Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №947/31932/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

Справа № 947/31932/26

Провадження № 3/947/3140/26

16.10.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія ВБА №181744 від 29.07.2026, складений інспектором СПДН ВП ОРУП№1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції Кропивка В.О. щодо

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.07.2026, близько 15.30 год., за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , під час сімейного конфлікту висловлювалася нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_2 , нецензурною лайкою, принижував честь та гідність, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 на виклики до суду не з`явилася. Про направлення матеріалів щодо неї до Київського районного суду м.Одеси була повідомлений належним чином під розписку в протоколі. Вона була додатково сповіщена через дільничного офіцера поліції про судове засідання.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не прибула до суду, хоча достовірно знала, що матеріали щодо неї направлені до Київського районного суду м.Одеси, поводячись пасивно, не цікавилася справою щодо неї, будучи додатково сповіщеною через дільничного офіцера поліції, до суду не прибула. Тому, з урахуванням стислих строків розгляду даної категорія справ, справа розглянута без її участі.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому не оспорює.

Винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, заявою та письмовими поясненнями постраждалої від домашнього насильства особи, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , рапортом працівника поліції, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника тощо.

Оскільки ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, то вона визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.

Враховуючи характер скоєного адміністративного правопорушення та його наслідки, особу правопорушника, вчинення нею адміністративного правопорушення вперше, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації стягнення, суд вважає, що у даному випадку відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до статті 39-1 КпАП України.

Визначаючи міру відповідальності правопорушника враховується, характер адміністративного правопорушення, данні про особу винної, а також, відсутність обтяжуючих обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, на підставі якої піддати її адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 (Триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (Шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.

Суддя Борщов І. О.