Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №750/13904/25
Суддя: Рахманкулова І. П.
Справа № 750/13904/25
Провадження № 2/750/398/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря – Левченка К.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Шолох О.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Туки С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
третя особа – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Фефелова Юлія Костянтинівна,
в с т а н о в и в:
у жовтні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Шолох О.В. звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якому просить встановити факт її проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з серпня 2008 до дня смерті останнього.
Обґрунтовано позов тим, що у 2004 році позивач познайомилася із ОСОБА_4 , а з серпня 2008 року вони почали проживати однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу у квартирі, яка належала ОСОБА_4 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, між ними склались усталені відносини притаманні подружжю в розумінні ст.3 СК України. Вони робили спільні покупки, разом вели господарство. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 працювали разом на ринку, мали торгівельні місця, були зареєстровані як фізичні особи – підприємці. 30 березня 2022 року внаслідок потрапляння боєприпасів, їх уламків, під час бойових дій виникла пожежа на ринку ТОВ "Коопринок", за адресою: АДРЕСА_2 . Вогнем знищено торговельні кіоски №№ 116, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 належні ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 . У вказаних торговельних кіосках внаслідок пожежі знищено спільне майно та товар. За життя ОСОБА_4 визнаний потерпілим у кримінальному провадженні, відкритому з вказаної підстави та мав право на отримання компенсаційних витрат за знищене майно. Дане майно, яке було знищено, являлося спільним сумісним майном з позивачем, оскільки вони його разом придбавали за спільні кошти, адже проживали як одна сім`я. ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ворожої атаки на місто, ОСОБА_4 загинув, перебуваючи на робочому місці в ПРАТ Чернігівпобутрадіотехніка. За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 14 лютого 2024 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинською Т.В., в якому належну йому квартиру АДРЕСА_3 заповів своїй дочці ОСОБА_2 (відповідач по справі) та ОСОБА_1 в рівних частинах кожній.
Оскільки ОСОБА_1 не перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , вона не є спадкоємцем після його смерті за законом та не має змоги отримати спадщину на інше майно, набуте за життя ОСОБА_4 , а також на отримання компенсаційних виплат за знищене майно під час пожежі та підтвердити, що майно, набуте ними за час спільного проживання є спільною сумісною власністю.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
10 листопада 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що позивачем в обґрунтування позову не надано жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував той факт, що протягом періоду з серпня 2008 року по 06 червня 2025 року позивач та померлий ОСОБА_4 були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки, в тому числі, що у позивача та відповідача були наявні спільні витрати, спільний бюджет, спільне харчування, відбувалася спільна участь у витратах на утримання житла, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Також, представник відповідача зазначив, що показання свідків та спільні фотографії самі по собі не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Крім того, з квитанцій, які додані до позову, убачається що померлий ОСОБА_4 та позивач протягом спірного періоду з серпня 2008 року по 06.06.2025 не приймали спільної участі у витратах на утримання житла, оскільки жодна квитанція, яка додана до позову, не підтверджує як сплату позивачем житлово-комунальних послуг за квартиру померлого ОСОБА_4 , так і сплату померлим ОСОБА_4 житлово-комунальних послуг за квартиру позивача.
Представник позивача з використання системи «Електронний суд» надіслала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що всі обставини, які викладені в відзиві ОСОБА_2 не відповідають дійсності, окрім того, що саме ОСОБА_2 дійсно отримувала документи на поховання батька ОСОБА_4 , тому що вона є рідною донькою. ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_2 здійснювала поховання свого цивільного чоловіка. Крім того, ОСОБА_1 також витрачала кошти на поховання чоловіка.
Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Тука С.М. надіслав заперечення на відповідь на відзив, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити та врахувати дані заперечення при ухваленні рішення.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
27 квітня 2026 відповідач ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надіслала до суду письмові пояснення щодо позову, в яких просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що її син, ОСОБА_4 з 2008 року був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_4 . З моменту купівлі ним квартири, вона неодноразово перебувала у нього вдома, однак ознак проживання там ще когось, ніколи не бачила. У своїх поясненнях відповідач вказує, що за життя її син не висловлював будь-яких відомостей про те, що він з кимось проживає або має намір проживати та не згадував позивача, як людину, з якою його пов`язували сімейні або побутові стосунки.
Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, просила справу розглядати без її участі.
Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Фефелова Юлія Костянтинівна, статус якої позивач визначила як третю особу, у судове засідання не з`явилась, просила справу розглянути без її участі та зазначила, що при вирішенні справи по суті покладається на розсуд суду.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідача та її представника, допитавши у судовому засіданні свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 19 червня 2025 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9 на звороті).
Згідно договору купівлі-продажу від 31.03.2008 ОСОБА_4 купив квартиру в АДРЕСА_4 . У договорі купівлі – продажу зазначено, що покупець свідчить та гарантує, що він у шлюбі не перебуває, грошові кошти, що використовуються ним для придбання квартири не є спільною сумісною власністю, і особи, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності на грошові кошти (чи їх частку), у тому числі і відповідно до статей 65,74 та 97 СК України, відсутні (п.2.2 договору) (а.с. 11-13).
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_16 ) перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_17 , шлюб було розірвано згідно рішення суду, номер актового запису про розірвання шлюбу 973, складений відділом РАЦС Чернігівського міського управління юстиції 11.09.1990 (а.с.33 на звороті, 34)
14.02.2024 ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Крайчинською Т.В., яким заповів належну йому квартиру АДРЕСА_3 дочці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах кожній (а.с.12-13)
Позивач у позові зазначає, що у її володінні знаходяться усі особисті документи ОСОБА_4 , а саме: свідоцтво про його народження серії НОМЕР_5 , його медична карта амбулаторного хворого №25256014, диплом про освіту серії НОМЕР_6 , військовий квиток НОМЕР_7 , посвідчення водія серії НОМЕР_8 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 , технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 , договори, укладені ОСОБА_4 з ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» на користування електроенергією у зазначеній вище квартирі від 19.05.2008 та з КП «Деснянське» від 20.02.2019 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с. 14-20)
Позивач зазначає, що вказані особисті документи покійного ОСОБА_4 в оригіналі знаходяться в її володінні, що також вказує на те, що вони спільно проживали як одна сім`я, піклувалися один про одного, мали сталі сімейні стосунки.
Позивачем надано також докази на підтвердження вчинення платежів на карткові рахунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у різний період (а.с. 34 на звороті -37)
Також позивач надала суду фотокопії холодильника та пральної машини, яку вони спільно з ОСОБА_4 придбавали у квартиру, де вони проживали (а.с.24 на звороті, 27)
Крім того, у володінні ОСОБА_1 знаходяться і банківські картки, належні ОСОБА_4 .
Вказаних обставин відповідачами не спростовано.
Відповідно до копії акту про спільне проживання осіб на день смерті від 30.06.2025 ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 на день смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживали разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 10 на звороті).
Позивач у судовому засіданні пояснила, що факт спільного проживання ОСОБА_4 з нею підтверджується фотокартками, на яких зображений їх спільний побут та відпочинок на протязі багатьох років, також, у неї перебувають всі належні ОСОБА_4 документи (паспорти, диплом, військовий квиток).
Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Фефелова Ю.К. за заявою ОСОБА_2 завела спадкову справу щодо майна після смерті ОСОБА_4 . Також, у спадковій справі є заява ОСОБА_1 , в якій зазначано, що спадщину вона приймає за заповітом та заява ОСОБА_3 , яка спадщину приймає за законом. Інших спадкоємців, які б звернулися із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , немає (а.с. 81-105).
Згідно декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-4НТ6-3Т00, що була укладена ОСОБА_4 14.11.2019, останній зазначив адресу місця свого фактичного проживання – АДРЕСА_4 , в якості довіреної особи пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку ОСОБА_4 зазначив позивача у справі – ОСОБА_1 (а.с.7).
За інформацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Чернігівської міської ради від 12.01.2026, наданої на запит суду, ОСОБА_1 підписана 16.07.2025 декларація № 0001-9КЕК-Т210 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу з лікарем загальної практики – сімейним лікарем КНП «ЦПМСД № 1» ЧМР. Згідно п. 1.11 декларації: «Адреса фактичного місця проживання або перебування: АДРЕСА_6 . В якості довіреної особи пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку, позивач зазначила ОСОБА_4 (а.с. 160-161).
За клопотанням представника відповідача судом витребувано та отримано від Головного управління ПФУ в Чернігівській області інформацію про те, що ОСОБА_4 призначалася і розраховувалася в автоматичному режимі на неопалювальний (опалювальний) сезони з 2021 -2025 років на одну особу по квартирі АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 на обліку як отримувач житлової субсидії не перебуває (а.с.167-175)
Також ОСОБА_1 надала суду докази на підтвердження того, що свою квартиру АДРЕСА_7 вона здавала в оренду згідно договору найму (оренди) майна від 05.02.2020 (а.с.181-182)
Вказаним доказом позивач доводить, що вона не проживала у своїй власній квартирі, так як постійно проживала з ОСОБА_4 у його квартирі, половину якої він заповів їй.
Відповідач на спростування доводів позивача щодо її проживання з ОСОБА_4 надала суду лист Чернігівського районного управління поліції від 22.08.2025, в якому зазначено, що заяву ОСОБА_2 за результатами перевірки факту спільного проживання її покійного батька з ОСОБА_1 розглянуто та в ході перевірки, в бесіді з мешканцями за адресою: АДРЕСА_4 , факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не підтвердився (а.с.73).
У свою чергу ОСОБА_1 у грудні 2025 року також звернулася до поліції із заявою про скоєння злочину, а саме подання завідомо неправдивої заяви до поліції з метою створення штучних доказів.
За результатами перевірки заяви ОСОБА_1 09.01.2026 складено довідку та т.в.о. заступника начальника Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області повідомлено заявнику, що в ході співбесіди з мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_8 , факт спільного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_1 , підтвердився.
Також цей факт підтверджується актом, складеним та підписаним мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_8 , даний акт підписали тринадцять мешканців вказаного будинку (а.с.114)
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду повідомила, що з 2004 року дружила з сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Сприймала їх як сім`ю, адже вони проживали разом після того, як придбали квартиру по АДРЕСА_4 та зробили в ній ремонт, меблювали її. Вони мали спільний бюджет, разом закупляли товар, так як спільно працювали на ринку, а потім його продавали. Свідок неодноразово була у них у гостях, бачила, як вони спільно придбавали продукти харчування, ОСОБА_1 готувала їжу, займалася господарством.
Свідок ОСОБА_7 , яка була сусідкою по місцю проживання позивача з ОСОБА_4 , які мешкали в квартирі по АДРЕСА_4 , суду повідомила, що познайомилася з цією сім`єю близько 20 років тому, як вони разом переїхали жити в цю квартиру. Як почалися бойові дії на території м. Чернігова, свідок часто була в квартирі АДРЕСА_9 . Свідок підтвердила, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 робили ремонт у квартирі, в якій потім постійно проживали як сім`я.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які проживали по сусідству в будинку АДРЕСА_8 суду також підтвердили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали у квартирі АДРЕСА_9 як одна сім`я. ОСОБА_4 говорив, що в нього є дочка, але свідки її ніколи не бачили в цьому житлі.
Свідок ОСОБА_12 суду повідомила, що з ОСОБА_1 знайома з 90-х років. Свідку відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 після придбання квартири, зробили в ній ремонт, меблювали її, та почали разом проживати в цьому житлі як одна сім`я. З 2008 року свідок щороку була присутня у них в гостях, вони спільно справляли кожен Новий рік. Свідок часто бувала в гостях у цієї сім`ї і знає, що спільні гроші були у ОСОБА_1 і щоб щось купували, ОСОБА_4 брав гроші у неї, так як ОСОБА_1 займалася як питаннями закупівлі товару, так і витрат на поточні потреби сім`ї. Свідок також особисто бачила, як ОСОБА_4 зробив пропозицію ОСОБА_1 та подарував їй каблучку, але чому вони не уклали шлюб, свідку не відомо. Свідок жодного разу не бачила в квартирі, де мешкали позивач з ОСОБА_4 , дочки ОСОБА_4 . Вперше вона її побачила на похоронах ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що років 20 знайомий із сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , так як був у них у гостях в квартирі АДРЕСА_3 дуже часто. Він після придбання квартири робив роботи по електрифікації цієї квартири. Свідок пояснив, що всі питання по облаштуванню квартири спільно вирішували ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , вони разом зі свідком їздили в магазин обирати та купувати люстри, розетки та сантехніку в цю квартиру. При цьому, гроші, які сім`я витрачала на купівлю цих товарів, були у ОСОБА_1 . Свідку зі слів ОСОБА_4 відомо, що останній зробив пропозицію ОСОБА_1 одружитися та обвінчатися, але ОСОБА_18 все ніяк не могла зібратися, щоб розписатися.
Свідок ОСОБА_8 , яка є дочкою позивача, суду повідомила, що з 2004 року її мати почала зустрічатися з ОСОБА_4 , а у 2008 вони після завершення ремонтних робіт почали разом проживати у квартирі АДРЕСА_3 як одна сім`я. У них був спільний бюджет, вони разом обирали та робили покупки меблів та техніки в квартиру, вони мали спільний бізнес, так як купували товари та продавали їх на ринку. Свідку також відомо, що ОСОБА_4 подарував позивачу каблучку, але вони не встигли розписатися, так як розпочалася епідемія коронавірусу, а тому були певні складнощі реалізувати цей намір.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 суду повідомили, що вони проживають по сусідству за місцем проживання відповідача ОСОБА_2 , почали спілкуватися з 2016 та 2018 років, так як їх сини дружать між собою, а тому свідки щороку бували на святкуванні Дня народження сина відповідачки, а також самої відповідача та її чоловіка. Свідки під час святкування спілкувалися з батьком ОСОБА_19 , який ніколи не обмовився, що проживає з жінкою. Навпаки, він розповідав, що сам веде господарство, сам робить консервацію овочів. До своєї дочки та онука ОСОБА_4 приїздив або сам, або зі своєю матір`ю ОСОБА_3 .
Після публікації на Чернігівському міському порталі інформації про загибель ОСОБА_4 , де також містилося зображення спільного фото ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , міститься коментар ОСОБА_19 , з якого можна зробити висновок, що ОСОБА_2 мала неприязне ставлення до ОСОБА_1 , вказує, що остання «влізла у сім`ю» (а.с.6)
Вказана обставина пояснює те, що ОСОБА_4 не приїздив до дочки разом з ОСОБА_1 та не вів розмови про неї під час святкувань у помешканні дочки.
Відповідач ОСОБА_2 надала суду докази на підтвердження того, що саме вона здійснила поховання батька та понесла витрати на це (а.с. 68-72)
Проте, ці обставини не спростовують сукупності наявних у справі доказів, якими позивач доводить факт її спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю у вказаний у позові період, адже ОСОБА_4 навіть заповів квартиру, в якій мешкав з ОСОБА_1 , у рівних частинах як своїй дочці, так і ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно із частиною 2 статті 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення ст. 74 СК України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №686/15993/21, від 09.11.2022 у справі №753/10315/19, від 16.11.2022 у справі №199/3941/20.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких слідує, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства тощо.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що "поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.
Отже, за вимогою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу предметом доказування є наявність обставин ведення сторонами спільного господарства, наявності в них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.
З аналізу досліджених у судовому засіданні доказів та показів свідків суд вважає доведеним той факт, що позивач перебувала тривалий час у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4 , з яким вони спільно проживали у АДРЕСА_1 з серпня 2008 року, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні права й обов`язки, піклувались один про одного, вели спільне господарство. Зазначене свідчить про те, що між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, та є підтвердженням факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Враховуючи наведене вище, суд уважає, що письмовими доказами, показами свідків, підтверджується факт постійного проживання позивача з ОСОБА_4 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без шлюбу, у АДРЕСА_1 з серпня 2008 року до смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України,
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_10 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_11 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_12 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з серпня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 484 грн. 48 коп. з кожної у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 16.10.2026.
Суддя І.П. Рахманкулова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua