Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №288/1123/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №288/1123/26

Суддя: Чеботаренко О. Л.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 288/1123/26Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.

Категорія ст.130 КУпАПДоповідач Чеботаренко О.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокум. Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Чеботаренко О.Л. за участі секретаря судового засідання адвоката Козятник Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Козятник Л.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 10 липня 2026 року о 11.20 годині ОСОБА_1 по вулиці Миру в селі Почуйки Житомирського району Житомирської області керував мотоциклом марки «MUSTANG» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Драгер» та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Козятник Л.Г. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стверджує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , розгляді справи в суді та винесення постанови, не було дотримано вимог закону внаслідок чого, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання останнього винним у вчинення адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом лише процитовано норми законодавства, однак жодним чином не вмотивовано, які обставини справи свідчать про їх порушення з боку ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що на дослідженому судом відеодиску міститься відеозапис, який є безперервним.

Крім того, у доповненні до апеляційної скарги адвокат зазначила, що поліцейськими порушена процедура огляду на стан сп`яніння,так як у останніх не було підстав навіть пропонувати проходження такої процедури , бо у ОСОБА_1 не було виявлено ознак алкогольного сп`яніння ,а тому і акт огляду на стан алкогольного сп`яніння містить недостовірні відомості . Крім того, належним чином не зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, так як поліцейським зафіксована відмова пасажира мотоцикла, а не ОСОБА_1 . Крім того, останньому поліцейським не було оголошено направлення на медичний огляд, а тому наявність такого направлення у матеріалах справи викликає сумнів у його достовірності.

В судовому засіданні адвокат Козятник Л.Г. доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Козятник Л.Г., які вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Як вбачається із матеріалів справи , ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, України за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду за допомогою алкотестеру Драгер та у найближчому закладі охорони здоров`я з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 715521 від 10 липня 2026 року;

постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7523824 від 10 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП;

розпискою ОСОБА_2 про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;

розпискою ОСОБА_2 про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від такого огляду;

направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння за виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя), від проходження якого ОСОБА_1 відмовився;

розпискою ОСОБА_1 про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом;

довідкою про те, що відповідно до даних ГСЦ МВС в інформаційному порталі Національної поліції містяться дані щодо належності транспортного засобу «MUSTANG» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 ;

довідкою, яка підтверджує наявність у громадянина ОСОБА_1 посвідчення водія на право керувати транспортними засобами категорії А,В,С.;

відеозаписом фіксації правопорушення та оформлення адміністративних матеріалів.

Так, із вказаного відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили мотоцикл марки «MUSTANG» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Працівник поліції назвався, попередив про безперервну відеофіксацію, повідомив причину зупинки (відсутність мотошолома), зауважив на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук). На запитання, чи вживав сьогодні водій алкоголь, той спочатку відповів, що ні, але в процесі подальшого спілкування неодноразово повідомляв, що вчора вживав значну кількість, не заперечував, що від нього відчувається запах внаслідок вчорашнього вживання алкоголю. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру Драгер чи у найближчому закладі охорони здоров`я, водій відмовився. Працівник поліції роз`яснив водію наслідки відмови від проходження огляду у вигляді складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У подальшому водія ознайомили зі складеними щодо нього адміністративними матеріалами, які він підписав без зауважень та заперечень.

Пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Таким чином, за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п. 3, 4 Розділу І Інструкції.

Долучений відеозапис апеляційний суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки останній відповідає п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026, є безперервним, послідовним і відображає обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Відтак, апеляційним судом не встановлено порушень з боку працівників поліції під час оформлення адміністративних матеріалів, дані зафіксовані на відеозаписі підтверджують, що поліцейський діяв з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Вказана справа розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно, і доводами апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовано.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.

Так, посилання адвоката на те, що у поліцейського не було підстав пропонувати проходження огляду, так як у ОСОБА_2 не було ознак сп`яніння, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що поліцейський, який безпосередньо спілкувався з ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу, мав можливість побачити і відчути такі ознаки як почервоніння очей та наявність запаху алкоголю. При перегляді відеозапису ні суд, ні захисник не можуть побачити або виявити таких ознак, а тому саме поліцейський , як особа, яка уповноважена безпосередньо на місце зупинки виявити вказані ознаки, і запропонувала, з метою уникнення будь-яких сумнівів, пройти водію ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння. Слід зауважити, що в подальшому, при спілкуванні останній не заперечував ні наявності запаху алкоголю, який вживав напередодні, ні тремтіння рук, ні почервоніння очей.

Щодо відсутності фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі, то на 05.17 х відеозапису така відмова зафіксована. При цьому, навіть надлишкова активність пасажира мотоцикла, який весь час відеофіксації намагався перебрати на себе увагу та позиціонував себе як правознавця , не спростовує того, що протягом часу спілкування та складання документів ОСОБА_1 повідомляв, що не бажає проходити огляд на стан сп`яніння, що і засвідчив своїм підписом як у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, так і підписом на направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння за виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння обличчя), від проходження якого ОСОБА_1 відмовився. При цьому, жодним нормативним документом не передбаченого оголошення поліцейським направлення на огляд. Відеозаписом зафіксовано добровільне, без зауважень та заперечень, підписання ОСОБА_1 всіх наданих йому документів.

Апеляційний суд наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Козятник Людмили Григорівни, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2026 року- без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Л. Чеботаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua