні. Ознаки сп`яніння, на які посилався поліцейській не відповідають дійсності. На відео не зафіксовано всі події, які відбувалися після зупинення транспортного засобу, у тому числі і відмови від проходження огляду та оформлення направлення. Також просив розглянути справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713796 від 08.07.2026, згідно з яким 08.07.2026 о 11 годині 13 хв. в с. Сираї дорога М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звуженні зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я Козелецька ЛІЛ ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- направленням ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакцій від 08.07.2026 у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- довідку старшого інспектора ВАП УПП у Чернігівській області, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 06.09.2016 року;
- відеозаписом з боді-камери поліцейського, на якому зафіксовано, яка працівник поліції зупиняє автомобіль марки Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 за перевищення швидкісного режиму. Під час перевірки документів та встановлення адреси проживання між ОСОБА_1 та поліцейськими виникає суперечка, під час якої останній ставить під сумнів законність органу поліції виконувати свої повноваження. В подальшому поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що у нього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, перелічує їх та пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Також ОСОБА_1 роз`яснюють наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 на це відповідає, що до лікарні не поїде, огляд проходити не буде, оскільки не вбачає для цього підстав. Поліцейський каже, що у такому випадку відносно нього буде складено протокол за порушення п.2.5 ПДР, а що ОСОБА_1 відповідає: «Ну і складайте». Поліцейський, роз`яснивши ОСОБА_1 його права, відходить та повертається через кілька хвилив, після чого оголошує останньому протокол про адміністративне правопорушення та повідомляє, що його від керування відсторонено.
Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.
При цьому суд констатує, що на вимогу працівників поліції, які виявили ознаки наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 мав виконувати передбачені законом вимоги поліцейського щодо огляду на стан сп`яніння, але відмовився від виконання такої вимоги.
Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз. 3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак таких дій не вчинив.
Під час розгляду справи судом з`ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту не надано.
Матеріали справи свідчать про те, що поліцейським було дотримано вимоги закону, які регламентують процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також фіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №713796 від 08.07.2026 року відповідає вимогам ст.256 КУпАП та містить дату і місце його складання, посаду, прізвище, ім`я та по батькові особа, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суд зазначає, що підставою для висунення ОСОБА_1 вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння стало суб`єктивне припущення поліцейського про перебування зазначеної особи у стані сп`яніння, яке ґрунтувалося на наявності у неї передбачених п. 4 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, ознак наркотичного сп`яніння.
Висунення такої вимоги призвело до виникнення у водія обов`язку пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.
Вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд була такою, що не ставила під сумнів факт відмови.
На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку було необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.
Таким чином дії працівників поліції відповідають вимогам «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735.
Доводи ОСОБА_1 , які викладені у письмових запереченнях не спростовують порушення ним п.2.5 ПДР, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин суд приходить до висновку, що сукупність вищевказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суддя, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, дійшов висновку про призначення безальтернативного адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605, 60 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, 266, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
п о с т а н о в и в:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів із моменту її винесення.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua