Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №750/7832/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7832/26

Провадження № 2/750/3839/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,

представника відповідача - Вольфовського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі -відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.03.2026 позивачем помилково перераховано 28000,00 грн. замість 2 800, 00 грн. на банківський рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після виявлення помилки 17.04.2026 позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою про повернення помилково перерахованих коштів, але листом від 15.06.2026 відповідачем відмовлено у поверненні коштів, з посиланням на Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Вважає таку відмову незаконною та з посиланням на ст. 1212 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на її користь 25 200, 00 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.07.2026 позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1331, 20 грн.

14.09.2026 позивачкою подана уточнена позовна заява з квитанцією про сплату судового збору в сумі 1331, 20 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.09.2026 представник відповідача Вольфовський С.О. через систему «Електронний суд» подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, посилаючись на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів помилковості волевиявлення позивача при визначенні суми платежу; позивачем здійснена добровільна платіжна операція, кошти були зараховані на рахунок спеціального фонду як добровільна благодійна допомога для забезпечення потреб підрозділу, тобто кошти відповідачем отримані на відповідній правовій підставі; оскільки позивач не був зобов`язаний перераховувати кошти з огляду на відсутність договірних відносин із відповідачем, але здійснив платіж, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовісною.

В судове засідання позивач не з`явилася, у поданій позовній заяві та уточненій позовній заяві, позовні вимоги підтримала та не заперечувала проти розгляду справи за її відсутності та ухвалення судового рішення без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до квитанції АТ «Райффайзен Банк» № 2961361820, 27.03.2026 позивачкою перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 28000,00 грн.

Призначенням платежу зазначено: «благодійна допомога на потребу ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

17.04.2026 позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій зазначила, що помилково сплатила 28000, 00 грн. замість 2800,00 грн., а тому просила повернути їй надлишково перераховані грошові кошти.

Листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2091/ВихЗВГ/373 від 15.06.2026 відмовлено позивачу у поверненні коштів, оскільки Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» не передбачений механізм повернення благодійної допомоги.

Не погоджуючись з відмовою у поверненні грошових коштів, позивач з підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України звернулася до суду з даним позовом.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту зазначених норм випливає, що передумовою застосування судом відповідного способу захисту є встановлення наявності у позивача права або охоронюваного законом інтересу, факту його порушення, невизнання чи оспорювання відповідачем, а також відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права та характеру його порушення.

За приписами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні врегульовані Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Статтею 1 цього Закону визначено, що благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Благодійна пожертва за своєю природою не є виконанням обов`язкового платежу, а виникає внаслідок добровільного безоплатного надання майна для визначеної мети та прийняття цього майна. Для кваліфікації спірних відносин суд враховує не лише наявність або відсутність попереднього зобов`язання, а й зміст здійсненого платежу, його призначення, прийняття коштів та доводи щодо обсягу волевиявлення платниці.

У даній справі спір виник щодо того, чи охоплювалося волевиявленням позивачки передання всієї суми 28 000,00 грн. відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула право на майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Оцінивши квитанцію, заяву про повернення коштів, відповідь на неї та доводи учасників справи у взаємному зв`язку, суд не встановив достатніх правових підстав для висновку, що спірні 25 200,00 грн були перераховані поза межами благодійного волевиявлення позивача. Відомості, які підтверджували б її намір на момент переказу обмежити пожертву сумою 2 800,00 грн, не доведені. За такого стану доказування благодійне призначення здійсненого і прийнятого платежу не спростоване, а відсутність правової підстави отримання відповідачем спірної частини коштів не доведена.

Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 25 200,00 грн слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 137, 141, 259, 263–265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя Р.Г. Григор`єв