Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №947/17666/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/17666/26

Провадження № 2/947/5118/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Хомінець Т.В.,

- представника позивачки - ОСОБА_1 ,

- представниці відповідачки - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про порушення особистих немайнових прав,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У травні 2026 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулася ОСОБА_3 (далі також - позивачка) до ФОП ОСОБА_4 (далі також - відповідачка) про порушення особистих немайнових прав в результаті публікації особистих фотографій позивачки в соціальних мережах «Instagram» та «Facebook» в мережі «Інтернет» на сторінках відповідачки без отримання відповідного дозволу позивачки, просила зобов`язати видалити вказані публікації та утриматися у майбутньому від використання у будь-якому вигляді зображення позивачки, а також про стягнення моральної шкоди в розмір 100 000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивачки зазначив, що у січні 2026 року між ОСОБА_3 та лікаркою - ФОП ОСОБА_4 укладено договір про надання косметологічних послуг з метою проведення операції щодо ліпоредукції другого підборіддя. Перед оперативним втручанням в усній формі та безпосередньо в договорі позивачка зазначила, що категорично забороняє використовувати її фото та відеозображення шляхом їх розміщення в мережі «Інтернет». Натомість позивачка виявила, що її зображення до операції та після оперативного втручання містяться на особистих сторінках в соціальних мережах «Instagram» та «Facebook» в мережі «Інетрнет» лікарки ОСОБА_4 . На її неодноразові звернення в усній та письмовій формі до відповідачки, остання видалила тільки частину зображень позивачки, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

У відзиві на позов представниця відповідачки зазначила, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі. По суті позову зазначила, що договір на надання медичних послуг між сторонами укладено добровільно. Позивачка за власною ініціативою відмовилася від реабілітації в клініці відповідачки. Щодо публікацій фотографій позивачки в мережі «Інтернет» повідомила, що вказані фотографії не містять ідентифікуючих даних позивачки. Під час забезпечення доказів судом, останній не здійснював ідентифікації позивачки з фотографіями на особистих сторінках відповідачки в соціальних мережах в Інтернеті. Після отримання претензій позивачки де вказані конкретні посилання, останні були видалені. Також після отримання копії позовної заяви, всі зображення відповідачки за вказаними посиланнями також були видалені. Ведення соціальних сторінок відповідачки здійснюється ІТ-спеціалістами, відтак її вина у викладеному відсутня.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Заяви та клопотання учасників справи

28.04.2026 до суду представником позивачки подано клопотання про забезпечення доказів до подання позовної заяви шляхом огляду в мережі «Інтернет» сторінок відповідачки, на яких зображені фотографії позивачки.

Ухвалою суду від 11.05.2026 докази забезпечено. В судовому засіданні 13.05.2026 суд оглянув сторінки відповідачки в соціальних мережах «Instagram» та «Facebook» в мережі «Інтернет» на яких має місце зображення позивачки до та після оперативного втручання.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 02.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження. Підготовчі судові засідання призначалися на 14.07.2026, 04.08.2026, 08.09.2026.

Ухвалою суду від 08.09.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 07.10.2026.

У судовому засіданні 07.10.2026 представник позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представниця відповідачки у задоволенні позову просила відмовити. Зокрема зазначила, що оспорювані публікації вже видалені.

Ухвалою суду від 15.10.2026 провадження у справі закрито в частині зобов`язання видалити спірні публікації.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що 22.01.2026 між ОСОБА_3 (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір про надання косметологічних послуг відповідно до якого виконавець зобов`язується надати замовнику професійну допомогу, направлену на покращення зовнішності, на лікування та/або маскування дефектів зовнішності замовника, що здійснюється з метою зміни психофізичного стану та задоволення естетичних потреб замовника, відповідно до замовлення замовника, та відповідно з вимогами, встановленими чинним законодавством України, а замовник зобов`язується оплатити надані послуги (п. 1.1. договору).

<…> За збирання, розголошення, поширення, розповсюдження, опублікування в тому числі у соціальних мережах, телеграм-каналах, в мережі «Інтернет», ютуб-каналах, тік-ток та/або в інший спосіб поширення інформації щодо послуг виконавця та/або їх результатів, авторських методик виконавця, замовник несе відповідальність, а саме здійснює оплату штрафу за кожне таке поширення у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, коли було укладено цей договір (п. 6.8.5. договору).

Виконавець гарантує замовнику, що він буде надавати персональні дані замовника на запит третіх осіб, за загальним правилом, тільки за наявності згоди замовника на передачу його персональних даних третім особам <…> (абз.5 п. 6.8.6. договору).

Також у договорі на останній сторінці перед підписами сторін має місце приписка зроблена від руки позивачкою такого змісту: «Фото та відео не дозволяю виставляти в Інтернеті та соцмережах».

06.04.2026 представником позивачки на адресу відповідачки направлено вимогу про видалення фотографій позивачки в 2 публікація в соціальній мережі «Instagram» в мережі «Інтернет» за 15 та 22.03.2026.

09.04.2026 повторно представником позивачки на адресу відповідачки направлено вимогу про видалення фото-, відеоматеріалів позивачки в інших публікаціях в соціальних мережах в Інтернеті та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 11.05.2026 забезпечено електронні докази до подання позовної заяви шляхом їх огляду в судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Одеса, а саме публікацій, розміщених ОСОБА_4 на персональних сторінках в соціальній мережі «Instagram» на сторінці користувача з ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та в соціальній мережі «Facebook» на сторінці користувачів з ім`ям « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 », зокрема:

- публікація у вигляді історії, опублікована 15 березня 2026 року в соціальній мережі «Instagram» на сторінці користувача з ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка перебуває в закріплених історії під назвою « Підборіддя » (27 історія), а саме відео на якому зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до операції та одразу після за посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- публікація у вигляді історії, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_8 в соціальній мережі «Instagram» на сторінці користувача з ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка перебуває в закріплених історії під назвою « Підборіддя » (28 історія), а саме зображення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до операції та одразу після за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- публікація у вигляді історії, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_9 в соціальній мережі «Instagram» на сторінці користувача з ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка перебуває в закріплених історії під назвою « Підборіддя » (30 історія), а саме зображення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в процесі операції, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- публікація у вигляді відео (Reels), опублікована в соціальній мережі «Facebook» на сторінці користувача з ім`ям « ОСОБА_4 » з описом (мовою оригіналу): « Когда контур лица становится чётким , лицо словно возвращает себе форму. Уходит ощущение тяжести и возраста, черты выглядят моложе, а отражение в зеркале становится более свежим и ухоженным», а саме відео на якому зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до операції та одразу після, а також на якому містяться коментарі ОСОБА_4 стосовно зовнішнього вигляду за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

- публікація у вигляді відео (Reels), опублікована в соціальній мережі «Facebook» на сторінці користувача з ім`ям «ОСОБА_4» з описом (мовою оригіналу): « Когда убираешь лишнее — возвращается главное: молодое, чёткое, дорогое лицо. », а саме відео на якому зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , до операції та одразу після, а також на якому містяться коментарі ОСОБА_4 стосовно зовнішнього вигляду позивачки за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Огляд електронних доказів здійснено у судовому засіданні 13.05.2026 з долученням скріншотів вказаних публікацій із зображенням позивачки.

Під час судового розгляду по суті 07.10.2026 сторінки за вказаними посиланнями для їх перегляду в судовому засіданні були недоступні.

Застосовані норми права

Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам, суд зазначає, що спірні правовідносини з приводу захисту персональних даних, честі та гідності особи врегульовані положеннями Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ЦК України, Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», Закону України «Про захист персональних даних».

При цьому, застосовуючи правові норми до спірних правовідносин та визначаючи їх зміст шляхом тлумачення, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права в Україні, та відповідно до якої національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (п. 45, рішення ЄСПЛ від 06.12.2007, справа «Воловік проти України», заява № 15123/03).

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Основного Закону людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2 ст. 32 Конституції України).

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ч. 3 ст. 32 Конституції України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Статтею 307 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов`язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

Далі, приписами ЦК України передбачено, що фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу (ч. 1 ст. 308).

За змістом ч. 1, 3 ст. 286 ЦК України фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Фізична особа зобов`язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел.

Аналогічні за змістом приписи містяться в ст. 39-1 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я».

Медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків (абз. 1 ст. 40 «Лікарська таємниця» Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я»).

Мотиви прийнятого рішення.

У цій справі встановлено, що позивачка чітко та безальтернативно заборонила відповідачці використовувати її персональні дані у виді фотографій та відеозйомки шляхом розповсюдження інформації в соціальних мережах та в Інтернеті.

Натомість відповідачка, у своїх соціальних мережах «Instagram» з ім`ям «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «Facebook» з ім`ям « ОСОБА_4 » та «ОСОБА_4» протягом березня 2026 року допустила неодноразове публікування фотографій позивачки до та після оперативного втручання, з відповідними коментарями.

На вимоги представника позивачки частинка з публікацій була видалена відповідачкою.

Водночас 5 публікацій, зазначених в позові, залишилися у вільному доступі в мережі «Інтернет» для третіх осіб.

Останні були видалені відповідачкою тільки після отримання позовної заяви.

Належність позивачці зображень у спірних публікаціях підтверджено безпосередньо судом під час судового засідання про забезпечення доказів шляхом ідентифікації позивачки та верифікації (належності зображень) у спірних публікаціях саме позивачці.

Ведення соціальних сторінок відповідачки іншими особами під її контролем не виключає наявності її вини у порушенні особистих немайнових прав позивачки.

Щодо відшкодування моральної шкоди

В контексті відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці публікацією без її згоди власних фотографій в соціальних мережах в Інтернеті, суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України)

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі також - постанова Пленуму № 4) зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 5, 9 постанови Пленуму № 4).

Відтак, оцінюючи глибину фізичних та душевних страждань позивачки, спричинених діями відповідачки, які виразилися у публікації в соціальних мережах в Інтернеті фотографій до та після операції, тобто інформації яка є чутливою для позивачки та яку вона вимагала зберегти в таємниці, характер та ступінь вини відповідачки, яка навіть після неодноразових нагадувань не видалила усі фотографії позивачки зі своїх соціальних сторінок, поведінку відповідачки після подання прозову, яка, видаливши фотографії позивачки зі своїх соціальних сторінок навіть не вибачилася за допущене порушення її прав, не відшкодувала навіть частково заподіяної моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд уважає за необхідне зменшити заявлену потерпілою суму на відшкодування моральної шкоди та визначити її в розмірі 40 000 грн.

Саме такий розмір, на думку суду, відповідає фактичним обставинам справи, є справедливим та домірним заподіяній моральній шкоді, не буде містити для відповідачки надмірного тягаря та не призведе до безпідставного збагачення потерпілої особи.

Висновки суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню та зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

При оцінці доказів у цивільній справі суд застосовує такий стандарт доказування як «перевага більш вагомих доказів» (баланс ймовірностей), коли висновок про існування cтверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним (переконливим), аніж протилежний. Натомість, застосування у цій справі надмірного стандарту доказування буде мати ознаку свавільності судового рішення, що може призвести до порушення права на справедливий суд.

Отже, проаналізувавши заяви по суті справи та надані сторонами докази на їх підтвердження у поєднанні із застосованими правовими нормами, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами факт поширення фотографій позивачки без її згоди в мережі Інтернет, що призвело до порушення її особистих немайнових прав, зокрема права на таємницю про стан здоров`я, та заподіяння моральної шкоди.

Іншого перед судом не доведено.

Судові витрати

За приписами ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачки, суд уважає за необхідне покласти обов`язок відшкодування судового збору за першу позовну вимогу немайнового характер, задоволену частково, в повному обсязі на відповідачку в розмірі 1064,96 грн.

Отже, оскільки позивачем сплачено судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру з коефіцієнтом 0,8 в загальному розмірі 2 129,92 грн, які підлягають: перша - частковому задоволенню, друга - в повному обсязі, та одну вимогу майнового характеру в розмірі 2 662,40 грн, яка підлягає частковому задоволенню, відтак з відповідачки на користь позивачки необхідно стягнути 3 194,88 грн (1 064,96 + 1 064,96 + 1 064,96 (40% від 2 662,40).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Відтак питання стягнення судових витрат, пов`язаних з отриманням доказів та надання правничої допомоги наразі не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_3 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про порушення особистих немайнових прав - задовольнити частково.

2. Визнати такими, що порушують особисті немайнові права ОСОБА_3 публікації, вчинені ОСОБА_4 на персональних сторінках в соціальній мережі «Instagram» на сторінці користувача з ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та в соціальній мережі «Facebook» на сторінці користувачів з ім`ям « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 », а саме:

- публікація у вигляді історії, опублікована 15 березня 2026 року в соціальній мережі «Instagram» на сторінці користувача з ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка перебуває в закріплених історії під назвою « Підборіддя » (27 історія), а саме відео на якому зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до операції та одразу після за посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- публікація у вигляді історії, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_8 в соціальній мережі «Instagram» на сторінці користувача з ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка перебуває в закріплених історії під назвою « Підборіддя » (28 історія), а саме зображення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до операції та одразу після за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- публікація у вигляді історії, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_9 в соціальній мережі «Instagram» на сторінці користувача з ім`ям « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка перебуває в закріплених історії під назвою « Підборіддя » (30 історія), а саме зображення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в процесі операції, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- публікація у вигляді відео (Reels), опублікована в соціальній мережі «Facebook» на сторінці користувача з ім`ям « ОСОБА_4 » з описом (мовою оригіналу): « Когда контур лица становится чётким , лицо словно возвращает себе форму. Уходит ощущение тяжести и возраста, черты выглядят моложе, а отражение в зеркале становится более свежим и ухоженным», а саме відео на якому зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до операції та одразу після, а також на якому містяться коментарі ОСОБА_4 стосовно зовнішнього вигляду за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

- публікація у вигляді відео (Reels), опублікована в соціальній мережі «Facebook» на сторінці користувача з ім`ям « ОСОБА_4 » з описом (мовою оригіналу): « Когда убираешь лишнее — возвращается главное: молодое, чёткое, дорогое лицо. », а саме відео на якому зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , до операції та одразу після, а також на якому містяться коментарі ОСОБА_4 стосовно зовнішнього вигляду позивачки за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 .

3. Зобов`язати ОСОБА_4 утриматись в майбутньому від будь-якого використання, обробки, поширення, публічного показу, розміщення чи іншого оприлюднення зображення ОСОБА_3 , а також будь-якої інформації щодо стану її здоров`я, факту звернення за медичною допомогою чи проведення медичних втручань, у будь-якій формі та будь-яким способом, без її попередньої окремої письмової згоди.

4. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення тексту повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідачка: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя К. А. Цирфа