Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №756/1444/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Зловживання впливом

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №756/1444/26

Суддя: Дев'ятко В. В.

14.10.2026 Справа № 756/1444/26

№ 1-кп/756/1157/26

№ 756/1444/26

В И Р О К

іменем України

14 жовтня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл., громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України,

в с т а н о в и в:

Не пізніше 27 жовтня 2025 року, особа № 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), достовірно знаючи про дію воєнного стану та окремих обмежень на території України, пов?язаних з вторгненням Російської Федерації, зокрема із призовом військовозобов`язаних осіб до служби в Збройних Силах України, оголошення таких осіб в розшук за територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (надалі - ТЦК та СП), режимом в`їзду та виїзду за межі території України, попередньо вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 , з метою вчинення умисного кримінального правопорушення з корисливих мотивів.

Так, 27 жовтня 2025 року, залучений слідчим до конфіденційного співробітництва ОСОБА_6 зателефонував за контактним номером телефону ОСОБА_5 , який на виконання спільного злочинного плану із особою № 2, пообіцяв ОСОБА_6 в телефонній розмові, що за грошову винагороду у сумі 20 000 гривень, останній може вплинути на службових осіб ТЦК та СП для прийняття рішення зняття ОСОБА_6 з розшуку, та в подальшому вони офіційно працевлаштують його на підприємство критичної інфраструктури для отримання бронювання від мобілізації.

З цією метою, ОСОБА_5 на виконання злочинного плану, за попередньою змовою групи осіб, передав особі № 2 контактний номер телефону ОСОБА_6 , який в свою чергу, виконуючи відведену йому роль, зателефонував останньому в месенджері «WhatsApp» та почав вимагати перерахувати грошові кошти у сумі 20 000 гривень на відповідний банківський рахунок, оскільки процес зняття ОСОБА_6 вже в процесі виконання, та маючи на меті надати ОСОБА_6 обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та яка наділяється повноважним органом державної влади, пообіцяв, що після надходження вказаних коштів, начальником вказаного ТЦК та СП буде внесено відповідні відомості до реєстру «Резерв+», та його буде автоматично знято з розшуку ТЦК та СП, про що останній отримає документальне підтвердження.

За таких обставин, 31 жовтня 2025 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за попередньою змовою із особою № 2, надіслав ОСОБА_6 в месенджері «WhatsApp» номер банківської картки, володільцем якої є особа № 2 (матеріали щодо якої виділено в окреме провадження), на яку необхідно перерахувати попередньо обумовлену суму коштів 20 000 грн.

У подальшому, 31 жовтня 2025 року, в період часу з 18 год 18 хв. по 18 год. 33 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , на виконання наданих особою № 2 обіцянок, через банківський термінал надіслав двома транзакціями грошові кошти у загальній сумі 10 000 гривень на наданні попередньо банківські рахунки за вплив на службових осіб ТЦК та СП щодо прийняття рішення про внесення інформації відносно ОСОБА_6 до системи «Резерв+» про зняття останнього з розшуку ТЦК та СП.

За інформацією, яку особа № 2 повідомила ОСОБА_6 , що для зняття останнього з розшуку та оформлення відповідних документів для офіційного працевлаштування на підприємство критичної інфраструктури, необхідно почекати приблизно 2-3 тижні, тим самим пообіцяв останньому у можливості отримання документів для отримання бронювання.

Продовжуючи реалізовувати свій умисел, 05 листопада 2025 року, особа № 2 знову зателефонував ОСОБА_6 в месенджері «WhatsApp», та попросив перерахувати іншу частину грошових коштів у сумі 10 000 гривень, пояснюючи це тим, що після повної оплати його остаточно буде знято з розшуку та він приступить до оформлення документів для подальшого працевлаштування ОСОБА_6 на підприємство критичної інфраструктури.

Після цього, 05 листопада 2025 року, в період часу з 19 год 18 хв. по 19 год. 25 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 23, ОСОБА_6 , у відповідності до наданих особою № 2 обіцянок, через банківський термінал надіслав двома транзакціями грошові кошти у загальній сумі 10 000 гривень на надані того ж дня особою № 2 банківські рахунки імітовані АТ «Універсал Банк» та АТ «ПУМБ», для повної оплати за вплив на службових осіб ТЦК та СП щодо прийняття рішення про внесення інформації відносно ОСОБА_6 до системи «Резерв+» для зняття останнього з розшуку ТЦК та СП.

Завершуючи реалізовувати свій умисел, особа № 2 та ОСОБА_5 , пообіцявши ОСОБА_6 про можливість впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, продовжили запевнювати останнього про дієвість свої намірів після перерахування грошових коштів у сумі 20 000 гривень та на прохання отримати відповідні підтверджуючі документи про зняття з розшуку, особа № 2 вигадуючи будь-які обставини пов`язані з вигаданою роботою, уникав особистої зустрічі з ОСОБА_6 .

За таких обставин, за попередньою змовою групою осіб особа № 2 (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження) та ОСОБА_5 надали ОСОБА_6 обіцянку здійснити вплив за надання неправомірної вигоди для себе у загальній сумі 20 000 гривень на прийняття рішення щодо зняття з розшуку ТЦК та СП.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, визнав, покаявся, підтвердив фактичні обставини справи, які викладено вище у вироці. Зокрема, ОСОБА_5 показав, що він із знайомим пообіцяли ОСОБА_6 , що за грошову винагороду у сумі 20 000 гривень, можуть вплинути на службових осіб ТЦК та СП для прийняття рішення зняття ОСОБА_6 з розшуку. У подальшому, вони отримали від ОСОБА_6 20 000 гривень.

Свою вину у вчиненні ним злочину визнав повністю, щиро кається.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхньої позиції немає; останнім роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились в обіцянці здійснити вплив за надання неправомірної вигоди для себе на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, вчиненим із прямим умислом, а також обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, зокрема те, що обвинувачений є військовослужбовцем, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

На підставі викладеного, суд, враховуючи майновий стан ОСОБА_5 , вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки вважає, що з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого правопорушення та особи винного, його перевиховання та виправлення не можливі без відбування вказаного покарання.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

Речовий доказ по справі, а саме мобільний телефон Iphone XR (IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ) з встановленою сім-карткою НОМЕР_3 , - залишити за належністю ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua