Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №758/12955/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12955/26

3/758/4059/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ларіонова Н.М., за участю: захисника ОСОБА_1 - адвоката Соколовського В.Л. та захисника ОСОБА_2 - адвоката Топчієнко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ст. 124 КУпАП, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

-за ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2026 року о 12 год. 48 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ZEKR 7X», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: вул. Стеценка, 20, що у Подільському районі м. Києва, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та виїжджаючи на головну дорогу, під час повороту ліворуч, не надав перевагу в русі транспортному засобу «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до зіткнення, що спричинило пошкодження обох транспортних засобів з матеріальними збитками. Своїми діями порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 16.11 ПДР України.

09 липня 2026 року о 12 год. 48 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою: вул. Стеценка, 20, що у Подільському районі м. Києва, не був достатньо уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості та здійснив обгін на перехресті , внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ZEKR 7X», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що призвело до зіткнення, що спричинило пошкодження обох транспортних засобів з матеріальними збитками. Своїми діями порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 16.11 ПДР України.

На підставі ч. 2 ст. 276 КУпАП справа розглядається за місцем вчинення правопорушення.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Соколовського В.Л., просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, при цьому зазначив, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ZEKR 7X», д.н.з. НОМЕР_1 , підїхавши до перехрестя нерівнозначних доріг в районі вул. Стеценка, 20 у м. Києві мав намір здійснити маневр повороту ліворуч для продовження руху в напрямку просп. Палладіна у місті Києві. Перед зазначеним перехрестям автомобіль повністю зупинився та водій увімкнув лівий покажчик повороту. На час ДТП у зв`язку з реконструкцією та здійснення ремонтних робіт дорожнього покриття смуга руху у напрямку вул. Мрії тимчасово перекрито та організовано рух у напрямку просп. Палладіна та вул. Мрії по одній смузі у кожному напрямку. Перебуваючи перед перехрестям ОСОБА_1 пропустив усі транспортні засоби і впевневшись у відсутності транспортних засобів на зустрічній смузі та отримавши підтвердження від водія, який знаходився ліворуч від нього (подання світлового сигналу) розпочав виїзд з другорядної дороги на головну. В момент коли він завершував маневр повороту і виїхав за передню частину автомобіля, який його пропускав виявив автомобіль «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_2 ,, який здійснював обгін транспортних засобів на перехресті, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.

В судовому засіданні захисник захисника ОСОБА_2 - адвоката Топчієнко В.В., просила закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначивши, що водій ОСОБА_2 не здійснював заборонений обгін саме через нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг, а лише здійснював обгін на автодорозі по вул. Стеценка у м. Києві, у місці де відбулося ДТП, де до цієї дороги прилягають: виїзд із прилеглої території автозаправної станції «АМІАК Енерджи», що розташована по вул. Стеценка, 20, та виїзд із прилеглої території, де розташовані будівлі по вул. Стеценка №21,22, 23, з якої виїджав автомобіль іншого учасника ДТП ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Заслухавши пояснення захисників, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши надані докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність у діях як водія ОСОБА_1 , так і водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на таке.

Щодо обґрунтування вини водія ОСОБА_1 :

Згідно з п. 16.11 Правил дорожнього руху України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень захисника, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ZEKR 7X», виїжджав на головну дорогу (вул. Стеценка) з другорядної дороги (прилеглої території). Доводи захисту про те, що ОСОБА_1 розпочав маневр лише після того, як інший водій на головній дорозі моргнув світлом фар (надав «дозвільний» сигнал), суд оцінює критично. ПДР України не передбачають, що жест чи світловий сигнал іншого водія звільняє від обов`язку виконати вимогу знаку пріоритету та дати дорогу усім транспортним засобам, які рухаються головною дорогою.

Той факт, що смуга руху була звужена через ремонтні роботи, вимагав від водія ОСОБА_1 підвищеної обережності (п. 2.3 «б» ПДР). Виїжджаючи з-за автомобіля, який його пропускав, він був зобов`язаний переконатися, що не створює небезпеки іншим учасникам руху, які рухаються по вул. Стеценка у будь-якому напрямку, зокрема і тим, хто здійснює обгін. Оскільки водій ОСОБА_1 не переконався у безпеці маневру та не надав перевагу автомобілю «Land Rover Range Rover», який рухався головною дорогою, в його діях наявне пряме порушення вимог п.п. 2.3 (б) та 16.11 ПДР України, що перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Щодо обґрунтування вини водія ОСОБА_2 :

Відповідно до п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху України, обгін заборонено на перехресті. Крім того, згідно з п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.

Доводи захисника водія ОСОБА_2 про те, що дана ділянка дороги біля буд. 20 по вул. Стеценка не є перехрестям, а є виїздом з прилеглої території (АЗС та інших об`єктів), суд до уваги не приймає. Матеріалами справи, зокрема схемою ДТП, підтверджується, що у даному місці наявне прилягання доріг, що утворює нерегульоване перехресті нерівнозначних доріг. Навіть за умов проведення ремонтних робіт та тимчасового звуження смуг, водій ОСОБА_2 був зобов`язаний врахувати дорожню обстановку (наявність затору або транспортного засобу, що зупинився попереду для пропуску іншого авто).

Здійснюючи обгін (або виїзд на зустрічну смугу руху для випередження) в зоні перехрестя та ремонтних робіт, водій ОСОБА_2 проявив неуважність, не вибрав безпечної швидкості руху, яка б дозволила йому вчасно зреагувати на появу перешкоди, та грубо порушив п.п. 2.3 (б), 12.1 та 14.6 (а) ПДР України. Його протиправні дії також стали безпосередньою причиною зіткнення.

Згідно зі статтею 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При вирішенні даної справи суд виходить із того, що дорожньо-транспортна пригода є наслідком взаємопов`язаних дій обох учасників дорожнього руху, а тому встановленню підлягає наявність або відсутність у діях кожного з водіїв порушень ПДР України, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням матеріальних збитків (пошкодженням автомобілів).

Щодо обґрунтування вини та спростування доводів захисту водія ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

У судовому засіданні захисник водія ОСОБА_1 - адвокат Соколовський В.Л. наполягав на відсутності вини свого підзахисного, вказуючи, що той повністю зупинився, переконався у безпеці маневру, а рух розпочав лише після того, як водій транспортного засобу, який рухався головною дорогою ліворуч, зупинився та подав йому дозвільний світловий сигнал (миготіння фарами).

Суд оцінює вказані доводи критично та відкидає їх з огляду на таке:

Вимога п. 16.11 ПДР України зобов`язує водія, що виїжджає з другорядної дороги, дати дорогу усім транспортним засобам, які наближаються по головній дорозі, незалежно від того, за якою траєкторією чи у якій смузі вони рухаються. Наявність на головній дорозі автомобіля, водій якого добровільно відмовився від свого пріоритету та «пропустив» ОСОБА_1 , не означає автоматичного припинення дії вимог ПДР щодо інших учасників руху, які в цей же час рухалися по вул. Стеценка.

ПДР України містять вичерпний перелік попереджувальних сигналів (Розділ 9 ПДР). Таке поняття як «дозвільний сигнал миготінням фар від іншого водія» у законодавстві відсутнє. Подібні дії є виключно проявом дорожньої етики, які не мають юридичної сили, не підміняють собою знаки пріоритету та не звільняють водія від обов`язку переконатися в повній безпеці маневру.

Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР, водій зобов`язаний бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою. Проведення ремонтних робіт та звуження проїзної частини до однієї смуги у кожному напрямку по вул. Стеценка вимагали від водія ОСОБА_1 максимальної обачності. Виїжджаючи на лівий поворот в умовах обмеженої оглядовості (оскільки огляд ліворуч частково перекривався автомобілем, що його пропускав), водій ОСОБА_1 не мав права діяти «наосліп». Він повинен був здійснювати маневр з такою швидкістю та під таким кутом, які дозволили б йому негайно зупинити свій транспортний засіб у разі виявлення небезпеки на головній дорозі.

Оскільки ОСОБА_1 виїхав за межі габаритів автомобіля, який його пропускав, і перекрив траєкторію руху автомобілю «Land Rover Range Rover», суд доходить висновку, що ним не було виконано вимогу «дати дорогу», що є грубим порушенням п.п. 2.3 (б) та 16.11 ПДР України.

Щодо обґрунтування вини та спростування доводів захисту водія ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 14.6 «а» ПДР України, обгін заборонено на перехресті. Крім того, згідно з п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним.

Захисник водія ОСОБА_2 - адвокат Топчієнко В.В. просила закрити справу, мотивуючи тим, що місце ДТП не є перехрестям, а є виїздом з прилеглої території (АЗС та будівель №21, 22, 23), а тому заборона обгону, передбачена п. 14.6 «а» ПДР, на водія ОСОБА_2 не поширювалася.

Суд відхиляє ці доводи як неспроможні з таких підстав:

Згідно з п. 1.10 ПДР України, перехрестя - це місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні. З матеріалів справи, зокрема зі схеми ДТП та дислокації дорожніх знаків на вул. Стеценка, вбачається, що у місці пригоди наявне прилягання доріг, яке регулює рух транспортних засобів за принципом нерівнозначності (наявні відповідні знаки пріоритету). Відтак, дана ділянка має статус нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг.

Навіть якщо припустити, що водій ОСОБА_2 вважав дану ділянку виїздом з прилеглої території, його дії суперечать загальним принципам безпеки. Пункт 14.2 «в» ПДР України чітко зазначає: перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.

Наявність дорожніх робіт, звуження дороги та формування затору (або уповільнення руху через те, що один з автомобілів попереду зупинився) є явними елементами дорожньої обстановки, які водій ОСОБА_2 проігнорував. Замість зниження швидкості або зупинки позаду автомобіля, який уповільнився, водій «Land Rover Range Rover» здійснив виїзд на смугу зустрічного руху для обгону (випередження) кількох транспортних засобів одночасно.

Приймаючи рішення про обгін колони авто в умовах обмеженої видимості через ремонтні роботи безпосередньо в зоні прилягання доріг, водій ОСОБА_2 свідомо поставив себе в умови, за яких він втратив контроль над дорожньою обстановкою та позбавив себе технічної можливості вчасно зреагувати на появу перешкоди. Його дії кваліфікуються як порушення п.п. 2.3 (б), 12.1 та 14.6 (а) ПДР України.

Таким чином, порушення ПДР України обома водіями перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді значних пошкоджень транспортних засобів «ZEKR 7X» та «Land Rover Range Rover».

Будь-які підстави для закриття провадження відносно будь-кого з водіїв за відсутністю складу правопорушення - відсутні. Вина обох осіб є доведеною повністю.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, з урахуванням обставин скоєння правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, з урахуванням обставин скоєння правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до правопорушника ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що саме таке обране ним стягнення, відповідно до ст.23 КУпАП, буде мірою відповідальності та застосовано з метою виховання порушників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, та запобігати вчиненню нових правопорушень, як самими порушниками, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що на час вчинення адміністративного правопорушення складав 665,60 грн., в зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушників підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.40-1, 124, 221, 283, КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Згідно з ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Н. М. Ларіонова